Постанова 4852 № 160/17469/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17469/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., секретар судового засідання Новошицька О.О. за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) у справі №160/17469/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 29.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі від 01.12.2020 року №0400-010305-8/114569 про відмову у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви позивача від 20 листопада 2020 року, виходячи з розміру, зазначеного у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року; - зобов`язати відповідача, починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, котра становить 227 016 грн, згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 відновлено право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до базового розміру окладу працюючого судді, визначеного Законом України від 16.10.2019 р. № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте відповідачем протиправно не здійснено позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою 20 листопада 2020 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року позовні вимоги задоволені. - визнано протиправним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі від 01.12.2020 року №0400-010305-8/114569 про відмову у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви позивача від 20 листопада 2020 року, виходячи з розміру, зазначеного у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року; - зобов`язано відповідача, починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, котра становить 227 016грн., згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у сумі 840, 80 грн. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набув з 19.02.2020 року та має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Дніпровським апеляційним судом № 04.2/170/20-с від 20.11.2020 року. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача має відповідати 90% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині перерахунку пенсії позивача в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді суді. Зазначає, що позивач не звертався до відповідача про визначення певного розміру помісячного грошового утримання згідно з ЗУ №1402. В судовому засіданні, що відбулося 30.06.2021 року, представник відповідача Геммерлінг А.Е. апеляційну скаргу підтримав. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволенні позову щодо перерахунку пенсії позивача в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді суді. Надав для огляду в судовому засіданні пенсійну справі позивача. З пенсійної справи позивача копійовано та долучено до матеріалів справи №160/17469/20 розрахунок стажу ОСОБА_1 на посаді судді, який становить 23 роки 8 місяців 13 дів. В судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованими. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує призначене довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3097/о/15-16, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, позивач був звільнений з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку. Наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року № 278/к позивача відраховано з 16 грудня 2016 року зі складу суддів апеляційного суду. Дніпровським апеляційним судом 20.11.2020 року позивачу видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці №04.2/170/20-с про те, що станом на 18.02.2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 227 016грн, в тому числі: посадовий оклад 126 120грн., доплата за вислугу років 100 896грн. Позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Дніпроптеровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 20.11.2020 року № 04.2/117/20-с. Листом відділу перерахунків пенсії № 1 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010305-8/114569 від 01 грудня 2020 року позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Конституційний Суд України у своєму рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. Слід зазначити, що в силу до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Тобто, розмір довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Слід взяти до уваги, що згідно положень п. 2 Розділу XІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року з дня набрання чинності цим Законом втратив чинність Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону № 1402-VIII від 02.06.2016. Зокрема, у пункті 25 розділу XІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, зазначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Однак, рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Мотивуючи рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п.4 ч.6 ст.126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013). Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. При цьому у відповіді відповідача №0400-010305-8/114569 від 01 грудня 2020 року зазначено, що Конституційним Судом України 18.02.2020 прийнято рішення № 2-р/2020, яким зокрема, пункт 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ - визнано неконституційним, Таким чином, згадані положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020 року. Отже, перерахунок щомісячного довічного грошового утриманн судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, - має бути здійснений при збільшенні розміру суддівської винагороди, який відбудеться після 18.02.2020 р. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Як наслідок, після 18.02.2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, в силу приписів частини 4 якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно довідки, виданої Дніпровським апеляційним судом № 04.2/170/20-с від 20.11.2020 року, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці має бути здійснено з 19.02.2020 року. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок має бути здійснено в розмірі 90% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, котра становить 227

016. Оскільки в силу частини 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді. Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок стажу ОСОБА_1 на посаді судді становить 23 роки 8 місяців 13 дів (вказаний розрахунок міститься в матеріалах пенсійної справи), тому відповідач мав здійснити з 19.02.2020 перерахунок в розмірі 56%, що відповідає кількості відпрацьованих позивачем рокам на посаді судді (23 повних роки). З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Виходячи з викладеного, в частині задоволених вимог щодо визначення 90 відсоткового розміру від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді слід скасувати, та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Позов слід задовольнити частково, зобов`язавши відповідача, починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду №04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року слід залишити без змін. Вищезазначене є мотивом для часткового прийняття судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача в частині підтверджуються нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги в частині спростовують правове обґрунтування рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його часткового скасування. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року скасувати в частині задоволених вимог щодо визначення 90 відсоткового розміру від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та стягнення 227 016 гривень, та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Позов задовольнити частково. Зобов`язати головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду №04.2/70-20-с від 20 листопада 2020 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.07.2021. В повному обсязі постанова виготовлена 15.07.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова