Постанова 4851 № 440/628/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 р.Справа № 440/628/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю. позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 (суддя А.О. Чеснокова, м. Полтава) по справі № 440/628/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 27 січня 2021 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУНП в Полтавській області), в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області сержантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , в частині встановлення вчинення дисциплінарного проступку поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 2091 від 28 грудня 2020 року "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 ; - визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 576 о/с від 30 грудня 2020 року щодо звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зі служби в поліції відповідно до підпункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 30 грудня 2020 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 2091 від 28 грудня 2020 року; - поновити позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2020 року по день поновлення на роботі; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та виплати середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність спірних наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення останнього зі служби в поліції, оскільки висновки службового розслідування не встановлюють факту отримання саме позивачем неправомірної вигоди за сприяння особі в уникненні відповідальності за порушення ПДР. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій. посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 і ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги на користь ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що вина сержанта поліції ОСОБА_1 встановлена на припущеннях, без перевірки та оцінки матеріалів службового розслідування і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, тому що відсутні належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо порушення позивачем службової дисципліни, бо відсутні з його боку дії, які порочать високе звання поліцейського та не викликають сумніви у його об`єктивності та гуманності. Позивач зазначає, що він виконував свої обов`язки сумлінно, дії не виходили за межі дисциплінарної відповідальності, які порушують присягу та підривають авторитет поліції в суспільстві. Вказує, що під час спільного патрулювання по місту Горішні Плавні та перебуваючи в одному екіпажі 02 листопада 2020 року правопорушення яке скоїв громадянин України ОСОБА_3 виявив саме поліцейський ОСОБА_2 , який проводив оформлення матеріалу відповідно до статті 256 КУпАП. Тому позивач не розглядав дану справу та йому не були відомі обставини які в своєму поясненні виклав ОСОБА_3 . Також позивач не був обізнаний про бажання ОСОБА_2 в отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за сприяння останньому в уникненні адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Відтак, позивач не міг повідомити безпосереднього керівника та діяти відповідно до Законів України "Про Національну поліцію України", "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та наказу МВС України № 100 від 08 лютого 2019 року. Крім того позивач зазначає, що у висновку службового розслідування зазначено про відсутність у позивача тяжких наслідків, проте суд першої інстанції на припущеннях встановив про їх наявність. Також, відповідач у висновку службового розслідування вказав що відносно позивача виявлені недоліки в оформлені постанов за 2020 рік, що ґрунтується на припущеннях, оскільки дані процесуальні документи не оскаржені особами які притягувались до адміністративної відповідальності, постанови не скасовані. З цих підстав позивач вважає, що в його діях відсутній дисциплінарний проступок. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що наказом ГУНП в Полтавській області від 23 січня 2018 року № 26 о/с позивача призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції. Наказом ГУНП в Полтавській області 12 листопада 2020 року № 1225 "Про призначення та проведення службового розслідування" з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування обставин можливого порушення поліцейським СРПП № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію. У подальшому, після проведення службового розслідування, Дисциплінарна комісія, розглянувши зібрані матеріали, склала висновок службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку відносно окремих поліцейських ГУНП в Полтавській області, зокрема, щодо поліцейського СРПП № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 . Вказаний висновок затверджено начальником ГУНП в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 24 грудня 20120 року. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивачем, як поліцейським СРПП № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції ОСОБА_1 , допущено порушення службової дисципліни, що полягає в недотриманні вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, пункту 10 розділу XV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, пункту 3 частини 3 статті 283 КУпАП, статті 256 КУпАП, пунктів 1.3, 1.4 розділу І, пунктів 2.13, 2.18, 2.23, 2.24, 2.25, 2.27, 2.28 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП від 12 лютого 2020 року № 54, а відтак до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 належить застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На підставі висновку службового розслідування наказом начальника ГУНП в Полтавській області від 28 грудня 2020 року № 2091 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності" на позивача було накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказ від 28 грудня 2020 року № 2091 "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності" реалізовано наказом начальника ГУНП по особовому складу від 30 рудня 2020 року № 576 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач не погодився з вищевказаними наказами в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи з їх необґрунтованості та дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час здійснення службового розслідування, складення висновку та винесення наказів у їх спірній частині. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII /надалі - Закон № 580-VIII/. Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Пунктом 1 розділу І Правил № 1179 передбачено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179 Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Частиною другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-УІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до преамбули якого, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Підпунктом 1, 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту). Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту). Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (надалі-Порядок). Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття відповідачем оскаржених рішень став висновок службового розслідування, складений дисциплінарною комісією 24 грудня 2020 року, яким досліджено випадки систематичного та грубого допущення позивачем службової дисципліни: недотримання вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, пункту 10 розділу XV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, пункту 3 частини 3 статті 283 КУпАП, статті 256 КУпАП, пунктів 1.3, 1.4 розділу І, пунктів 2.13, 2.18, 2.23, 2.24, 2.25, 2.27, 2.28 розділу ІІ посадової інструкції поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП від 12 лютого 2020 року №

54. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що в ході проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією були опитані сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_5 .. Старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 відмовились від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України. За результатами аналізу інформації, викладеної у поясненнях зазначених осіб, перегляду файлу подій за участі ОСОБА_1 з нагрудного відеореєстратора, з якого встановлено причину зупинки ОСОБА_1 02.11.2020 автомобіля ВАЗ під управлінням ОСОБА_3 , дисциплінарна комісія дійшла висновку, що: - 02.11.2020, в м. Горішні Плавні, автопатруль ГРПП у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції ОСОБА_1 безпідставно, у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинили автомобіль під управлінням ОСОБА_3 , так-як вимогами ПДР України не встановлено адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з одним непрацюючим заднім стоп сигналом. Адміністративна відповідальність водія настає лише у разі експлуатації транспортного засобу у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості з непрацюючими лампами фар чи задніх габаритних ліхтарів транспортного засобу (п. 31.6 б ПДР). Окрім того, що у результаті дій старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції ОСОБА_1 , громадянин ОСОБА_3 потенційно міг уникнути адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки вказані поліцейські 02.11.2020, провівши його попередній огляд на місці події (перевіривши зіниці ока) та встановивши явні ознаки наркотичного сп`яніння водія запропонували йому пройти огляд в йому закладі у відповідності до вимог чинного законодавства, однак не забезпечили його освідування відповідно до вимог чинного законодавства в умовах спеціалізованого лікарняного закладу, а навпаки вчинили дії щодо прохання ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) надати та одержання ( ОСОБА_2 ) службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища поєднане з вимаганням помірної вигоди. Окрім того, сержант поліції ОСОБА_1 , будучи обізнаним з протиправними діями свого напарника (члена екіпажу патрульної поліції), що мали на меті отримання неправомірної вигоди за сприяння порушнику ПДР в уникнення адміністративної відповідальності, а також був свідком отримання цих коштів, перешкоди не чинив, про вищевказані обставини безпосереднього начальника не повідомив, відповідну інформацію за екстреним номером "102" не передав, дій, спрямованих на копіювання та збереження відеозапису з нагрудних та стаціонарного відеореєстраторів не вчинив. Своїми діями, що виразились у безпідставній зупинці автомобіля, створення уяви у водія про вчинення ним порушення ПДР, незабезпечення освідування ОСОБА_3 в умовах лікарняного закладу на предмет встановлення стану наркотичного сп`яніння, невжиття заходів реагування щодо припинення та неповідомлення про вчинення правопорушення ОСОБА_2 неналежне виконання своїх посадових обов`язків під час здій адміністративної практики, сержант поліції ОСОБА_1 , за висновком дисциплінарної комісії, вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Також в межах даного службового розслідування працівниками УПД ГУНП області надано довідку (вх. № 1941/115/20/02-2020 від 11.12.2020) про результати перевірки адміністративної діяльності здійсненої сержантом ОСОБА_1 на протязі 2020 року. У результаті перевірки наданих адміністративних матеріалів, складених сержантом поліції ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією виявлено ряд порушень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, перелік яких наведений на сторінках 16-18 висновку службового розслідування. Також в межах службового розслідування дисциплінарною комісією враховано службову характеристику сержанта поліції ОСОБА_1 , який за час проходження служби у відділенні поліції № 2 зарекомендував себе з позитивного боку. Обставин, що можуть пом`якшити чи обтяжити відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 не встановлено. Разом з тим, аналізуючи обставини вчинення сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що його наслідки слід віднести до тяжких, так-як вказаний поліцейський не вжив жодних заходів реагування припинення правопорушення вчиненого ОСОБА_2 та не повідомив про факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 у встановленому порядку, що у подальшому призвело до затримання ОСОБА_2 . Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що службовим розслідуванням доведено скоєння поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського з`ясувала повно, оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння кваліфікувала правильно, норму закону визначила неналежну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності. Дисциплінарною комісією взяті до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом аспекти, які здатні вплинути на міру відповідальності особи. Перевіряючи наведені учасниками справи аргументи змістом належних норм права та приєднаними до справи доказами, колегія суддів вважає, що у ході розгляду справи відповідачем подані докази відповідності закону оскаржених позивачем рішень, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в їх основу. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Встановлені судом обставини справи підтверджують, що відповідачем було дотримано порядок проведення службового розслідування та встановлено фактичні порушення з боку позивача службової дисципліни, відповідно підстави для визнання протиправним та скасування оскаржених позивачем рішень у суду відсутні. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 по справі № 440/628/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 16.07.2021 року