Ухвала КАС ВС № 440/628/21

УХВАЛА 21 жовтня 2021 року м. Київ справа № 440/628/21 адміністративне провадження № К/9901/36187/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: 27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області сержантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , в частині встановлення вчинення дисциплінарного проступку поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 2091 від 28 грудня 2020 року "Про неналежне виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 576 о/с від 30 грудня 2020 року щодо звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зі служби в поліції відповідно до підпункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 30 грудня 2020 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 2091 від 28 грудня 2020 року; поновити позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2020 року по день поновлення на роботі; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та виплати середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. 01 жовтня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга позивача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час вирішення справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, і скаржник на такі не посилається. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Зважаючи на те, що скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження, колегія суддів не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко