Постанова Херсонський апеляційний суд № 654/3923/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 654/3923/20 Номер провадження 22ц 819/892/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач) суддів: Базіль Л.В., Бездрабко В.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління Національної поліції в Херсонській області, відповідач - Державна казначейська служба України, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Гончаренко Антона Юрійовича, подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 , та Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року у складі головуючого судді Ширінської О.Х., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20 березня 2020 року інспектором Голопристанського ВП Короп О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №468076, згідно якого ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався, що його дії під час маневру не створять нікому перешкоду та під час розвороту не дав дорогу у русі автомобілю FORD реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, чим порушив пункт 10.3 ПДР. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340.00грн. Постановою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року вказану вище постанову суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Посилаючись на те, що у зв`язку із незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності йому було завдано моральної шкоди, просив стягнути з держави на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 75000.00грн. та 5000.00грн. витрат понесених ним на правничу допомогу. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Відшкодовано ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету, шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на його користь грошових коштів, а саме: компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування та суду в розмірі 37500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відносно позивача мало місце неналежне провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статті 124 КУпАП, за результатами якого на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вказаний факт встановлений постановою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, а тому відповідно до статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що особа, уповноважена на збирання доказів винуватості особи, склавши протокол про адміністративне правопорушення вважала схему ДТП, пояснення водіїв - учасників ДТП та свідка ОСОБА_3 достатніми доказами для доведення винуватості позивача у вчиненні правопорушення, не звернувши уваги, що ці докази є суперечливими. Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку, що вина саме ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не доведена зібраними у справі доказами поза розумним сумнівом, оскільки в своїх поясненнях кожен з водіїв заперечував свою вину у ДТП, а письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , додані до протоколу свідчили на користь водія ОСОБА_1 .. При цьому, сама по собі схема ДТП та акт огляду транспортних засобів не спростовували версію перебігу подій, що висувалась водієм ОСОБА_1 . Вказаним судовим рішенням встановлено факт відсутності належних та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України, і як наслідок - наявності складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що, в свою чергу, безумовно свідчить про наявність у позивача душевних страждань внаслідок дій посадових осіб державного органу, тобто наявність моральної шкоди, і є підставою для її відшкодування державою. Розмір моральної шкоди визначений судом у сумі 37 500.00грн з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, глибини страждань позивача та наскільки були порушені його нормальні життєві зв`язків, які зусилля ним були застосовані для відновлення цих зв`язків та для організації свого життя, а також вимог частин другої, третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». В апеляційній скарзі адвокат Гончаренко А.Ю., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , не погоджаючись з рішенням суду в частині визначення розміру моральної шкоди, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить обмеження щодо розміру відшкодування моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди суд першої інстанції не надав оцінку всім аргументам позивача щодо стягнення моральної шкоди. В апеляційній скарзі представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області Чорний А.С., на неповне з`ясування судом обставин, що мають зазначення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду про відшкодування моральної шкоди прийнято за відсутності належних та допустимих доказів завдання позивачу моральної шкоди, доказів вчинення поліцейськими незаконних дій, які б могли призвести до завдання такої шкоди, та відповідно доказів причинно-наслідкового зв`язку між діяннями поліцейських та заподіянням, як вважає позивач, йому шкоди. Визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає вимогами статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», та є неспівмірним з штрафом у розмірі 340грн. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України ухвалою Херсонського апеляційного суду від 07 липня 2021 року відмовлено з підстав визначених частиною четвертою статті 357 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник Державної казначейської служби України Бондарено Ю.І. зазначив, що апеляційну скаргу позивача вважають безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того вказав, що Казначейство не погоджується з рішенням суду щодо стягнення з Державного бюджету України моральної шкоди, та вважає рішення таким, що порушує норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. У відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області Гончаренко А.Ю., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4 просив відмовити у задоволені апеляційної скарги ГНУП в Херсонській області, доводи апеляційної скарги суперечать встановленим обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону. Ухвалами Херсонського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року та від 28 травня 2021 2021 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що згідно з протоколом серії ДПР18 № 468076 від 20 березня 2020 року про адміністративне правопорушення складеним інспектором СРПП Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, лейтенантом поліції Коропом О.В., 20 березня 2020 року о 09.24 год. на 25 км. + 280 м. автодороги Олешки Гола Пристань Скадовськ, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, а саме під час виконання маневру розвороту ліворуч не переконався, що це буде безпечно і не створить нікому перешкоду під час розвороту, не надав дорогу в русі автомобілю «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався позаду в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, чим порушив вимоги п. 2.3(б), 10.1, 10.3, 10.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Постановою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасовано, провадження по справі закрито на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, правильно врахував, що дії працівника СРПП Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини. Доводи апеляційної скарги ГУНП в Херсонській області щодо недоведеності того, що відносно позивача мало місце неналежне провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, за результатами якого на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу висновків суду не спростовують. Як зазначалось вище постановою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року скасовано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито з підстав визначених пунктом 1частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Статтями другою, четвертою Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Посилання в апеляційній скарзі ГУНП в Херсонській області на не врахування судом першої інстанції правових висновків викладених Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 312/262/18 не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки правові висновки викладені у зазначеній постанові висловлені Верховним Судом з приводу обставин, що не є аналогічними обставинам у цій справі. Зокрема Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. Проте у цій справі ОСОБА_1 був притягнутий судом до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. На підставі пункту 2 частини першої статті першої Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Строк тривалості провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності становить 7 місяців 18 днів - з 20 березня 2020 року по 08 жовтня 2020 року. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності та справедливості. Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, вважаючи доведеним позивачем факт наявності моральної шкоди, що завдана йому провадженням у справі про адміністративне правопорушення. Разом тим визначаючи розмір моральної шкоди виходячи з положень частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказаною нормою права встановлений порядок визначення розміру моральної шкоди виходячи з часу перебування особи під слідством чи судом, що не є тотожним тривалості провадження у справі про адміністративне правопорушення, та дійшов помилкового висновку про визначення розміру моральної шкоди виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості. Враховуючи загальні засади розумності, справедливості, пропорційності, а також глибину страждань позивача, тривалість провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке здійснювалось понад 7.5 місяці, необхідність зміни нормального життєвого стану та витрачання часу на відновлення прав, колегія суддів вважає, що достатнім та справедливим розміром грошової компенсації моральної шкоди є 10000.00грн. При цьому суд також враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 щодо визначення розміру моральної шкоди виходячи з двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць притягнення його до адміністративної відповідальності не ґрунтується на законі. Крім того визначена у запропонованому позивачем порядку моральна шкода не буде відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів, з`ясувавши чинники, які враховуються під час визначення розміру відшкодування моральної шкоди, а саме обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, взявши до уваги засади розумності, виваженості й справедливості, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення в частині визначення розміру моральної шкоди, шляхом зменшення розміру моральної шкоди стягнутої на користь позивача з 37 500.00грн. до 10 000.00грн. В решті рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Гончаренко Антона Юрійовича подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області задовольнити частково. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року змінити, зменшивши присуджену до відшкодування ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету, шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на його користь грошових коштів, а саме: компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування та суду з 37 500 (тридцяти семи тисяч п`ятисот) гривень 00 коп. до 10 000 (десяти тисяч) гривень 00коп. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Л.А. Приходько Судді: Л.В. Базіль В.О. Бездрабко