Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/13271/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2021 року м. Рівне Справа № 569/13271/20 Провадження № 22-ц/4815/234/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів:Хилевича С.В., Боймиструка С.В. секретар судового засідання: Москалик Т.В. учасники справи: позивач: Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року, ухвалене в складі судді Гордійчук І. О. повний текст рішення складено 08 грудня 2020 року у справі №569/13271/20, в с т а н о в и в : У серпні 2020 року ДП«Укрхімтрансаміак» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. Позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» 08.01.2019 року видав наказ №4-к-о про звільнення ОСОБА_2 з посади радника директора у зв"язку з скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, скасовано наказ Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» від 08.01.2019 року №4-к-о "про звільнення ОСОБА_2 ", поновлено ОСОБА_2 на посаді та на його користь у зв`язку із незаконним звільненням з підприємства, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, загальний розмір якого становить 396 717,75 грн. Посилаючись на статті 130, 134 ч.1 п.8, 237 КЗпП України, позивач просив суд покласти на відповідача, винного в незаконному звільненні працівника, обов`язок покрити в порядку регресу шкоду, заподіяну позивачу у зв`язку із оплатою працівнику на підставі судового рішення часу вимушеного прогулу, шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь підприємства 396 717,75 грн. , та судові витрати в розмірі 5950,77 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року у позові ДП «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити. Покликається на те, що суд не врахував положення ч.3 ст.136 КЗпП, оскільки відповідач з 18.10.2019 року не обіймає керівної посади та не перебуває у трудових відносинах із позивачем, а тому вважає, що позивачем у даній справі є саме Державне підприємство «Укрхімтрансаміак». Відзив до апеляційного суду не надходив. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам судове рішення не відповідає. Установлено, що наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2018 року №34-п призначено виконуючим обов"язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» ОСОБА_1 з 13.03.2018 року. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.10.2019 року №9-п ОСОБА_1 звільнено з посади вконуючого обов"язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» . За період перебування на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» Шліхта В.М. 08.01.2019 року видав наказ №4-к-о про звільнення ОСОБА_2 з посади радника директора у зв"язку з скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, скасовано наказ Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» від 08.01.2019 року №4-к-о "Про звільнення ОСОБА_2 ", поновлено ОСОБА_2 на посаді та на його користь у зв`язку із незаконним звільненням з підприємства, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 396 717,75 грн. Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 було здійснено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівнику ОСОБА_2 на загальну суму 396 717,75 грн. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134, статті 237 КЗпП України матеріальна відповідальність на службову особу за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації оплатою працівникові вимушеного прогулу або різниці у заробітку при незаконному звільненні або незаконному переведенні його на іншу роботу можна покласти при наявності її персональної вини в цьому, у випадках, коли незаконне звільнення або незаконне переведення мало місце за рішенням колегіального органу, керівник цього органу може нести зазначену матеріальну відповідальність в тому разі, коли рішення було прийняте внаслідок його винних протиправних дій. Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини. Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_2 наказом в.о. директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» Шліхти В.М. з посади радника директора у зв"язку з скороченням штату працівників . Зважаючи на те, що ОСОБА_2 звільнено із порушенням закону за наказом в.о. директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» Шліхти В.М тому останній як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За змістом ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. З аналізу ст.136 КЗпП України випливає, що звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди керівником підприємства здійснюється вищестоящим в порядку підлеглості органом лише у разі перебування цього керівника на цій посаді на час звернення до суду. Оскільки ДП «Укрхімтрансаміак» звернулось із позовом до ОСОБА_1 в той час, як останній вже був звільнений із займаної посади, таке звернення не суперечить вимогам закону, оскільки діючий керівник ДП «Укрхімтрансаміак» яке є юридичною особою, не позбавлений можливості звернутися до суду із даним позовом. На підтвердження витрат пов`язаних з виконання рішення суду позивачем надані платіжні доручення: № 939 від 18.02.2020 на суму 24387,32 грн., № 1907 від 02.07.2020 на суму 294970,47 грн., а всього позивачем виплачено на виконання рішення суду 319 357,79 грн. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір заподіяних незаконним звільненням працівника збитків у вигляді витрат на оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 319 357,79 грн., а відтак позов підлягає до часткового задоволення, оскільки за приписами статті 237 КЗпП України на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, покладається обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації лише у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Відшкодування інших витрат, законодавством України не передбачено, в тому числі сплачених податків. Із наданого апеляційному суду копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи, як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Позов заявлено про відшкодування шкоди, заподіяної керівником підприємства внаслідок незаконного звільнення працівника . Таким чином, зважаючи на положення ст. 1219 ЦК України що дані трудові правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальногї шкоди заподіяної працівником є особистими немайновими вимогами, які нерозривно пов`язані з особою позивача (спадкодавця). З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 255, частини другої статті 377 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України). Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»). Відповідно до платіжного доручення від 11 грудня 2020 року № 3373 за подання апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір в загальному розмірі 8926,16 грн. Керуючись п.7 ч.1 ст. 255, ст.ст. 368, 374, 377, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року скасувати. Провадження у справі за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником закрити. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області повернути Державному підприємству «Укрхімтрансаміак» сплачений судовий збір в сумі 8926,16 грн (вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість грн 16 коп.) згідно платіжного доручення від 11 грудня 2020 року № 3373, яке знаходяться в матеріалах справи сплачених на рахунок UA408999980313131 206080017002, Отримувач: УК у м. Рівному/м.Рівне 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), МФО: 899998. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 15 липня 2021 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Хилевича С.В. Боймиструк С.В.