Постанова 4854 № 540/3809/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3809/20 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (далі ТОВ «Аскона-Південь», позивач) звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА08040/2020/000076/1 від 27 травня 2020 року; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508040/2020/00176 від 27 травня 2020 року. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував на тому, що відповідачем застосовано резервний метод щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Проте, подані ТОВ «Аскона-Південь» документи повністю відповідають встановленому ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України) переліку, повно та достовірно відображають вартість господарських операцій. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позов ТОВ «Аскона-Південь» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА508040/2020/000076/1 від 27 травня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508040/2020/00176 від 27 травня 2020 року. Стягнуто на користь ТОВ «Аскона-Південь» за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби судові витрати у сумі 4204 грн. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження. Не погоджуючись з вказаним рішенням Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, митний орган вказав, що в досліджених митним органом документах виявлені розбіжності, неточності, а також вони не містили інформації щодо складових митної вартості товару. Скаржник наголошує на відсутності підтвердження витрат на транспортування та страхування, які є обов`язковою складовою митної вартості, та які при визначенні додаються до ціни і повинні бути документально підтверджені. При цьому, митний орган вказує на те, що лист ТОВ «Формаг» не є підтвердженням вартості зазначених складових, оскільки лист є інформаційним документом, а сам факт отримання товарів (робіт, послуг), їх зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції, повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг). Разом з тим, митний орган зазначив, що у додатково поданому рахунку на міжнародне перевезення від 25 травня 2020 року №2005477 наявне посилання на декілька номерів коносаменту, а саме: BL HLCUTS1201127330, XNGLEG2003004 1/40, який відрізняється від заявленого у митній декларації та вказаного у документі, що підтверджує вартість перевезення від 25 травня 2020 року б/н. Окрім того, у наданому прас-листі відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення комерційного інвойсу. 28 травня 2021 року ТОВ «Аскона-Південь» подало до суду відзив на апеляційну скаргу за яким позивач вважає рішення суду першої інстанції правильним, а тому просить апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Товариство вказує, що доводи митного органу про розбіжності, які містять подані декларантом документи, не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що міститься у вказаних документах. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що згідно Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Аскона-Південь» зареєстровано в якості юридичної особи 24 квітня 1998 року, запис №14991200000001576. 06 грудня 2019 року між ТОВ «Аскона-Південь» (Покупець) та CANGZHOU GUOBANG IMP. & EXP. TRADING CO., LTD (Продавець) був укладений контракт №14/ВІ/2019, на умовах CIF Одеса або FOB Tianjin, відповідно до правил Інкотермс 2010. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (CANGZHOU GUOBANG IMP. & EXP. TRADING CO., LTD) здійснив поставку на адресу Покупця (ТОВ «Аскона-Південь») відповідного товару (митна декларація UA508040/2020/004422 від 27 травня 2020 року): товар - сітка із скловолокна полотняного переплетення, в рулонах висотою 1м (50м2 у рулоні), просочена спеціальним лужним засобом, розмір вічка 5мм х 5мм: щільністю 165 гр/кв.м, помаранчевого кольору, кількість - 1200 рулонів; щільністю 145 гр/кв.м, синього кольору, кількість - 1200 рулонів. 27 травня 2020 року на митному посту "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби для здійснення митного оформлення ТОВ «Аскона-Південь» було подано митну декларацію №UA508040/2020/004422, за якою заявлено товари: "Сітка із скловолокна" (коди товарів згідно з УКТЗЕД 7019590000). Товари було ввезено на митну територію України на виконання умов договору від 06 грудня 2019 року №14/ВІ/2019 між ТОВ «Аскона-Південь» та іноземним підприємством CANGZHOU GUOBANG IMP. & EXP. TRADING CO., LTD, Китай. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (основний метод), відповідно до ст.58 МК України, у сумі 19680 доларів США. Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: пакувальний лист б/н від 06 грудня 2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 06 грудня 2019 року 14/ВІ/2019; коносамент XNGLEG2003004 від 11 березня 2020 року; звіт про зважування б/н від 26 травня 2020 року; прайс-лист від 04 грудня 2019 року; зовнішньоекономічний контракт №14/ВІ/2019 від 06 грудня 2019 року; доповнення до контракту №1 від 07 грудня 2019 року; специфікацію №1 до Контракту від 06 грудня 2019 року; лист ТОВ "Формаг" (експедитора) від 25 травня 2020 року; сертифікат про походження товару від 11 березня 2020 року; платіжні документи від 16 грудня 2019 року та 17 грудня 2019 року; товарно-транспортну накладну від 26 травня 2020 року. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано наступні документи: 1) договір транспортного експедирування №1102/14-02 від 11 лютого 2014 року; 2) копію рахунку №2005477 від 25 травня 2020 року; 3) копію експортної декларації №020220200000111112 від 06 березня 2020 року. На даний час інших документів надати немає можливості. За результатом дослідження вказаних документів митну вартість вищезазначеного товару було скориговано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА508040/2020/000076/1 від 27 травня 2020 року та оформлено карту відмови №UA508040/2020/00176 від 27 травня 2020 року. В обґрунтування вказаного рішення зазначено: серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем; у наданому прас листі відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення комерційного інвойсу; у додатково поданому рахунку на міжнародне перевезення від 25 травня 2020 року №2005477 наявне посилання на декілька номерів коносаменту, який відрізняється від заявленого у митній декларації та вказаного у документі, що підтверджує вартість перевезення від 25 травня 2020 року б/н. Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Таким чином, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст.50 МК України). Згідно ч. 1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1 ст.52 МК України. При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5 ст.54МК України) Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п.2 ч.5 ст.54 МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч.3, 4ст.53МК України). Згідно ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Пунктом 1 ч.4 ст.54 МК України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст.53 МК України. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Поряд із цим, Верховний Суд неодноразово у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 22 грудня 2020 року у справі №809/382/17, від 25 лютого 2021 року у справі №810/3295/17 зазначав, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому, застосування резервного методу, відповідно до вимог встановлених Митним кодексом України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Основний метод (ст.58 МК України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів). Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Так, відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1ст.57 Митного кодексу України. Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Дослідивши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що з наданих до митного оформлення документів повністю прослідковується ланцюг між замовником, перевізником (експедитором) та вантажем. На переконання колегії суддів, ненадання усіх запитуваних митним органом документів, які відсутні та не повинні бути в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах. З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення органу щодо її коригування. Колегія суддів вважає, що встановлення в судовому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу. Колегія суддів вказує, що FOB (...namedportofshipment) англ. FreeOnBoard, або Франко борт (...назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2000, 2010 та 2020 означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що страхування при FOB є зоною відповідальності покупця (позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Разом з тим, контрактом від 06 грудня 2019 року №14/ВІ/2019 не передбачено падання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі №821/408/18. Доводи апелянта про відсутність документального підтвердження транспортних витрат, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, на підтвердження розміру витрат на перевезення вантажу, декларантом було надано митному органу: коносамент XNGLEG2003004 від 11 березня 2020 року; договір транспортного експедирування №1102/14-02 від 11 лютого 2014 року, укладеного з ТОВ «Формаг»; копію виставленого ним рахунку №2005477 від 25 травня 2020 року на оплату морського фрахту (з посиланням на номер вантажного коносаменту відповідно партії товару); копію митної декларації країни відправлення; лист ТОВ «Формаг» (експедитора) від 25 травня 2020 року про підтвердження вартості фрахту морського судна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що додатково поданий рахунок на міжнародне перевезення від 25 травня 2020 року №2005477 підтверджує лише факт правовідносин між агентом експедитора, що супроводжує вантаж до порту Одеса, та самим експедитором, цей документ не бере участі у формуванні вартості перевезення, а відтак, і у визначенні митної вартості товару, у зв`язку з чим, посилання на нього у вантажній МД, не є обов`язковим. Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що відсутність у комерційній пропозиції виробника інформації про терміну дії цін, не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості. Таким чином, наданими документами підтверджено, що вищезазначені складові (страхування товару та перевезення до пункту призначення) включені продавцем до ціни товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а отже окремих чи додаткових витрат, які мають включатись до митної вартості імпортованого товару, пов`язаних з доставкою товару до пункту призначення, страхування товару, позивачем не понесено. Поряд з цим, згідно ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. В свою чергу, Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що первинний метод митного оцінювання визначений у Статті 1 (тобто, за ціною угоди з товарами, які ввозяться), і імпортні товари повинні оцінюватися відповідно до положень цієї статті, коли умови, передбачені в ній, виконано. Метою прийняття Угоди про застосування статті VII ГАТТ, в тому числі, є: вироблення правил для їх застосування положень статті VII ГАТТ з тим, щоб надати більшої однорідності та певності при їх застосуванні. З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання митного органу на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного кодексу. Таким чином, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості на те, що декларантом не подані наведені документи, є безпідставними. Наявність в системі АСАУР інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Окрім того, слушно зауважити, що відомості, які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, мають лише допоміжний інформаційний характер та жодним чином не можуть слугувати, при прийнятті митним органом відповідних рішень, визначальним фактором для коригування митної вартості. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуваного рішення митниці. З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Аскона-Південь». Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до ст.ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Повний текст судового рішення складений 15.07.2021 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.