Постанова 4852 № 280/5429/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5429/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, (суддя суду першої інстанції Кучма К.С.), прийняте у порядку письмового провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №280/5429/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: 11 серпня 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: стягнути заборгованість у сумі податкового боргу у розмірі 50 000 грн. з ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 50 000 грн. Втім, сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач при зміні місця проживання не повідомив органи податкового обліку про факт переїзду, у зв`язку з чим, податкові повідомлення рішення про нарахування податку були направлені на адресу проживання відповідача, яка відома податковому органу. На думку позивача податкові повідомлення рішення вважаються такими, що надіслані належним чином, а податковий борг підлягає стягненню з відповідача. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги просить суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з грудня 2014 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорта та відривним корінцем до запиту від 15.02.2021 року №538/2 Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області. Судом також встановлено, що відповідно до довідки про стан податкового боргу, станом на 30.07.2020 року за відповідачем обраховується податковий борг у розмірі 50 000 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форми Ф) №0046364-5102-0822 від 04.05.2018 р. терміном сплати 11.08.2018 р. на суму 25 000 грн. та збільшення нарахованого в минулих роках податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення (форми Ф) №03033-5105-0822 від 27.11.2019 р. терміном сплати 07.03.2020 р. Як видно з матеріалів справи, податковим органом були направлені вказані податкові повідомлення-рішення за адресою: АДРЕСА_2 , проте вони були повернуті поштовим відділенням із приміткою за закінченням терміну зберігання. Разом із тим, 22.08.2018 року позивачем було складено податкову вимогу №74460-51, яка також була направлена засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для звернення до суду з даним позовом відповідач визначив наявність у відповідача непогашеного узгодженого податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не вручені належним чином податкові повідомлення рішення про нарахування податку власникам транспортних засобів, відтак підстави для стягнення податкового боргу відсутні. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до приписів п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). Пунктом 58.2 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Згідно з п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. (п.42.2 ст.42 ПК України) Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата. (п.42.3 ст.42 ПК України) Відповідно до положень п.п.5, 6 розділу ІІІ Порядок надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 р. №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254 (далі - Порядок №1204), в редакції, чинній на момент надсилання вказаного податкового повідомлення-рішення, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби). Таким чином, при вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання належного направлення таких податкових повідомлень-рішень на адресу платника податків. Встановлені обставини справи свідчать, що відповідно до відомостей наданих відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області адреса відповідача - АДРЕСА_1 . При цьому, судом першої інстанції правильно встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0046364-5102-0822 від 04.05.2018 р. та № 00333-5105-0822 від 27.11.2019 р. та податкова вимога №79460-51 від 22.08.2018 р. в реквізитах містять не вірну адресу відповідача та як наслідок, направлялись на невірну адресу, а саме АДРЕСА_3 , що підтверджуються копіями конвертів та рекомендованих повідомленнями про вручення поштового відправлення, які були надані позивачем на підтвердження направлення відправлення відповідачу вищевказаних документів. Як правильно зазначено судом першої інстанції, в силу положень ст.ст.42, 58 ПК України та п.п.5, 6 Порядку № 1204, належним доказом вручення податкового повідомлення-рішення, навіть у разі фактичного невручення належним чином надісланого податкового повідомлення-рішення, є повідомлення про вручення поштового відправлення або конверт на яких поштовою службою робиться відповідна відмітка про причини невручення поштового відправлення. В цьому випадку саме з дати, вказаної поштовою службою на повідомленні про вручення пов`язується початок перебігу десятиденного строку узгодження податкових зобов`язань. Дослідивши копії конвертів, в яких направлялись податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, та повідомлення про вручення поштових відправлень, судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на невірну адресу та були повернуті до податкового органу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а отже не можна вважати узгодженими такі податкові повідомлення-рішення, в силу приписів ПК України та Порядку № 1204, які для позивача є обов`язковими для виконання. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податком органом не дотримано процедури направлення та вручення платнику податку податкових повідомлень рішень як передумови для стягнення податкового боргу. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги з приводу не повідомлення відповідачем податкового органу про зміну місця проживання як підстави для визначення надісланих ОСОБА_1 податкових повідомлень рішень такими, що вручені належним чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1 ) у відповідності до даних Єдиного державного реєстру платників податків не перебуває на податковому обліку в будь-якому з територіальних органів ДПС, зокрема і у позивача. Отже, з урахуванням відсутності факту обліку відповідача в Головному управління ДПС у Запорізькій області як платника податку згідно із даними Єдиного реєстру, отримавши інформацію стосовно придбання відповідачем транспортного засобу, а згодом формуючи та приймаючи податкові повідомлення рішення, вимогу про сплату боргу, позивачем мало бути проведено перевірку дійсності перебування такої особи за податковою адресою, наявною у податкового органу, з метою забезпечення належного оформлення та надіслання документів. За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення податкового боргу. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року в адміністративній справі №280/5429/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай