Постанова 4855 № 620/411/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/411/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Строяновської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування рішення про утримання з пенсії надміру виплачених сум, зобов`язання припинити таке утримання та повернути незаконно утримані кошти. В обґрунтування вимог зазначає, що в рішенні відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо зловживань, його обізнаності відносно недостовірності даних, які враховувались при обчисленні пенсії, а тому вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії містила недостовірні дані. За результатами отримання коригуючої довідки встановлено факт переплати позивачу пенсії, яка підлягає стягненню на підставі відповідного рішення органа Пенсійного фонду України. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону Україну «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1058-ІV). Згідно копії акта зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії від 28 жовтня 2019 року № 4275 відповідачем встановлено розбіжності достовірності даних за довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 № 55 від 10 березня 2015 року за період з 01 грудня 1991 року по 30 листопада 1996 року. За фактичним нарахуванням заробітної плати згідно особових рахунків позивача за цей же період, а саме: у 1992 році завищено розмір отриманої заробітної плати на 4,70653 грн.; у 1994 році - на 21,60000 грн.; у 1995 році - на 29,250000 грн.; у 1996 році - на 4,60000 грн.; у 1991 та 1993 роках розбіжностей виявлено не було. Рекомендовано надати нову довідку. На підставі акта перевірки ДП «КОРЮКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» 28 жовтня 2019 року видало коригуючу довідку № 162 про заробітну плату позивача. Листом від 23 червня 2020 року ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачу, що у зв`язку з приведенням електронної пенсійної справи у відповідність, після проведення перевірки, виникла переплата пенсії в сумі 15842,06 грн. за період з 19 березня 2015 року по 31 жовтня 2019 року. Вказану переплату позивачу запропоновано внести добровільно відповідно до статті 50 Закону України №1058-ІV. 21 липня 2020 року відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 13, згідно якого сума переплати в розмірі 15842,06 грн., яка утворилась у зв`язку з недостовірно поданими даними у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії за № 55 від 10 березня 2015 року, підлягає поверненню позивачем. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01 вересня 2020 року. Уважаючи таке рішення, а також дії по утриманню коштів протиправними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що надмірна виплата пенсії позивачу є результатом його протиправних дій, а саме навмисне надання недостовірних даних для її призначення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до статті 50 Закону України №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1788-ХІІ) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV та статтею 103 Закону України №1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25 вересняі 2018 року у справі № 340/644/15-а, від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а, 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 06 квітня 2020 року у справі № 489/2351/16-а. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні у 2015 році до Управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсій позивач разом з необхідними документами подав довідку №55 від 10 березня 2015 року про заробітну плату, видану ДП «КОРЮКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО». У подальшому, в результаті проведення перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці позивача, встановлено розбіжності за фактичним нарахуванням заробітної плати згідно особових рахунків позивача. Саме у зв`язку з наведеним, підприємством було складено та видано коригуючу довідку №162 від 28 жовтня 2019 року про заробітну плату позивача. Таким чином, враховуючи наведене та приймаючи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку пенсіонера при призначенні пенсії, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 21 липня 2020 №13 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька