LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/2557/21

від 07.07.2021 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2557/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/2557/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), про визнання протиправним та скасування припису,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування припису б/д № НОМЕР_1 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р. по справі призначено судову інженерно-екологічну експертизу; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, до одержання результатів експертизи. Ухвалу суду оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник вказує, що ухвалою від 16 березня 2021 р. судом першої інстанції задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено провадження по справі на час проведення експертизи, до одержання результатів експертизи. Вирішення питання про призначення проведення експертного дослідження в рамках справи відбулось без врахування думки відповідача, що суперечить статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України та є порушенням принципу змагальності сторін. Крім того, відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому, серед іншого, заявлена вимога про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, скаржник вказує, що питання, які виносяться на розгляд експерта щодо допущення методу збору та методу здійснення обробки результатів при складанні Протоколу вимірювань, наявності похибки при обчисленні результатів суперечить вимогам чинного законодавства, щодо врахування в подальшому похибок вимірювань. Питання наявності порушення умов Дозволу на викиди при зафіксованому факті перевищення встановлених нормативів викидів є необґрунтованим у зв`язку із тим, що наявність факту перевищення встановлених нормативів вже є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та п. 1 розділу 3 Дозволу на викиди № 1210400000-288. Скаржник вказує, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі, по якій провадження не мало бути відкритим. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу про зупинення провадження у справі залишити без змін. Позивач зазначає, що відповідно до прохальної частини апеляційної скарги відповідачем оскаржується ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі. Натомість, п.4 ч. 2 ст. 236 КАС України встановлює обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі призначення експертизі до одержання її результатів. Скаржник не просить суд скасувати ухвалу про призначення експертизи, апеляційна скарга не містить доводів щодо помилковості чи незаконності призначення судом експертизи, а так само і відсутності підстав для її призначення. Позивач вважає, що для з`ясування обставин, які мають істотне значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Зокрема, мова йде про метод забору та метод (методику) здійснення обробки результатів, з урахуванням застосованого обладнання та інструментів, аналіз отриманих результатів (застосування похибки вимірювань) та можливі висновки на підставі цих результатів. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач оскаржує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р., якою «заяву Позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено провадження на час проведення експертизи» (абз. перший ап.скарги). Колегія суддів звертає увагу, що вказаною ухвалою питання забезпечення позову не вирішувалось (а.с.134-136). Цією ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про призначення експертизи та призначив у справі судову інженерно-екологічну експертизу. В прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року про зупинення провадження у справі до отримання результатів експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався приписами пункту 4 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи до одержання її результатів. Оскільки судом першої інстанції призначено судову експертизу, зупинення провадження у справі до одержання результатів судової експертизи відповідає положенням зазначеної вище процесуальної норми. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі, по якій не мало бути відкритим, а також те, що суд проігнорував клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду. В матеріалах справи наявний відзив на адміністративний позов, який надійшов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку 15.03.2021 о 17:43 год., роздрукований 16.03.2021 о 8:35, зареєстрований 16.03.2021 за № 4263/21 (а.с.87-97). В цей же день, 16.03.2021 о 14:55 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи докази направлення відзиву на адміністративний позов позивачу та його представнику. Клопотання роздруковане 16.03.2021 о 16:2 (а.с.129). Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 22 лютого 2021 р. суд першої інстанції поновив ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» строк на звернення до адміністративного суду (а.с.73,74). Разом з цим, частиною 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оскільки процесуальний закон дозволяє суду на будь-якій стадії розгляду справи вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання відповідача, яке викладено у відзиві на позовну заяву від 15.03.2021, може і має бути вирішено судом першої інстанції після поновлення провадження у справі. Скаржник також стверджує про порушення судом першої інстанції принципу рівності учасників процесу перед законом і судом внаслідок позбавлення його можливості надати свої заперечення з приводу клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи. Порядок призначення експертизи врегульовано статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами цієї процесуальної норми при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд (частина 3), питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частини 4), учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частина 5). Таким чином, у випадку надходження клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд першої інстанції, з метою дотримання вимог статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язаний призначити справу до розгляду у судовому засіданні за участі сторін, запропонувавши їм сформулювати питання на вирішення судової експертизи, а також визначити експерта чи експертну установу. Суд першої інстанції зазначені вимоги закону не виконав, про наявність такого клопотання відповідача не повідомив, чим порушив його процесуальні права, як сторони у справі. Однак, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга відповідача не містить таких доводів, як позбавлення його права на подачу переліку питань для експерта та права на визначення експерта чи експертної установи. Скаржник заперечує проти призначення по справі судової експертизи взагалі. Тобто, обізнаність про наявність клопотання позивача про призначення судової експертизи, ставлення відповідача до результату вирішення такого клопотання залишилось незмінним. Крім того, скаржник не просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про призначення судової експертизи, хоча можливість її оскарження в апеляційному порядку передбачена пунктом 9 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржником порушено питання наявності законних підстав для зупинення провадження у справі, однак така процесуальна можливість прямо передбачена наведеною вище статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні (стаття 108 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуючи, що провадження у справі зупинено внаслідок призначення судової експертизи за клопотанням ініціатора судового процесу, відповідач в апеляційній скарзі не ставить питання про скасування ухвали про призначення судової експертизи, не наводить перелік питань, які могли бути поставлені перед експертом, не висловлює свою незгоду із експертною установою, визначеною судом, а також те, що висновок експерта не має жодних переваг перед іншими належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування оскарженої ухвали. Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду підлягає вирішенню судом першої інстанції після поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду у судовому засіданні за участі сторін. Наявність висновку судової експертизи на вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду не впливає. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р. в адміністративній справі №160/2557/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 липня 2021 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»