Ухвала КЦС ВС № 2-1002/11

Ухвала Іменем України 24 квітня 2023 року м. Київ справа № 2-1002/11 провадження № 61-5422ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ часток у спільному сумісному майні в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ часток із майна, що є у спільній частковій власності, ВСТАНОВИВ: Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: домоволодіння житлового будинку «А1» з мансардою загальною площею 69,8 кв. м, житловою площею 57,3 кв. м, водоколонки І, 1/2 частини огорожі № 5, 1/2 частини вимощення ІІ. Визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині виділеного в натурі житлового будинку «А1» з мансардою загальною площею 69,8 кв. м, житловою площею 57,3 кв. м, по 1/4 частини огорожі № 5, по 1/2 частини водоколонки І, по 1/4 частини вимощення ІІ. Виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: домоволодіння житлового будинку «Б1» з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожа № 2, 3, 1/2 частини огорожі № 5, 1/2 частини вимощення ІІ. Визнано за ОСОБА_3 право власності на виділений в натурі житловий будинок «Б1», з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожа № 2, 3, 1/2 частини огорожі № 5, 1/2 частини вимощення ІІ. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 різницю у вартості домоволодіння у розмірі 6 729,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволені іншої частини позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_3 подав клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Дніпровського апеляційного від 23 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року клопотання ОСОБА_3 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі № 2-1002/11 додаткову судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - які можливі варіанти поділу домоволодіння на АДРЕСА_2 на дві рівні частини, без урахування встановленого між співвласниками порядку користування домоволодінням, з урахуванням технічної можливості поділу у відповідності до ДБН; - які можливі варіанти користування земельною ділянкою, розташованою під домоволодінням на АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_1 між співвласниками, з урахуванням можливих варіантів поділу домоволодіння; Проведення експертизи доручено судовому експерту Ткаленко О. М. Надано експерту для проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи матеріали цивільної справи № 2-1002/11. Оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на ОСОБА_3 . Провадження у справі на час проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи зупинено. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного від 15 березня 2023 року, в якій просять скасувати оскаржуване судове рішення. Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в частині вирішення питання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом. Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Тож, ухвала апеляційного суду про призначення експертизи у справі не входить до переліку судових рішень, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті положень пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України, тому вказане судове рішення в частині вирішення питання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи не підлягає касаційному оскарженню. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки ухвала Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року (в частині вирішення питання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи) не підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на вказане судове рішення в цій частині. Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в частині вирішення питання про зупинення провадження у справі Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження (пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суду надано право зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Проведення судової будівельно-технічної експертизи може потребувати певного тривалого періоду часу й існує обґрунтована необхідність зупинити провадження у справі на час проведення такої експертизи, що є правом суду, яке зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом. Призначення експертизи у цивільних справах допускається під час судового розгляду. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства України. Оскільки оскарженою ухвалою суду апеляційної інстанції призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд реалізував право, передбачене пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України, та зупинив провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права. Тож, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи. Висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в частині зупинення провадження у справі є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження є законною і обґрунтованою, постановленою із додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на вказане судове рішення в цій частині. Керуючись пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ часток у спільному сумісному майні в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ часток із майна, що є у спільній частковій власності відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний