LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС161/7017/15-ц

від 06.07.2021 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованост…

Ухвала Іменем України 06 липня 2021 року м. Київ справа № 161/7017/15-ц провадження № 61-5152ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , стягувач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року у складі судді Черняк В. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Шевчук Л. Я., ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі частини четвертої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявник належним чином не виконав приписи частини другої статті 183 ЦПК України в частині надання доказів надсилання заяви іншим учасникам виконавчого провадження, а також виконавцю. В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просив скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постановою Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року залишено без змін. У березні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. У травні 2021 року до Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме - квитанція від 19 лютого 2021 року № ПН2065175 про сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року продовжено строк для подання іншої квитанції, оскільки надана квитанція вже подавалась ОСОБА_1 за розгляд касаційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року про заміну стягувача у виконавчому листі та на постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2021 року. У травні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема платіжне доручення від 18 червня 2021 року № ПН2415660 про сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Статтею 432 ЦПК України передбачено можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що апеляційним судом всупереч положенням статті 274 ЦПК України розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження, чим порушив право заявника висловити свою думку в судовому засіданні. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Порядок розгляду справ у суді апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини другої статті 368 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно частиною 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи предмет апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року про повернення без розгляду заяви слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (письмове провадження). Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції повинен був розглядати справу за правилами загального позовного провадження, оскільки сума, яка підлягає стягненню за виконавчим листом, перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Верховний Суд відхиляє, оскільки такі зводяться до суб`єктивного тлумачення норм ЦПК України. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин подання заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з висновками якого погодився й апеляційний суд, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановлені з додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»