Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/118/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2021 року м. Чернівці Справа № 725/118/21 Провадження №22-ц/822/723/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І.М. суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І., секретар - Герман Я.І. учасники справи: позивач - Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", представник - Бацей Т.М., відповідачі - ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 травня 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Галичанський О.І., ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання дій щодо реєстрації у предметі іпотеки третіх осіб неправомірними та позбавлення права користування житловим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 20.03.2018 р. уклали кредитний договір № СVСНGА0040300001. Відповідно до кредитного договору Банк зобов`язався надати Відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 397 500 грн на термін до 20.03.2023 р., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 20.03.2018р. уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: садибний (індивідуальний) житловий будинок загальною площею 206.80 кв.м., житловою площею 68.00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2017 р. Свої зобов`язання за кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Відповідно до договору іпотеки визначений обов`язок іпотекодавця не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у Предметі іпотеки без згоди на це Іпотекодержателя. Даний обов`язок було порушено ОСОБА_1 , а саме, відповідно довідки від 07.10.20 року в предметі іпотеки, а саме у садибному (індивідуальному) житловому будинку загальною площею 206.80 кв.м., житловою площею 68.00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тим самим порушуючи норми договору іпотеки. Відповідачі, що були зареєстровані у житловому будинку, що є предметом іпотеки, з порушенням вимог законодавства, не мають права користування ним. Просив припинити дії, які порушують право сторони договору шляхом визнання дій ОСОБА_1 щодо реєстрації у предметі іпотеки: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , неправомірними, та вчиненими з порушенням умов законодавства. Позбавити права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб, а саме: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , які зареєстровані та/або проживають у будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку. Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 травня 2021 року у позові відмовлено. На зазначене рішення суду АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що договором іпотеки, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди такої дії. Іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки. Реєстрація у предметі іпотеки відповідачів порушує права АТ КБ «Приватбанк», у випадку невиконання зобов`язань за кредитним договором звернення стягнення на предмет іпотеки буде ускладнено. На апеляційну скаргу відзив не надходив. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позбавити права користування іпотечним майном його власника та інших членів його сім`ї зі зняттям їх з реєстраційного обліку є порушенням права на володіння майном. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №СVСНGА0040300001. Відповідно до кредитного договору Банк зобов`язався надати Відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 397 500 грн на термін до 20 березня 2023 року, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «Приватбнак» і ОСОБА_1 20 березня 2018 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: садибний (індивідуальний) житловий будинок загальною площею 206.80 кв.м., житловою площею 68.00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (.ас. 4-7). Відповідно до п. п.1,5; 1,7 іпотечного договору, укладеного між сторонами спору, на період дії цього договору, предмет іпотеки залишається у володінні, користуванні та розпорядженні іпотекодавця. Іпотекодавець зберігає за собою право володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки з урахуванням обмежень, встановлених договором. ( а.с. 8-10). Згідно з умовами даного договору ( п. 1.7.1) іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя вчиняти будь-які дії, що можуть вплинути на якісні показники предмету іпотеки, зокрема: - Іпотекодавець не повинен без згоди іпотеко держателя розпоряджатися будь- яким чином предметом іпотеки; - зменшувати якісні показники предмету іпотеки; - проводити капітальний ремонт предмету іпотеки; - укладати стосовно предмету іпотеки договори оренди, найму, лізингу та будь які інші договори , що встановлюють обтяження предмету іпотеки. Іпотекодавець має право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом іпотеки відповідно до його призначення. Відповідно до матеріалів даної справи ОСОБА_1 , укладаючи договір іпотеки, подав довідку про склад сім`ї (а.с. 48), згідно з якої у предметі іпотеки зареєстрований тільки він. Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу у зв`язку із посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного у договорі нерухомого майна до припинення договору іпотеки. Відповідно до положень статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Право дитини на житло та його недоторканість закріплені у статтях 16, 27 Конвенції про права дитини, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства». Відповідно до статті 3 Конвенції «Про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Як зазначено у ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумову розвитку. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року). Згідно зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. Реєстрація місця проживання новонародженої дитини може здійснюватися також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За положеннями статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Частиною першою статті 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Доказів того, що банк ( іпотекодержатель) після виявлення реєстрації інших осіб у предметі іпотеки, надсилав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про необхідність усунення порушень, матеріали справи не містять. Крім того, у перелік обов`язків іпотекодавця, визначених іпотечним договором, не включено заборони іпотекодавця на здійснення реєстрації малолітніх дітей ( чи інших осіб) до квартири та така реєстрація не призводить до зміни права власності, передачі в оренду (найм), заставу тощо, що зумовлює укладення відповідного правочину, з огляду на вищенаведені умови іпотечного договору. Відповідач ОСОБА_1 хоча і порушив процедуру (не отримав письмової згоди банку на здійснення реєстрації інших осіб у предметі іпотеки), проте, відповідальність іпотекодавця за порушення зобов`язань за вчинення даних дій умовами договору не передбачена та прямої заборони договір не містить. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої - четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України). Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував. Рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 травня 2021 року - без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення. Заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська А.І. Владичан