Постанова 4824 № 361/171/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/8653/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа №361/171/21 12 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Василишина В.О., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: 11 січня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог зазначало що, ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 26.12.2017 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Зазначає, що заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту. Отже, вважає що, у відповідності до ст. 634 ЦК України, між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Зазначає, що відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. У подальшому відповідачка, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 18.02.2019 року, отримала картку типу Преміальна картка World Black Edition (кредитний ліміт до 200 000 грн.) Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Звертає увагу, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Зазначає, що сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язання з погашення кредиту, клієнт зобов`язаний сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості 74, 4% для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 20.08.2020 року має заборгованість - 110 170, 54 грн., яка складається із 85 582, 13 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту та 24 588, 41 грн. заборгованості за простроченими відсотками. З огляду на вище викладене, просило суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.12.2017 року у розмірі 110 170, 54 грн. станом на 20.08.2020 року. Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2017 року в загальній сумі - 85 582 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 13 коп., а також судові витрати у сумі - 1 632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 83 коп. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 22 квітня 2021 року представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилова Олена Леонідівна надіслала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зазначає що, відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції посилався на те, що надані банком витяги з Умов та Правил надання банківських послуг та тарифів не можуть бути складовою частиною кредитного договору, оскільки не містять підпису відповідачки та банком не погоджено умови кредитування з відповідачкою. Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають наданим та дослідженим судом доказам з огляду на наступне. Так, позивачем до позовної заяви було надано суду копію анкети- заяви, в якій відповідачка особистим підписом засвідчила, що підписанням даної анкети- заяви вона згідно ст. 634 ЦК України в повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, які разом з пам`яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування. Вказала, що погоджується з тим, що зміни Умов та Правил вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та Правил є підтвердженням її погодження та повного й безумовного прийняття зміненої редакції Умов та Правил. Зі змінами Умов та Правил зобов`язується знайомитись самостійно на офіційному сайті банку. Також відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування з використанням кредитної картки, а саме: тип кредиту; суму ліміту; строк договору та строк кредитування; спосіб та строк надання кредиту; процентна ставка в межах пільгового періоду; тип процентної ставки; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором, у тому числі: розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою та процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту та ін. Тобто, відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, у тому числі, щодо сплати відсотків та прострочених відсотків. Зазначає, що на підставі анкети- заяви та паспорту споживчого кредиту відповідачці відкрито картковий рахунок та видано картку на яку встановлено кредитний ліміт 85 000, 00 грн. Вважає, що активація відповідачкою картки та користування картковим рахунком свідчить про укладання між сторонами кредитного договору. Зазначає, що в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який було підписано відповідачкою, в якому зазначені умови кредитування для наданої відповідачці картки «World Black Edition», а саме: процентна ставка - 37,2% річних та процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту- подвійна процентна ставка (74,4 %) Відзиву на апеляційну скаргу відповідачкою не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 26.12.2017 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та 18.02.2019 року підписала паспорт споживчого кредиту. Підписавши паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 погодилась з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з умовами, викладеними в п. 4, відповідно до яких процентна ставка за користування кредитними коштами за межами пільгового періоду визначена у розмірі 37,2 %; з умовами, викладеними в п. 6 відповідно до яких процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту визначена як подвійна процентна ставка. Як вбачається з наданих позивачем довідок, 13.08.2019 року відповідачка отримала кредитну картку № НОМЕР_1 терміном дії до 11/20. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідачка має заборгованість за договором б/н від 26.12.2017 року станом на 20.08.2020 року в сумі - 110 170, 54 грн., яка складається з 85 582, 13 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту та 24 588, 41 грн. заборгованості за простроченими відсотками. Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в розмірі 85 582, 13 грн., суд першої інстанції посилався на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті банку, а тому підлягають стягненню в примусовому порядку. В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року в частині відмови у стягненні з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, в іншій частині рішення суду просить залишити без змін. Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги банку про стягнення з відповідачки заборгованості по тілу кредиту в сумі 85 582,13 грн. сторонами не оскаржується, а тому у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд переглядає справу лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд першої інстанції посилався на те, що вимоги в цій частині є безпідставними через відсутність передбаченого у підписаній між сторонами анкеті- заяві обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу, а надані банком Умови та Правила надання банківських послуг у " ПриватБанку" не підписані відповідачкою. З урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ " ПриватБанк" дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України " Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В підписаній відповідачкою 26.12.2017 року анкеті - заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку зазначено, що ця заява в сукупності з паспортом споживчого кредиту, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між особою, що її підписала, і банком договір про надання банківських послуг. Відповідачка ОСОБА_1 з викладеними у заяві та у паспорті споживчого кредиту умовами погодилась без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви та у паспорті споживчого кредиту нею проставлено свій особистий підпис. Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України, а підписання ОСОБА_1 анкети - заяви та паспорту споживчого кредиту підтверджує укладення між нею і банком договору. Згідно наданої Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» довідки ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку № НОМЕР_1 терміном дії до 11/20. Відповідачка ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовувала. Будь-яких заперечень щодо факту отримання нею від банку кредитної картки, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачка суду не надала. Суд першої інстанції наявним у справі доказам належної оцінки не надав та дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами не виникло домовленості про порядок сплати та розмір процентної ставки за користування кредитом, процентної ставки за неналежне виконання зобов`язань. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Як вбачається з підписаного відповідачкою паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 погодилась з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з умовами, викладеними в п. 4, відповідно до яких процентна ставка за користування кредитними коштами за межами пільгового періоду визначена у розмірі 37,2 %; з умовами, викладеними в п. 6 відповідно до яких процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язаня щодо повернення кредиту визначена як подвійна процентна ставка. Згідно наданого позивачем та перевіреного судом розрахунку заборгованості відповідачки має заборгованість за договором б/н від 26.12.2017 року, станом на 20.08.2020 року в сумі 110 170, 54 грн., яка складається із: 85 582, 13 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту та 24 588, 41 грн. заборгованості за простроченими відсотками. Належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, боржником ОСОБА_1 до суду надано не було. За таких обставин, факт існування у відповідачки заборгованості за процентами у розмірі 24 588,41 грн. є доведеним, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 , як з боржника, на користь АТ КБ «ПриватБанк». Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни підлягає задоволенню, заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 24 588,41 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками в сумі 24 588, 41 грн. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Рішенням Броварського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року з ОСОБА_1 , було стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 632, 83 грн. При подачі апеляційної скарги АТ КБ " Приватбанк" було сплачено судовий збір у розмірі 3405,00 грн. За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду в оскаржуваній частині було скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення зазначених позовних вимог, а тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3874,17 грн. Керуючись ст.ст.526, 549, 611, 626, 628, 634, 638, 1054, 1056-1 ЦК України ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни задовольнити. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками у сумі 24 588, 41 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3874,17 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: