Постанова 4824 № 372/2451/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/3570/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 372/2451/21 21 квітня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Проць Т.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: 23 червня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 19.02.2018 року. При підписанні анкети - заявивідповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайтіwww.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Зазначає, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування а АТ КБ «Приватбанк», які надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Вважає, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, проте у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованістьстаном на 10.06.2021 року у розмірі 140 009,80 грн., яка складається з: 99 094,82 грн. заборгованості за кредитом, 40 914,98 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом. З огляду на вищевикладене, просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 19.02.2018року у розмірі 140 009,80 грн., яка складається із: 99 094,82 грн. заборгованості за кредитом, 40 914,98 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом. Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.02.2018 року у розмірі 99 094 грн. 82 коп. та судові витрати у розмірі 1606 грн. 63 коп., а всього стягнуто 100 701 грн. 45 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 10 грудня 2021 року представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилова Олена Леонідівна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками по кредиту прийнято без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що банком була надана до суду копія анкета-заява, в якій відповідач особистим підписом засвідчив, що він згоден із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Звертає увагу суду, що відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому відповідача було повідомлено про основні умови кредитування з використання кредитної карти, а саме: тип кредиту, суму ліміту, строк договору та строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача, реальна річна процентна ставка, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором, у тому числі розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів та підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту та ін. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати процентів та штрафу. Зазначає, що відповідач пройшов ідентифікацію в Приватбанку та підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між банком та клієнтом був укладений кредитний договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. Звертає увагу, що встановивши надання банком відповідачу кредиту, суд першої інстанції не мав підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь банку відсотківза користування кредитом . Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 19 лютого 2018 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та 11 лютого 2019 року підписав паспорт споживчого кредиту. Підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, максимальною сумою ліміту, строком договору та строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою в межах та поза межами пільгового періоду - 37,2% річних, типом процентної ставки, платежами за додаткові та супутні послуги кредитодавця, орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, реальною річною процентною ставкою, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процентою ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- подвійна процентна ставка. З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_2 , вбачається, що 11.07.2018 року йому було встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 16.07.2018 року було збільшено кредитний ліміт до 100 000,00 грн., 16.01.2020 року кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. Як вбачається з наданої позивачем довідки, 16.07.2018 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 07/21; 11.02.2019 року - отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 01/22. З виписки АТ КБ " ПриватБанк" про рух коштів за договором № б/н, укладеним з ОСОБА_2 , станом на 17.06.2021 року вбачається, що відповідач користувався наданими банком коштами та частково погашав заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідач станом на 10.06.2021 року має заборгованість за договором б/н від 19.02.2018 року у розмірі 140 009,80 грн., яка складається з: 99 094,82 грн. заборгованості за кредитом, 40 914,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом. Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в розмірі 99 094,82 грн., суд першої інстанції посилався на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті банку, а тому підлягають стягненню в примусовому порядку. В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, в іншій частині рішення суду просить залишити без змін. Отже, рішення суду в частині задоволення вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 99 094,82 грн. сторонами не оскаржується, а тому, у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, у анкеті- заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а надані банком "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В підписаній відповідачем 19.02.2018 року анкеті - заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку зазначено, що ця заява в сукупності з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між особою, що її підписала, і банком договір про надання банківських послуг. 11.02.2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту. Відповідач ОСОБА_2 з викладеними у заяві та у паспорті споживчого кредиту умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви та у паспорті споживчого кредиту ним проставлено особистий підпис. Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України, а підписання ОСОБА_2 анкети - заяви та паспорту споживчого кредиту підтверджує укладення між ним і банком договору на вказаних умовах. Згідно наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» довідки, 16.07.2018 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 07/21; 11.02.2019 року - отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 01/22. Відповідач ОСОБА_2 зазначені обставини жодним чином не спростовував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання ним від банку кредитних карток, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Як вбачається з підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, він погодився з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, максимальної сумою ліміту, строк договору та строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставка в межах та поза межами пільгового періоду - 37,2% річних, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, орієнтовну загальна вартість кредиту для споживача, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процента ставка, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- подвійна процентна ставка. Згідно наданого позивачем та перевіреного судом розрахунку заборгованості відповідача за договором б/н від 19.02.2018 року, станом на 10.06.2021 року він має заборгованість за простроченими відсотками за період з 13.10.2018 року по 10.06.2021 року в сумі 40 914,98 грн. Належних та допустимих доказів того, що заборгованість в цій частині вимог розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, боржником ОСОБА_2 суду надано не було. За таких обставин, факт існування у відповідача заборгованості за відсотками у вищевказаному розмірі є доведеним. Висновки суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, колегія суддів вважає помилковим, так як сторони, підписавши викладені у паспорті споживчого кредиту умови кредитування, в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо неправильності висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 40 914,98 грн. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни підлягає задоволенню, заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимоги про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 40 914,98 грн. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Заочним рішенням рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено частково, а тому з ОСОБА_2 було стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 606,63 грн. При подачі апеляційної скарги АТ КБ " Приватбанк" було сплачено судовий збір у розмірі 3 405,00 грн. За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду в оскаржуваній частині було скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення зазначених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 068 грн. 37 коп. (2 270,00 грн. - 1 606,63 грн. + 3 405,00 грн.) Керуючись ст.ст. 526, 549, 611, 626, 628, 634, 638, 1054, 1056-1 ЦК України ст.ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни задовольнити. Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками у сумі 40 914,98 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 068 грн. 37 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: