LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Донецький апеляційний суд234/604/20

від 13.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/604/20 Номер провадження 22-ц/804/1848/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 року м. Бахмут справа № 234/604/20 провадження № 22-ц/804/1848/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Цимбал Д.А., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 234/604/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування ? частки квартири недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року (суддя Чернобай А.О.), постановлену в приміщенні Краматорського міського суду Донецької області, повний текст ухвали складений 11 травня 2021 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що з 1979 року він є інвалідом 1 групи у зв`язку з отриманням травми голови і з того часу перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом шизофренія. В 1993 році він разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 приватизували квартиру АДРЕСА_1 , де постійно проживали з 1970 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 його матір ОСОБА_4 померла, а ІНФОРМАЦІЯ_2 його було поміщено до Краматорської міської психіатричної лікарні за заявою ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , де він знаходився на лікуванні до травня 2019 року. 25 лютого 2016 року, коли він знаходився на лікуванні у Краматорській психіатричній лікарні, ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_5 , привезли його до Краматорської нотаріальної контори № 1, де він знаходячись під впливом дії психіатричних препаратів, не усвідомлюючи значення своїх дій і не в змозі ними керувати, підписав договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1 , що належала йому на праві власності, ОСОБА_2 , який засвідчено державним нотаріусом Фареником О.О. Просив суд визнати договір дарування ? частки квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 25 лютого 2016 року, засвідчений нотаріусом Першої Державної нотаріальної контори м. Краматорська Фареника О.О., недійсним; стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.;стягнути з відповідача на його користь витрати на проведення експертизи з оцінки майна в розмірі 500 грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 127 750 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 задоволено частково: направлено матеріали цивільної справи № 234/604/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування ? частки квартири недійсним для організації подальшого проведення призначеної ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28 липня 2020 року експертизи. Для проведення експертизи надано матеріали цивільної справи № 234/604/20, медичні документи. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладено на ОСОБА_1 . Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали щодо експерта ОСОБА_6 . Покладаючи витрати, пов`язані з проведенням експертизи на ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що експертиза призначена за клопотанням представника позивача, а тому оплату витрат на проведення експертизи доцільно покласти на позивача ОСОБА_1 КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу в частині покладення судових витрат на ОСОБА_1 при проведенні судово-психіатричної експертизи скасувати. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що визначаючи судові витрати за ОСОБА_1 , пов`язані з проведенням судово-психіатричної експертизи, суд посилається на частину 5 статті 15 Закону України «Про судову експертизу», в якій зазначено, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовується в порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому, в своєму судовому рішенні не наводить норма законодавства, що регулюють цей порядок відшкодування таких витрат. Крім того, відповідно до вимог частини 3 статті 15 цього Закону проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Питання, пов`язанні із залученням експерта і оплати його послуг зазначені у статті 139 ЦПК України, однак суд першої інстанції у своєму судовому рішенні взагалі не посилається на зазначену статтю. В частині 3 статті 139 ЦПК України, зазначено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримають винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є експертом з проведення судово-психіатричних експертиз і займає посаду завідуючого амбулаторного судово-психіатричного експертного відділення комунального закладу охорони здоров`я і тому витрати на проведення судової експерти відшкодовуються з державного або місцевого бюджетів відповідно до чинного законодавства. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги вимоги частини 2 статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу», в якій зазначено що особи, які страждають на психічні розлади, та їх законні представники звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо захисту прав і законних інтересів особи при наданні психіатричної допомоги, здійсненні їх соціального захисту, надання їм соціальних послуг або проходженні ними спеціального навчання в порядку встановленому законодавством. При цьому види психіатричної допомоги зазначені у розділі 2 цього закону: «Види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання», який містить в собі стаття 21 «Судова-психіатрична експертиза», що визначає поняття і проведення судово-психіатричної експертизи як вид психіатричної допомоги. Суд першої інстанції не зазначив у судовому рішенні мотивів, з яких він дійшов висновку про покладення судових витрат при проведенні судово-психіатричної експертизи саме на ОСОБА_1 , а тому не може вважатися законним та обґрунтованим у зв`язку з порушенням норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу відповідачем подано не було. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.240). Відповідач та її представник в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності ( а.с.246 -247). Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 15 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування 1/2 частки квартири недійсним. (а.с.1-2). Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 березня 2020 року. (а.с.46). Ухвалою суду 10 квітня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 29 квітня 2020 року. (а.с.69). Ухвалою суду від 28 липня 2020 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.(а.с.98-99). 15 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання експерта КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» про надання необхідних документів для проведення судово-психіатричної експертизи. (а.с.112). Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у підготовчому засідання на 24 листопада 2020 року о 08 год. 30 хв. (а.с.117). 24 листопада 2020 року на електрону адресу суду від представника відповідача ОСОБА_7 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки 12 серпня 2020 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області, яке набрало законної сили 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 було визнано недієздатним. На підставі п. 1 ч.1 ст. 257 ЦПК просив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування 1/2 частки квартири недійсним залишити без розгляду, оскільки позовна заява подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. (а.с.119). Як вбачається з копії рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 серпня 2020 року (справа № 234/4640/20, провадження № 2-о/234/472/20), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатним та встановлено ОСОБА_8 опікуном над ОСОБА_1 . Встановлений строк дії даного рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатним два роки. Рішення суду набрало законної сили 14.09.2020 року. (а.с.110-111). Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування ? частки квартири недійсним залишено без розгляду (а.с.121). Постановою Донецького апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Краматорського міського суду донецької області від 24 листопада 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. (а.с.150-158). 13 квітня 2021 року завідуючим КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» надана відповідь про неможливість виконання судово-психіатричної експертизи, оскільки на теперішній час у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» не розроблено механізм оплати праці судових експертів за виконану фактичну роботу по позовним цивільним справам. (а.с.198). Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 задоволено частково. Направлено матеріали цивільної справи № 234/604/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування ? частки квартири недійсним для організації подальшого проведення призначеної ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28 липня 2020 року експертизи. Для проведення експертизи надано матеріали цивільної справи № 234/604/20, медичні документи. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладено на ОСОБА_1 . Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали щодо експерта ОСОБА_6 (а.с.223-224). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно з положеннями пункту 4 частини 1, частини 4 статті 376 ЦПК, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції у повній мірі не відповідає. Покладаючи витрати, пов`язані з проведенням експертизи на ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що експертиза призначена за клопотанням представника позивача, а тому оплату витрат на проведення експертизи доцільно покласти на позивача ОСОБА_1 . Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі не можливо з наступних підстав. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 1 статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Згідно положень частин 1-3 статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначаються Законом України «Про судову експертизу». У статті 1 цього Закону наведено визначення поняття «судова експертиза» Так, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до змісту статті 7-1 та статті 15 Законом України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України. Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника. Витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. Пунктом 2 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з проведенням експертизи. Статтею 139 ЦПК України регулюється питання витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експерти. Згідно пунктів 4, 6, 10 статті 139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом І групи (а.с.6, 229) та відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору. Згідно частини 2 статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу», особи, які страждають на психічні розлади, та їх законні представники звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо захисту прав і законних інтересів особи при наданні психіатричної допомоги, здійсненні їх соціального захисту, наданні їм соціальних послуг або проходженні ними спеціального навчання в порядку, встановленому законодавством. Суд першої інстанції на вказані норми закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо покладання оплати витрат на проведення експертизи на позивача. Крім того апеляційний суд зазначає, що після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 141 ЦПК. У разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача, а у разі відмови в задоволенні позовних вимог на позивача, однак враховуючи те, що позивач звільняється від сплати судових витрат, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Відповідь завідуючого КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» про неможливість виконання судово-психіатричної експертизи, оскільки на теперішній час у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» не розроблено механізм оплати праці судових експертів за виконану фактичну роботу по позовним цивільним справам, не може бути підставою для покладання оплати витрат на проведення експертизи на позивача. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, отже ухвала суду першої інстанції в частині покладення витрат з проведення експертизи на позивача підлягає скасуванню. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно з положеннями пункту 4 частини 1, частини 4 статті 376 ЦПК, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Оскільки судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині покладення витрат з проведення експертизи на позивача. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, а тому ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року в частині покладення судових витрат пов`язаних з проведенням експертизи на ОСОБА_1 , скасувати. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»