Постанова 4857 № 344/2785/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/2785/21 пров. № А/857/11785/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2021 року (головуючий суддя: Домбровської Г.В., місце ухвалення м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, встановив: ОСОБА_1 , 22.02.2021 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2021 № 02/159, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 6800 грн, а провадження по справі закрити. Обґрунтовує позов тим, що постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2021 року № 02/159 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову № 02/159 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн, справу про адміністративне правопорушення закрито. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликався на те, що оскільки позивачка вчинила порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме здійснила продаж алкогольного напою (горілку ємкістю 1 л вартістю 209 грн.) неповнолітній особі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 , а тому ОСОБА_1 правомірно було у встановленому чинним законодавством порядку, притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Представник позивачки, 06.07.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Крім цього, просив розгляд справи здійснювати без його участі. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не здобуто належних доказів вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП саме позивачкою. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 січня 2021 року інспектором ювенальної превенції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Воробок Н.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 044611, яким встановлено, що 16.01.2021 близько 15:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 , продала неповнолітній особі алкогольний напій, а саме горілку ємкістю 1 л, вартістю 209 грн. Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, 12 лютого 2021 року винесено постанову № 02/159 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР). Статтею 15-3 Закону № 481/95-ВР, встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме: заборонено здійснювати продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України. З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продавець при реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу таких товарів особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом. Механізм застосування фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), відповідно до пункту 5 якого, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згідно ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 212-1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд апеляційної інстанції зауважує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивачки, адміністративною комісією, окрім протоколу про адміністративне правопорушення інспектора ювенальної превенції від 21.01.2021, було досліджено рапорт інспектора ювенальної поліції на ім`я начальника Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківської області, пояснення громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , довідку за результатами розгляду матеріалів ЄО № 1933 від 17.01.2021, документи, що стосуються господарської діяльності та наявних трудових відносин ФОП ОСОБА_9 , копію Табелю обліку використання робочого часу працівника ОСОБА_1 . Вказані документи, на думку суду апеляційної інстанції в розумінні ст. 251 КУпАП, є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради розглянула справу про адміністративне правопорушення в межах повноважень, передбачених статтею 218 КУпАП. Проаналізувавши вищенаведені документи, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що зі змісту вказаних документів не вбачається інформації щодо того, що продаж алкогольного напою неповнолітній особі було здійснено саме позивачкою, так як Табель обліку використання робочого часу ОСОБА_1 підтверджує, що 16.01.2021 остання мала вихідний день. Однак, на думку суду апеляційної інстанції, лише Табель обліку використання робочого часу ОСОБА_1 , не може бути достатнім підтвердженням того, що позивачка 16.01.2021 не працювала у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що свідок ОСОБА_10 в суді першої інстанції вказала, що саме вона 16.01.2021 працювала у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Однак, суд апеляційної інстанції вважає, такі покази свідка суперечливими та не бере їх до уваги, оскільки до матеріалів справи не додано доказів, що ОСОБА_10 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 та 16.01.2021 працювала у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відсутній Табель обліку використання робочого часу ОСОБА_10 тощо. Крім цього, не подано доказів, що ця особа взагалі працює в у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема за трудовим договором чи цивільно-правовою угодою, тощо. Натомість, згідно пояснень ОСОБА_7 , які відібрані в присутності його матері ОСОБА_11 продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » продала алкогольний напій горілку, об`ємом 1 л, вартістю 209 грн. Крім цього, аналогічні пояснення були надані неповнолітньою ОСОБА_8 в присутності її матері, які вказали на ОСОБА_1 , як продавця, яка продала неповнолітній особі алкогольний напій. Крім цього, при вирішенні вказаного спору, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 08.05.2019 справа № 483/933/16-а, згідно якої продавець зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом. Також, суд апеляційної інстанції приймає до увагу ту обставину, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення № 02/159 від 12 лютого 2021 року мала місце технічна помилка описка, в адресі магазину, в якій здійснено продаж алкоголю неповнолітньому, зокрема замість правильної адреси: « АДРЕСА_1 », помилково вказано: « АДРЕСА_1 », оскільки за встановлених обставин цієї справи, вказана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки позивачка при реалізації алкогольних напоїв (горілки) не вжила заходів спрямованих на недопущення продажу вказаного товару особі, яка не досягли 18-ти річного віку, а тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством України. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2021 року у справі № 344/2785/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12.07.2021.