Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1220/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2021 р. Справа № 420/1220/21 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Дата і місце ухвалення: 02.04.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А : В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2016р. №22369-13, від 20.07.2016р. №22421-13, від 21.12.2017р. №11064951 та від 04.05.2018р. №0264481-1309-1552, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань з транспортного податку за 2016-2018 роки. Позов обґрунтовувала тим, що під час нарахування транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік Головне управління ДПС в Одеській області протиправно визначило середньоринкову вартість належних позивачу легкових автомобілів без витребування та необхідного врахування інформації щодо фактичного пробігу цих транспортних засобів, який фактично був вищим, ніж офіційні показники нормативного середньорічного пробігу ідентичних транспортних засобів. А відтак, відповідач неправомірно дійшов висновку, що належні позивачу автомобілі підпадають під ознаки об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році. Стосовно транспортного податку за 2017 рік, то за твердженнями ОСОБА_1 , за інформацією, розміщеною на сайті Мінекономрозвитку, в Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017р. зазначені автомобілі марки Land Rover Discovery, з об`ємом двигуна тільки три літри, а належний позивачу автомобіль марки Land Rover Discovery, має об`єм двигуна 2993 куб.см., тобто 2,993 літри менше, аніж було передбачено для справляння транспортного податку з автомобіля цієї марки. Обґрунтовуючи неправомірність нарахування транспортного податку за 2018 рік ОСОБА_1 зазначала, що протягом 2018 року вона була зареєстрованою за місцем проживання у місті Києві, а тому, в силу положень п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС в Одеській області не мало повноважень обчислювати їй будь-які суми податків. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.07.2016р. №22369-13 та від 20.07.2016р. №22421-13. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 02.04.2021р. у відповідній частині з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на заокруглення показників об`єму циліндрів двигуна автомобілів для потреб обчислення транспортного податку. Судом в оскаржуваному рішенні не здійснено посилання на будь-яку норму чинного законодавства, якою передбачалося можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені у переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, що у Головного управління ДПС в Одеській області відсутні повноваження обчислювати ОСОБА_1 суми транспортного податку за 2017 та за 2018 роки, оскільки положеннями п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України чітко визначалося, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місце реєстрації платника податку. З листопада 2017 року ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання у м.Києві, що підтверджено позивачем шляхом надання копії паспорту громадянина України, в якому містяться відповідні дані. Головне управління ДПС в Одеській області також подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , в якій просить скасувати зазначене рішення у відповідній частині з прийняттям по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує посиланням на не повне з`ясування судом обставин справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до відомостей, отриманих від органів внутрішніх справ, за ОСОБА_1 у 2016 році рахувались легкові автомобілі PORSCHE CAYENNE, об`єм двигуна - 2967 куб.см., державний номер НОМЕР_1 , рік випуску автомобіля 2012, та VOLVO ХС90, об`єм двигуна - 1969 куб.см. державний номер НОМЕР_2 , рік випуску автомобіля 2015. Автомобілі із вказаними характеристиками зазначені у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, наданому Мінекономрозвитку до ДФС. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що за ОСОБА_1 у 2016 році зареєстровані легкові автомобілі: - PORSCHE CAYENNE, об`єм двигуна - 2967 куб.см. державний номер НОМЕР_1 , рік випуску автомобіля 2012; - VOLVO ХС90, об`єм двигуна - 1969 куб.см., державний номер НОМЕР_2 , рік випуску автомобіля 2015. 19.07.2016р. та 20.07.2016р. Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до п.п.267.6.2 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкові повідомлення-рішення №22369-13 та №22421-13 відповідно, щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн. (по кожному з податкових повідомлень-рішень). У 2017-2018 роках за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна - 2993 куб.см., державний номер НОМЕР_3 , тип пального - дизель, рік випуску автомобіля 2017. 21.12.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до п.п.267.6.2 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №11064954 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 6250,00 грн. 04.05.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до п.п.267.6.2 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №10264481-1309-1552 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн. Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов та скасовуючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.07.2016р. №22369-13 та від 20.07.2016р. №22421-13 про визначення ОСОБА_1 до сплати транспортного податку за 2016 рік, виходив з того, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року, до п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України внесено зміни з 01.01.2016р., у зв`язку з чим застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України, з урахуванням внесених змін, з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України та було введено новий податок - транспортний податок. Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків. Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже, Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, у зв`язку з чим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України, з урахуванням внесених Законом №909-VIII змін, з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року. Висновки колегії суддів в цій частині відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постановах від 16.05.2018р. у справі №821/95/17, від 15.05.2019р. у справі №825/1496/17, від 05.03.2020р. у справі №804/842/17, від 06.03.2020р. у справі №826/19397/16, від 22.05.2020р. у справі №814/1590/16. Поряд з цим, колегія суддів, надаючи правову оцінку доводам ОСОБА_1 про незаконність податкових повідомлень-рішень від 19.07.2016р. №22369-13 та від 20.07.2016р. №22421-13 звертає увагу на наступне. Як вже зазначалося колегією суддів, об`єктом оподаткування у 2016 році транспортним податком згідно вказаних податкових повідомлень-рішень були належні позивачу транспортні засоби PORSCHE CAYENNE (об`єм двигуна - 2967 куб.см. державний номер НОМЕР_1 , рік випуску автомобіля 2012) та VOLVO ХС90 (об`єм двигуна - 1969 куб.см., державний номер НОМЕР_2 , рік випуску автомобіля 2015). З 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складало 1033500 грн. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України). Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на 2016 рік) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком

2. Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403). Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики). Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики). На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля. Наведені положення свідчать, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку саме податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики. Однак, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Головним управлінням ДПС в Одеській області, на якого частина 2 статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано доказів отримання від Мінекономрозвитку інформації про належні позивачу автомобілі (розрахунок відповідно до Методики із врахуванням пробігу транспортних засобів). А відтак, на думку колегії суддів, відсутні підстави для висновку про наявність у ОСОБА_1 в 2016 році об`єктів оподаткування транспортним податком. Суд першої інстанції при вирішенні спору не звернув уваги на вказані обставини. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2017р. №11064951 суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у 2017 році була платником транспортного податку за належний їй автомобіль марки LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна - 2993 куб.см., державний номер НОМЕР_3 , тип пального - дизель, рік випуску автомобіля 2017. При цьому, суд не прийняв до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що в оприлюдненому на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, зазначено автомобіль марки LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна 3.0 куб.см., тоді як належний їй автомобіль має об`єм двигуна - 2993 куб.см., зазначивши, що у зазначеному переліку об`єм циліндрів двигуна автомобілів зазначено з урахуванням заокруглення. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанцій в цій частині з огляду на наступне. Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції чинній на 01.01.2017р.) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становить - 3200 гривень. Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році мали бути легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. (3200 грн. * 375) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Відповідно до п.2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку №

403. Згідно п. 13 вказаної Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Таким чином, для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку. Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році. Як вже зазначалося колегією суддів, з 2017 року за позивачем зареєстровано автомобіль марки LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна - 2993 куб.см., державний номер НОМЕР_3 , тип пального - дизель, рік випуску автомобіля 2017. Згідно оприлюднених Мінекономрозвитку переліків легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році на офіційному веб-сайті, зазначено автомобіль марки LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна 3.0, тип пального - дизель, рік випуску до 2 років. Тобто, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році був автомобіль LAND ROVER DISCOVERY з об`ємом двигуна 3.0 куб.см., в той час як ОСОБА_1 належить автомобіль LAND ROVER DISCOVERY з об`ємом двигуна 2993 куб.см. Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на те, що у оприлюднених Мінекономрозвитку переліках об`єм циліндрів двигуна автомобілів зазначено з урахуванням заокруглення, оскільки можливість заокруглення вихідних даних для обрахунку циліндрів двигуна автомобіля для цілей визначення об`єктом оподаткування транспортним податком відповідною Методикою не передбачена. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України). Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд першої інстанції повинен був вказати на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків. Висновки колегії суддів в цій частині відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2018р. по справі №822/2687/17. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.12.2017р. №11064951 та його скасування. Що ж до податкового повідомлення-рішення від 04.05.2018р. №0264481-1309-1552, то колегія суддів аналогічно зазначає, що межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році. Під час судового розгляду справи досліджено перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, та встановлено наявність у цьому переліку транспортного засобу марки LAND ROVER, модель DISCOVERY, 2017 року випуску з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 л, тип пального дизель. При цьому, як вже зазначалося колегією суддів, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача - LAND ROVER DISCOVERY, об`єм двигуна - 2993 куб.см., тип пального - дизель, рік випуску автомобіля 2017. Чинне законодавство України у 2018 році також не передбачало можливості застосування приблизного показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018р. №0264481-1309-1552 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки при вирішенні спору суд першої не правильно застосував норми матеріального права та не повно з`ясував обставини справи, тому, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, оскаржуване рішення суду першої інстанцій від 02.04.2021р. підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Розподіл судових витрат у справі колегією суддів не здійснюється, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим відповідні витрати позивач не понесла. Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії незначної складності та розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19 липня 2016 року №22369-13, від 20 липня 2016 року №22421-13, від 21 грудня 2017 року №11064951 та від 04 травня 2018 року №0264481-1309-1552. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук