Постанова 4875 № 922/313/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" липня 2021 р. Справа №922/313/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., при секретарі Супрунової І.А., за участю представників: апелянта (ТОВ «Профагро») - ліквідатор Мухітдінов Р.Д., посвідчення №1789 від 30.03.2016 року, згідно постанови суди від 21.04.2021 року; уповноважена особа засновників боржника - Сасіна К.О., свідоцтво серія НОМЕР_1 від 26.06.2018 року, ордер серія АХ№1054131; ТОВ «Профагро2007» - Пакін А.В., посвідчення №3281/10 від 29.03.2007 року; ТОВ «Агріі Україна» (кредитор) - Савченко В.С., посвідчення №2289 від 24.07.2018 року; Курафєєв В.В., посвідчення №917 від 18.03.2011 року; АТ «Піреус Банк МКБ» - не з`явився; Головного управління ДПС у Харківській області - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро», м.Харків (вх.№1527Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро», м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро», м.Харків, про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2021 (05.05.2021 року) ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№10145), в якій просив суд задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профагро2007» (місцезнаходження: 61145, Харківська область, м.Харків, вул. Космічна, буд. 21 ЄДРПОУ 39136832) відчужувати у будь-який спосіб, (у тому числі виділ-перехід за розподільчим балансом) наступні нежитлові будівлі: - гараж № 1 літ "Б", загальною площею 1264,20 кв.м; шлакоблочний; склад літ "В" загальною площею 208,1 кв.м, шлакоблочний; майстерня літ "Г" загальною площею 486,10 кв.м, шлакоблочна; гараж №2 літ "Д" загальною площею 344,10 кв.м шлакоблочний, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепильівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-А; - контора літ "А" загальною площею 44,9 кв.м, цегляна, що розташована за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-А/1; - телятник МФТ-1 літ "В" загальною площею 860,50 кв.м; корівник МФТ-1 літ "К" загальною площею 902,50 кв.м, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-В; - критий тік літ "Б" загальною площею 2414,80 кв.м; вісова літ "В" загальною площею 17,40 кв. м; кладова літ "Г" загальною площею 514,40 кв.м; крупорушка літ "Д" загальною площею 280,40 кв.м; склад сіменний літ "Ж", загальною площею 901,80 кв.м.; склад №3 літ "Е" загальною площею 889,80 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепілівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-Б. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радах, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна в заставу, іпотеку (звернення стягнення на предмет іпотеки), оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до виділу-переходу за розподільчим балансом, поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі - площі нерухомого майна - нежитлових будівель : - гараж № 1 літ "Б", загальною площею 1264,20 кв.м; шлакоблочний; склад літ "В" загальною площею 208,1 кв.м, шлакоблочний; майстерня літ "Г" загальною площею 486,10 кв.м, шлакоблочна; гараж №2 літ "Д" загальною площею 344,10 кв.м шлакоблочний, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепильівський район, с. Миколаївка, вул. Харківська, 99-А; - контора літ "А" загальною площею 44,9 кв.м, цегляна, що розташована за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Миколаївка, вул. Харківська, 99-А/1; - телятник МФТ-1 літ "В" загальною площею 860,50 кв.м; корівник МФТ-1 літ "К" загальною площею 902,50 кв.м, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Миколаївка, вул. Харківська, 99-В; - критий тік літ "Б" загальною площею 2414,80 кв.м; вісова літ "В" загальною площею 17,40 кв. м; кладова літ "Г" загальною площею 514,40 кв.м; крупорушка літ "Д" загальною площею 280,40 кв.м; склад сіменний літ "Ж", загальною площею 901,80 кв.м.; склад №3 літ "Е" загальною площею 889,80 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепілівський район, с. Миколаївка, вул. Харківська, 99-Б. Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зазначені заборони. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20 (суддя Усатий В.О., дата підписання повного тексту не зазначена) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. (вх.№10145). Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профагро2007» (місцезнаходження: 61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, ЄДРПОУ 39136832) відчужувати у будь-який спосіб (у тому числі виділ-перехід) за розподільчим балансом) нежитлові будівлі, перелік яких викладено в заяві ліквідатора від 05.05.2021 року. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радах, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії ( у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна в заставу, іпотеку (звернення стягнення на предмет іпотеки), оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до виділу-переходу за розподільчим балансом, поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі - площі нерухомого майна - нежитлових будівель, за переліком, викладеним в заяві ліквідатора від 05.05.2021 року. Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зазначені заборони. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ «Профагро» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20 та призначено справу до розгляду в судове засідання на 15.06.2021 року на 11:45 год. Встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 10.06.2021 року для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в діях учасників та органу управління ТОВ «Профагро», ТОВ «Профагро2007» та ТОВ «Реал Агро Запчастина» вбачається недобросовісна поведінка. Скаржник вказує, що до процедури банкрутства учасники та органи управління ТОВ «Профагро» готувалися наперед і хронологія їх дій свідчить, що спочатку було вчинено дії по зміні учасників та органу управління ТОВ «Профагро», потім відбулося відчуження всього майна. Перше вибуває спірне нерухоме майно, яке згодом було передане в іпотеку АТ «Піреус Банк МКБ»; потім рухоме майно згідно договору купівлі-продажу №1811 від 18.11.2019 року. При цьому оплата по даному договору не здійснюється. Будь-яких дій на стягнення дебіторської заборгованості не вживається. Останніми вибувають земельні ділянки, що перебували в оренді, деякі з них вибували навіть на стадії розпорядження майном. Додатковим свідченням також є те, що ТОВ «Профагро», ТОВ «Профагро2007» та ТОВ «Реал Агро Запчастина» є пов`язаними між собою юридичними особами. Так, ТОВ «Реал Агро Запчастина» є юридичною особою, що створена шляхом виділу з ТОВ «Профагро2007», а засновниками останньої та ТОВ «Профагро» є одні тіж особи, які наразі є кінцевими бенефіціарними власниками. Апелянт наполягає на тому, що у випадку відчуження майна на користь будь-якої іншої особи, рішення суду виконати буде неможливо, оскільки ТОВ «Профагро2007» перестане бути фактичним володільцем (зареєстрованим власником) спірного майна, а рішення суду не буде стосуватися прав та обов`язків наступного набувача майна. За таких обставин, захист прав кредиторів та банкрута щодо повернення майна буде можливим виключно шляхом подання віндикаційного позову до наступного володільця (зареєстрованого власника), що затягне ліквідаційну процедуру, створить інші негативні наслідки, порушуватиме права боржника та кредиторів у справі. 03.06.2021 року від ліквідатора Мухітдінова Р.Д. на електронну пошту суду надійшло клопотання (вх.№6454), в якому просить долучити до матеріалів справи докази в обґрунтування своєї позиції, зокрема, у підтвердження недобросовісної поведінки ТОВ «Профагро», ТОВ «Профагро2007» та ТОВ «Реал Агро Запчастина». Відповідні документи долучено до матеріалів справи. Крім того, 04.06.2021 року надано доповнення до клопотання про долучення доказів (вх.№6498), в якому просить долучити до матеріалів справи роздруківку відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Профарго2007», з якої вбачається, що останнє з 03.06.2021 року перебуває в стані припинення. 09.06.2021 року від АТ «Піреус банк МКБ» надійшло клопотання (вх.№6673), в якому просить розглядати справу без участі його представника. Від уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ «Профагро» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6751), в якому проти позиції апелянта заперечує та просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. Так, представник уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ «Профагро» вказує, що заява про забезпечення містить припущення, які не підтверджуються доказами. Важливим є те, що станом на момент розгляду справи, процедура виділу з ТОВ «Профагро2007» є завершеною, однак спірне майно не входило до складу розподільчого балансу і не є перереєстрованим. Також вірним є висновок суду першої інстанції, що передача спірного майна в іпотеку задовго до звернення із заявою, в якій оспорюється дійсність право чинів з відчуження нерухомого майна, не може свідчити про вчинення ТОВ «Профагро2007» дій, направлених на уникнення чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимог ТОВ «Агріі Україна». Від представника ТОВ «Агріі Україна» через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6803 від 10.06.2021 року), в якому підтримує позицію апелянта в повному обсязі і наполягає на її задоволенні. 15.06.2021 року учасників провадження у справі про банкрутство повідомлено, що у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Лакізи В.В., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 року для розгляду справи №922/313/20, та відсутністю правових підстав, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для передачі справи для повторного автоматизованого розподілу, розгляд справи, призначений на 15.06.2021 року на 11:45 год. відкладається, про час та дату розгляду справи сторони будуть повідомленні ухвалою пізніше. У подальшому, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Лакізи В.В. та відпусткою судді Здоровко Л.М., яка входить до складу колегії суддів, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/313/20 (провадження №1527Х). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 року, для розгляду справи №922/313/20 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 року прийнято до провадження справу №922/313/20 за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20; призначено справу до розгляду в судове засідання на 05.07.2021 року, а також роз`яснено учасникам справи їх право на участь в судовому засіданні та шляхи реалізації такого права. 30.06.2021 року від ліквідатора боржника надійшло клопотання (вх.№7441), в якому просить долучити до матеріалів справи роздруківки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного майна у даній справі. З вказаних інформаційних довідок вбачається відсутність записів про іпотеку та обтяжень на нерухоме майно. Відповідні документи долучено до матеріалів справи. 02.07.2021 року від представника ТОВ «Профагро2007» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7543), в якому просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Представник ТОВ «Профарго2007» звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що спірну договори купівлі-продажу нерухомого майна вже були неодноразово предметом судового розгляду щодо їх правомірності та чинності і наразі наявні судові рішення, зокрема у справі №922/12/20, яким підтверджено факт правомірності правочинів. Також представник зазначає, що власник спірного майна не змінився - ним було і залишається ТОВ «Профагро2007» і жодних реєстраційних дій із майном не проводилось. У судовому засіданні 05.07.2021 року було оголошено протокольно про перерву до 07.07.2021 року. 06.07.2021 року представник ТОВ «Профагро2007» надав через канцелярію суду клопотання (вх.№7730), в якому просить долучити до матеріалів справи порівняльну таблицю підстав позову (заяви) ТОВ «Агріі Україна» у даній справі та у справі №922/12/20 щодо визнання недійсними правочинів. Колегія суддів долучає вказані документи до матеріалів справи, однак розгляд апеляційної скарги здійснює без їх врахування, оскільки, по-перше, предметом апеляційного провадження є вирішення питання забезпечення позову, а не вирішення спору по суті, а по-друге, відповідні документи надані до суду з порушенням строків, тобто вже після початку розгляду по суті апеляційної скарги і без доказів їх направлення іншим учасникам справи. У судовому засіданні 07.07.2021 року апелянт - ліквідатор Мухітдінов Р.Д., підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представники ТОВ «Агріі Україна» позицію апелянта підтримали. Представники ТОВ «Профагро2007» та уповноваженої особи засновників боржника проти позиції апелянта заперечували з підстав викладених у відзивах. Ухвали суду у даній справі направлялись рекомендованими листами учасникам справи за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Від АТ «Піреус банк МКБ» неодноразово надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник Головного управління ДПС у Харківській області, який є кредитором боржника у даній справі, у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справа, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. До Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ «Агріі Ураїна», в якій просить суд: - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 року укладений між боржником ТОВ «Профагро» і ТОВ «Профагро2007» та зареєстрований в реєстрі за №763; - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 02.02.2018 року, укладений між боржником ТОВ «Профагро» та ТОВ «Профагро2007» та зареєстрований в реєстрі за №759; - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 02.02.2018 року, укладений між боржником ТОВ «Профагро» та ТОВ «Профагро2007» та зареєстрований в реєстрі за №771; - визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 02.02.2018 року, укладений між боржником ТОВ «Профагро» та ТОВ «Профагро2007» та зареєстрований в реєстрі за №767; - стягнути солідарно з ТОВ «Профагро» і ТОВ «Профагро2007» на користь ТОВ «Агріі Україна» всі судові витрати, понесені ТОВ «Агріі Україна», що пов`язані з розглядом даної заяви (в тому числі: судовий збір, вартість замовленої оцінки нерухомого майна та судові витрати на професійну правничу допомогу). У подальшому, ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою, в якій просив суд задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, за результатом розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу. Відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала. Як вбачається з аналізу статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходи забезпечення вимог кредиторів, передбачені зазначеною статтею стосуються виключно забороні боржнику (керівнику боржника, органу управління боржника) вчиняти дії щодо розпорядження майном боржника або інших дій, які порушують права кредиторів. Однак, як вбачається з поданої ліквідатором боржника заяви, вона містить вимоги щодо заборони іншим особам (не боржнику) вчиняти дії з майном, яке на момент розгляду заяви, не належить боржнику. В заяві не зазначено жодних заходів, які передбачені статтею 40 КУзПБ. Статтею Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості ухвалення заборон (інших обмежень) щодо інших осіб, окрім кола осіб, визначених вказаною статтею. Разом з тим, ліквідатор в обґрунтування вимог заяви посилається на статті 136, 137 Господарського процесуального Кодексу України та зазначає, що за своєю суттю заява ТОВ «Агріі Україна» є позовом. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Отже, при розгляді вимог про визнання недійсними правочинів, укладених боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство, суд може в порядку статті 136 ГПК України вжити заходи забезпечення заяви, передбачені статтею 137 ГПК України. Стаття 136 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення. При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту»: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов`язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. З наведеного вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Частиною 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. В обґрунтування вимог заяви про забезпечення, наданої до суду першої інстанції, ліквідатор зазначав про те, що спірне майно було відчужено керівництвом боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. Ліквідатор вважає, що передача спірного майна ТОВ «Профагро2007» в іпотеку АТ «Піреус Банк МКБ» ускладнить його повернення у власність боржника у випадку задоволення заяви ТОВ «Агріі Україна». Також ліквідатор вважав, що існує вірогідність того, що майно може бути передано АТ «Піреус Банк МКБ» з метою дострокового погашення заборгованості за кредитом або АТ «Піреус Банк МКБ» може звернути стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості за кредитом. Звертав увагу суду на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається проведення ТОВ «Профагро2007» реєстраційних дій щодо виділу юридичної особи з 27.04.2021 року і такі обставини свідчать про ймовірність передання новоутвореній юридичні особі спірного майна. За висновком місцевого господарського суду, наведені ліквідатором доводи є лише припущеннями та суб`єктивною думкою заявника, на підтвердження яких заявником не надано будь-яких доказів. Заявником не наведено та не доведено вчинення ТОВ «Профагро2007» дій, які свідчать про те, що спірне майно готується до перереєстрації чи для продажу, тобто відсутні обставини за яких можливо було б стверджувати про необхідність вжиття заходів забезпечення. Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає що наразі наявні підстави та за доцільно вжити заходи забезпечення заяви (позову). Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 року по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав. Колегія суддів зазначає, що наразі власником майна за спірними договорами купівлі-продажу є ТОВ «Профагро2007». З наданих апелянтом до матеріалів справи документів вбачається, що з 17.02.2021 року (після подання до суду заяви про визнання недійсними право чинів і прийняття її до розгляду) ТОВ «Профагро2007» почало проводити реєстраційні дії, а саме: по зміні засновників юридичної особи, бенефіціарів, директора, підписанта. Також проведено реєстраційні дії по створенню двох нових юридичних осіб. Так, проведено реєстраційні дії по створенню двох нових юридичних осіб - ТОВ «Реал Агро Запчатина» та ТОВ «Тех Агро Запчастина» шляхом виділу з ТОВ «Профагро2007». У подальшому, 03.06.2021 року ТОВ «Профагро2007» подано заяву на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Порядок реєстрації створення юридичної особи шляхом виділу регулюється ст. 109 Цивільного Кодексу України, статтями 15, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими нормами цивільного законодавства. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України). Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. У матеріалах справи відсутні такі документи як розподільчий баланс. Таким чином, достеменно стверджувати, що спірне майно від ТОВ «Профагро2007» не буде передано новоствореній юридичній особі - неможливо. Колегія суддів також враховує, що істотною наразі обставиною є внесення запису про прийняте рішення про припинення ТОВ «Профагро2007», оскільки це зумовлює необхідність вирішення питання щодо активів такого підприємства, зокрема його передання і проведення перереєстрації за іншим власником, зміна правового становища. Колегія суддів також враховує, що ліквідатор у заяві про вжиття заходів забезпечення вказував про наявність договорів іпотеки з АТ «Піреус Банк МКБ», укладених у 2019 році. Дійсно у реєстрах містився запис про обтяження майна, правочини за яким просять визнати недійсними. Проте, станом на момент апеляційного провадження такого запису у реєстрі немає. Тобто майно наразі звільнене від будь-яких обтяжень, що надає змогу проводити у відношенні нього будь-які реєстраційні дії у тому числі по відчуженню без будь-яких обмежень. Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у випадку відчуження майна на користь будь-якої іншої особи, рішення суду виконати буде неможливо, оскільки ТОВ «Профагро2007» перестане бути фактичним володільцем (зареєстрованим власником) спірного майна, а рішення суду не буде стосуватися прав та обов`язків наступного набувача майна. Тобто, за результатом розгляду даної справи по суті не відбудеться захист права та відновлення становища. Натомість це зможе призвести до ініціювання інших справ, зокрема подання віндикаційного позову до наступного володільця (зареєстрованого власника), що затягне ліквідаційну процедуру. Враховуючи обставини спору, заходи забезпечення у вигляді заборони ТОВ «Профагро2007» відчужувати у будь-який спосіб (у тому числі виділ-перехід за розподільчим балансом) майно наступні нежитлові будівлі за спірними у даній справі право чинами не позбавлять, не перешкоджатимуть та не порушуватимуть права теперішнього фактичного володільця на вільне володіння та користування майном, та спрямовані виключно на забезпечення можливості реального виконання судового рішення (у разі задоволення позовних вимог), створюючи для цього об`єктивні умови. ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 року у справі «Раймондо проти Італії», ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 року у справі «Адамчик проти Польщі», рішення у справах «Карамітров та інші проти Болгарії» від 10.01.2008 року та «Боржонов проти Росії» від 22.01.2009 року). Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 76 Господарського процесуального України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів вважає, що твердження, викладені в апеляційній скарзі і оголошені в судовому засіданні, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тоді як господарським судом при прийнятті ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, прийнята ним ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення заяви (позову). Разом з тим, колегія суддів не вбачає за доцільне вживати заходи забезпечення шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна в заставу, іпотеку (звернення стягнення на предмет іпотеки), оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до виділу-переходу за розподільчим балансом, поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі - площі нерухомого майна - нежитлових будівель, оскільки такі дії вчиняються за волею власника майна. Враховуючи, що власником майна наразі є ТОВ «Профагро2007» і даною постановою у відношенні нього прийнято заборону на вчинення таких дій про що до відповідного реєстру вноситься запис, то вживати заходи забезпечення за іншим вираженням, які фактично дублюються - недоцільно. Керуючись статтями 240, 269, 270, 273, п.2, ч.1 ст.275, п. 1, 3 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі №922/313/20 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задовольнити частково. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профагро2007» (місцезнаходження: 61145, Харківська область, м.Харків, вул. Космічна, буд. 21 ЄДРПОУ 39136832) відчужувати у будь-який спосіб наступні нежитлові будівлі: - гараж № 1 літ "Б", загальною площею 1264,20 кв.м; шлакоблочний; склад літ "В" загальною площею 208,1 кв.м, шлакоблочний; майстерня літ "Г" загальною площею 486,10 кв.м, шлакоблочна; гараж №2 літ "Д" загальною площею 344,10 кв.м шлакоблочний, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепильівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-А; - контора літ "А" загальною площею 44,9 кв.м, цегляна, що розташована за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-А/1; - телятник МФТ-1 літ "В" загальною площею 860,50 кв.м; корівник МФТ-1 літ "К" загальною площею 902,50 кв.м, що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-В; - критий тік літ "Б" загальною площею 2414,80 кв.м; вісова літ "В" загальною площею 17,40 кв. м; кладова літ "Г" загальною площею 514,40 кв.м; крупорушка літ "Д" загальною площею 280,40 кв.м; склад сіменний літ "Ж", загальною площею 901,80 кв.м.; склад №3 літ "Е" загальною площею 889,80 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, Зачепілівський район, с.Миколаївка, вул. Харківська, 99-Б. В іншій частині заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагро» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів - відмовити. Дана постанова має силу виконавчого документу відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Дана постанова про забезпечення позову набирає законної сили 07.07.2021 року, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку, протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання постановою законної сили. Стягувачем за даною постановою є: ліквідатор ТОВ «Профагро» - арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. (місцезнаходження: 61508, м.Харків, пров. Іванівський, буд.5, корп. Г-2, кім.3; АДРЕСА_1 ). Боржником за даною постановою є: ТОВ «Профагро2007» (місцезнаходження: 61145, Харківська область, м.Харків, вул. Космічна, буд. 21 ЄДРПОУ 39136832). Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 12 липня 2021 року. Головуючий суддя В.С. Хачатрян Суддя В.В. Россолов Суддя О.І. Склярук