LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809391/3/21

від 12.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішен…

ПОСТАНОВА Іменем України 12 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 391/3/21 провадження № 22-ц/4809/872/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л., учасники справи: позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2021 року у складі судді Червонописького В.С. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У січні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову банк посилався на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 24.12.2016. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, який у подальшому був збільшений до 8000 грн. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладання договору надала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. 14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 22.11.2020 відповідач має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 16689,35 грн з якого: 15620,12 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1069,23 грн заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. Позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 15620,12 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн. Короткий зміст рішення суду Заочним рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2021 року у позові АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. Суд відхиляє як доказ довідки про надані кредитні картки та довідку про зміну умов кредитування, оскільки останні згідно анкети-заяви позичальника не є частиною договору кредитування та не мають обов`язкових реквізитів (дати, прізвища уповноваженої особи) та інформації до якого саме договору вони відносяться. Вказує, що розрахунки заборгованості починаються з 09.06.2017, що унеможливлює встановити дійсну суму заборгованості починаючи з 24.12.2016 року. Суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних інших доказів про отримання відповідачем будь-яких карток на підставі підписаної відповідачем анкети-заяви від 24.12.2016 та що останній розпоряджався відповідними коштами на умовах даного конкретного кредитного договору. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Вважає, що відсутність підпису відповідача на відповідних тарифах, Умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, оскільки суть договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, в той час як інша сторона може лише приєднатися до таких умов висловивши певним чином згоду на них. Звертає увагу суду, що відповідач користувався коштами, погашав заборгованість, отже приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, погодився з розміром боргу в тому числі із нарахованими відсотками та неустойкою. Отже, вважає, що судом порушено порядок встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду викладених у рішенні фактичним обставинами справи, не встановив дійсних прав та обов`язків сторін які випливають з кредитного договору. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Суд першої інстанції встановив такі обставини Із матеріалів справи слідує, що 24.12.2016 відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі Умови), яка в сукупності з цими Умовами, а також витягом з Тарифами обслуговування кредитних карток за доводами позивача мала б складати Договір про надання банківських послуг.(а.с.22-78) Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору про надання банківських послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 22.11.2020 в розмірі 16689,35 грн, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 15620,12 грн, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 - 1069,23 грн. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Так, судом встановлено, що 24.12.2016 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. (а.с. 22) Згідно зі ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001). Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому було збільшено до 8000 грн. Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача. Проте, відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитний ліміт було змінено: 09.06.2017 300 грн; 09.06.2017 4500 грн; 22.08.2017 8000 грн; 20.09.2019 0,00 грн (а.с.21) Крім того, відповідно до довідки про видачу кредитних карток 10.12.2016 ОСОБА_1 було видано кредитну картку з № НОМЕР_1 з терміном дії до 12/20 року (а.с. 20). Також, вбачається, що після чергового збільшення кредитного ліміту позичальник користувався кредитними коштами (а.с. 17-19). Тобто, зазначене свідчить про інформованість позичальника про збільшення його кредитного ліміту, а його активні дії щодо використання кредитних коштів - про згоду на таке збільшення. З наданої позивачем виписки з рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , апеляційним судом установлено, що банком зазначеному клієнту було надано готівкою кредитних коштів 18784,19 грн на картковий рахунок, які ним були частково зняті готівкою та частково використані в рахунок оплати ним товарів та послуг за період з 09 червня 2011 року по 23 жовтня 2020 року. Також, за вказаний період часу, ним було внесено (поповнено) готівкових коштів на кредитний рахунок в розмірі 17180,87 грн. Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем всього використано коштів у розмірі 18784,19 грн, а внесено у розмірі 17180,87 грн, то різниця між ними складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1603,32 грн (а.с. 17-19). Приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, колегія суддів вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1603,32 грн. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1603,32 грн. Судові витрати понесені позивачем документально підтверджуються в матеріалах справи: за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн, за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн (а.с. 88; а.с.136). Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 541,3 грн із розрахунку: 15620,12 грн (заявлені вимоги): 1603,32 грн (задоволені позовні вимоги) = 10,3% від 5255 грн сплаченого судового збору = 541,3 грн. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 1603,32 грн. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 1603 (одна тисяча шістсот три) гривні 32 копійки, та 541 (п`ятсот сорок одну) гривню 30 копійок в рахунок компенсації понесених витрат по сплаті судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя А.М. Головань Судді С.М. Єгорова О.Л. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»