Ухвала КАС ВС № 9901/264/21

УХВАЛА 12 липня 2021 року Київ справа №9901/264/21 адміністративне провадження №П/9901/264/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Данилевич Н.А., суддів - Єресько Л.О., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дій, вчинених 20.05.2019, щодо складення присяги Українському народові та вступу на пост Президента України, протоколу Центральної виборчої комісії від 30.04.2019, ВСТАНОВИВ: 05 липня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якому позивач просить визнати протиправними дії Президента України Зеленського Володимира Олександровича , що здійснені 20.05.2019, в частині складення присяги Українському народові та вступу на пост Президента України, за результатами повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, протоколу Центральної виборчої комісії від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року. Позовні вимог вмотивовані тим, що ПП «Слуга народу» як суб`єкт виборчого процесу 21 січня 2019 року висунула кандидатом в Президенти України Зеленського В.О. з порушеннями вимог статей 44, 47 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-XIV «Про вибори Президента України» (далі - Закон № 474-XIV) на своєму з`їзді, якого фактично не було, оскільки з`їзд не проводився з дотриманням вимог пункту 2.1, підпункту 2.2.2 пункту 2.2, підпунктів 4.9.11, 4.9.13 пункту 4.9, пунктів 3.1, 4.2, 5.6 Статуту ПП «Слуга народу», Закону України від 5 квітня 2001 року № 2365-III «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-III), Закону № 474-XIV упродовж з 01 лютого 2015 року до 21 січня 2019 року ПП «Слуга народу» не здійснювала статутних завдань партії; не мала первинних, міських та частини регіональних парторганізацій станом на листопад 2019 року; члени партії, які мають входити до складу однієї регіональної партійної організацій, входили одночасно до складів двох і більше регіональних осередків; обрання делегатів на з`їзд ПП «Слуга народу» не проводилось на конференціях регіональних партійних організацій; вибір кандидата на посаду Президента України провадився делегатами, які не мали на це повноважень. На переконання позивача, за описаних передумов ЦВК на виконання вимог статей 48, 51, пунктів 1, 3 частини першої статті 52 Закону № 474-XIV мала відмовити у реєстрації кандидата на пост Президента України Зеленського В.О. , оскільки, на думку позивача, порушено порядок висунення кандидата та відсутній документ, заначений у ст.ст. 48, 51 Закону № 474-XIV, а отже Президент України Зеленський В.О. не мав права брати участь у виборах. З огляду на це позивач вважає протокол ЦВК від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року протиправним. Позивач вважає, що Зеленський В.О. не мав правових підстав для реєстрації кандидатом, незаконно взяв участь у виборах, та, відповідно, протиправно склав присягу та вступив у повноваження Президента України. Водночас, позивач просив поновити строк звернення до суду із цим позовом, наголосивши на тому, що цей строк має бути загальним (тобто шість місяців), оскільки на таке застосування строку орієнтував Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові № 15 від 01 листопада 2013 року, в пункті 20 якої зазначено, що спори, які виникли після закінчення виборчого процесу, щодо визнання недостовірними результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі не є виборчими <…> та повинні розглядатися за загальними правилами, а не за особливостями, встановленими процесуальними нормами для розгляду виборчих спорів. Додав, що про порушення свого права він дізнався з постанови Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 23 березня 2021 року у справі №761/3540/20, копію якої отримав 14 квітня 2021 року. Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Ознайомившись із позовною заявою, є достатні підстави вважати, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з таких підстав. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Президента України встановлено статтею 266 КАС України, відповідно до пункту 2 частини 4 якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати дії Президента України протиправним та зобов`язати Президента України вчинити певні дії. Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує, зокрема, дії Президента України Зеленського Володимира Олександровича в частині складення ним присяги Українському народові та вступу на пост Президента України, що здійснені 20.05.2019, тоді як з цим позовом позивач звернувся до Суду 05 липня 2021 року, тобто більш, ніж через два роки з дня вчинення відповідачем оскаржуваних дій. Слід зауважити, що загальновідомим є той факт, що інавгурація шостого Президента України Володимира Зеленського відбулася 20 травня 2019 року на урочистому засіданні Верховної Ради України о 10 годині. Позивач у поданій до Суду позовній заяві вказує, що він з початку січня 2019 року був фактично керівником виборчого штабу в Черкаській області кандидата на пост Президента України Зеленського В.О. , а отже не міг бути не обізнаним про результати виборів Президента України, проведені 21 квітня 2019 року. Водночас, позовна заява не містить жодного обґрунтування пропуску позивачем установленого КАС України шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій Президента України. Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним протоколу Центральної виборчої комісії від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Оскільки позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним протоколу Центральної виборчої комісії від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року сформовано позивачем безпосередньо до Центральної виборчої комісії, а вказаний орган не зазначений ОСОБА_1 у складі відповідачів у справі, Суд позбавлений можливості перевірити відповідність позовної заяви вимогам КАС України в зазначеній частині. В той же час, Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом рішення ЦВК стосовно встановлення результатів виборів завжди ухвалюються в межах виборчого процесу. Однак, позови про оскарження таких рішень можуть надходити і після того, як виборчий процес завершився. Подібна ситуація склалася із цим позовом, адже виборчий процес з чергових виборів Президента України уже завершився, тож позивач слушно зауважив, що звернення до суду з цим позовом ним не охоплюється. В той же час, установлені параграфом 2 Глави 11 КАС України особливості розгляду спорів, пов`язаних з виборчим процесом, підлягають застосуванню не тільки під час виборчого процесу, але у всіх випадках, коли спір стосується рішень (дій чи бездіяльності) виборчої комісії, прийнятих в межах і стосовно виборчого процесу. Зокрема це стосується правил щодо суб`єктів звернення до суду з такими позовами, а також строку, протягом якого певний суб`єкт може реалізувати своє право. Тобто спір є «виборчим» не тільки тоді, коли позов подано під час виборчого процесу, а й якщо цей спір витікає з правовідносин, що виникають (існують) під час виборчого процесу, а предмет оскарження (рішення, дії, бездіяльність виборчої комісії, що були прийняті чи вчинені під час виборчого процесу) пов`язаний з виборчим процесом. Тож не зважаючи на те, що даний позов поданий позивачем поза межами виборчого процесу чергових виборів Президента України 2019 року та звернення до суду ним не охоплюється, цей спір є «виборним», оскільки стосується рішення ЦВК, прийнятого в межах і стосовно даного виборчого процесу. Виходячи із цього, порядок і розгляд такого публічно-правового спору повинен здійснюватися у відповідності до особливостей розгляду спорів, пов`язаних з виборчим процесом, що визначені КАС України. Відтак, доводи позивача про застосування загальних положень адміністративного судочинства при розгляді цього позову, зокрема щодо строків звернення до суду, ґрунтуються на помилковому трактуванні положень процесуального закону. Частиною шостою статті 277 КАС України обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу. За правилами частини третьої статті 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Відповідно до частин першої-третьої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Згідно із частиною п`ятою статті 270 КАС днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду. Таким чином у справах щодо оскарження рішень про встановлення ЦВК результатів виборів, які є виборчими у розумінні процесуального закону, зокрема й у тих, де позови надійшли поза межами виборчого процесу, застосовується спеціальний строк, передбачений частиною шостою статті 273 КАС України у поєднанні з вимогами частини п`ятої статті 270 цього Кодексу щодо неможливості його поновлення. При цьому особливу увагу необхідно звернути саме на стислість строків, визначених для звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій, бездіяльності, зокрема виборчих комісій, які, окрім цього, є ще й присічними (преклюзивними). Приміром, закінчення строку на оскарження рішень ЦВК щодо встановлення результатів виборів, припиняє саме існування спору й позбавляє суб`єктивного права на захист в суді, незалежно від того, що зумовило пропуск цього строку і які власне мотиви звернення до суду з таким позовом. За таких обставин цей спір не може вирішуватися після спливу п`ятиденного строку, встановленого частиною шостою статті 273 КАС України, оскільки в протилежному випадку це суперечитиме вимогам процесуального закону, а також нівелюватиметься суть виборчого процесу й обумовлені цим особливості судового розгляду виборчих спорів, для яких часові рамки мають важливе, а часом і визначальне значення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 9901/156/21 за результатом апеляційного перегляду ухвали Верховного Суду від 19 травня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Політична партія «Слуга народу» (далі - ПП «Слуга народу»), про визнання протиправним і скасування протоколу від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України. Також Суд зазначає, що відповідно до частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У відповідності до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складає 2270 грн. Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за подання зазначеного адміністративного позову до Суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1816грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101; _(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). Таким чином, Суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням змісту позовних вимог згідно приписів КАС України і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до відповідача (або визначитись із відповідачами у справі); надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших, ніж наведені у цій позовній заяві, підстав для поновлення строку для звернення до суду. Керуючись статтями 22, 122, 123, 160, 248, 266, 273, 277 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку звернення до Суду з цим позовом неповажними. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дій, вчинених 20.05.2019, щодо складення присяги Українському народові та вступу на пост Президента України, протоколу Центральної виборчої комісії від 30.04.2019 залишити без руху. Встановити особі, що подала позовну заяву, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н.А. Данилевич Судді Л.О. Єресько А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко