Ухвала КАС ВС № 9901/282/20

УХВАЛА 11 вересня 2020 року Київ справа №9901/282/20 адміністративне провадження №П/9901/282/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., суддів: Бевзенка В.М., Желєзного І.В., Мороз Л.Л., Рибачука А.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 5 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі також - відповідач ), в якому просить суд: визнати протиправним неналежний розгляд звернень ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року та 17 червня 2020 року до Президента України Зеленського В.О., враховуючи завдання адміністративного судочинства; зобов`язати Президента України Зеленського В.О. повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року та 17 червня 2020 року, вжити інших заходів, які б унеможливлювали повторення вищевикладеної ситуації та сприяти відновленню порушених прав конституційних прав позивача. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 вересня 2020 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., суддя Бевзенко В.М., суддя Желєзний І.В., суддя Мороз Л.Л., суддя Рибачук А.І. Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно із статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із наступного. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Ознайомившись із поданою позовною заявою ОСОБА_1 , є достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує, зокрема, дії Президента України щодо розгляду його звернення від 9 вересня 2019 року, тоді як із позовною заявою щодо зазначеної вимоги звернувся лише 5 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. З позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, в якій фактично просить суд поновити йому строк звернення до суду щодо оскарження дій Президента України щодо розгляду його звернення від 9 вересня 2019 року. Із змісту клопотання ОСОБА_1 вбачається, що позивач визнає пропуск ним строку звернення до суду з адміністративним позовом, водночас посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Так, позивач обґрунтовує клопотання про поновлення строків тим, що питання порушені ним в скарзі до Президента України від 9 вересня 2019 року не втратили актуальності та потребують вирішення, оскільки його скарга, всупереч статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», не була направлена держслужбовцями в НАЗК для здійснення контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Тому, позивач 19 лютого 2020 року був змушений самостійно звернутися з заявою від 17 лютого 2020 року на ім`я голови НАЗК, однак отримав відповідь з порушенням, визначеного законодавством порядку розгляду заяв, а його звернення надіслано до ДБР. Листом від 5 травня 2020 року ДБР повідомило позивача, що порушень законодавства не виявлено. Позивач зазначає, що співробітники НАЗК та ДБР не бачать порушень в діях, які згідно статті 1 Конвенції проти катувань від 10 грудня 1984 року та статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду підпадають під визначення катувань (дискримінація будь-якого виду з боку державних посадових осіб) та переслідування (незаконне обмеження в правах) - тяжких злочинів, що не мають терміну давності і підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Позивач наполягає на тому, що такі злочини згідно зі статтями 12, 13 Конвенції проти катувань мають бути швидко і неупереджено розслідуванні. Також позивач зазначає, що розгляд його звернень органами, які називають себе правоохоронними (НАЗК та ДБР) призвів до його залякування та невпевненості, позбавив позивач будь-якого бажання кудись звертатись за захистом. Надаючи оцінку вказаним підставам, що зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строків, слід зазначити про їх необґрунтованість, виходячи із наступного. Як було зазначено вище, згідно зі статтею 122 КАС України, - за загальним правилом - строк звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зі змісту позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду вбачається, що позивач знав про результати розгляду Президентом України його скарги від 9 вересня 2019 року (позивач отримав відповідь Президента України від 15 жовтня 2019 року №22/052800-04), і незадоволений таким (позивач вважав, що Президент України повинен був перенаправити його звернення іншим органам) звертався до НАЗК та ДБР щодо перевірки цими органами питань, які зазначені в його скарзі від 9 вересня 2019 року. Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що позивач знав про порушення, на його думку, Президентом України його прав під час розгляду його скарги від 9 вересня 2019 року, однак звернувся з позовом щодо оскарження таких дій Президента України лише 5 вересня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Крім того, суд звертає увагу на те, що доводи клопотання про поновлення строків звернення до суду фактично зводяться щодо незгоди позивача із діями Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань щодо розгляду його звернень, водночас предметом спору у цій справі не є дії зазначених органів, а тому такі доводи клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачем строків звернення до суду щодо оскарження дій Президента України за результатами розгляду скарги позивача від 9 вересня 2019 року. Суд зазначає, що вказані позивачем у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, та не є пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а тому є неповажними. Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Враховуючи викладене, зважаючи, що позов в частині вимог про визнання протиправним неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року до Президента України Зеленського В.О. та зобов`язання Президента України Зеленського В.О. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року, подано поза межами строку звернення до суду з адміністративним позовом, а викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстави є неповажними, його слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України). З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме, подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення та надати докази поважності причин його пропуску. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України в частині вимог про визнання протиправним неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року до Президента України Зеленського В.О. та зобов`язання Президента України Зеленського В.О. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України в частині вимог про визнання протиправним неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року до Президента України Зеленського В.О. та зобов`язання Президента України Зеленського В.О. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

5. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко І.В. Желєзний Л.Л. Мороз А.І. Рибачук