LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855751/694/21

від 05.07.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/694/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кухта В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи: управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, лейтенант поліції інспектор 1 батальойну 4 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Коваль Віталій Геннадійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, треті особи: управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, лейтенант поліції інспектор 1 батальойну 4 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Коваль Віталій Геннадійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 05 липня 2021 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3697386 від 23.01.2021 року, 23.01.2021 року о 00 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Любецька, 33, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «DEO NUBIRA», р.н. НОМЕР_1 , та зі смуги руху, яка призначена тільки для руху прямо, здійснив розворот ліворуч, чим порушив п.11 ПДР України (порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині), та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач, не погоджуючись з оскаржуваною постановою, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. В абз.1, 2 п.10.4 ПДР України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. Тобто за приписами п.10.4 ПДР України (у контексті спірних правовідносин) у разі, якщо водій має намір повернути ліворуч або розвернутись у цьому напрямку, він повинен завчасно зайняти крайню ліву смугу на проїзній частині. У пункті 1.10 ПДР України наведено наступне визначення термінів: перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. При цьому у п.12.3 ПДР України, передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Разом з тим, відповідач вказує на порушення ОСОБА_1 пункту 11 ПДР України, при цьому цитує п.11.1 ПДР України, за яким кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Отже, як було зазначено позивачем, останній попередньо рухався в правій смузі руху, в якій напрямок руху визначений інформаційно-вказівним знаком 5.18 для руху прямо, а поворот ліворуч він виконав через виниклу для нього аварійну ситуацію (вибігла собака), тому його дії не суперечили п. 10.4 ПДР України, а пункт 11 ПДР України він не порушував. При цьому вказані обставини щодо того, що він здійснив зі смуги руху, яка призначена тільки для руху прямо, розворот ліворуч, ним не спростовуються. Разом з тим, доводи ОСОБА_1 про те, що у нього виникла аварійна ситуація не приймаються судом до уваги, оскільки у даному випадку на виконання вимог п.12.3 ПДР України він повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Так, згідно відеозаписів доданих до відзиву, вбачається, що транспортний засіб «DAEWOO NUBIRA», р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , здійснював різкий поворот з крайньої правої смуги ліворуч перед перехрестям. Останній також цього факту на відео не заперечував. Частиною 1 статті 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Дорожній знак визначений розділом 33, п. 5.18 ПДР України «Напрямок руху по смузі» показує дозволений напрямок руху по смузі. Отже, у даній дорожній обстановці недотримання позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі» призвело до порушення п.10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП, а відтак посилання відповідача у спірній постанові на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.11 ПДР України є безпідставними. Враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції дорожню обстановку на вказаній ділянці дороги та приписи п.10.4 Правил дорожнього руху, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано беззаперечних доказів наявності законних підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Отже, зважаючи на те, що відповідачем не представлено належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП, в той час коли такий обов`язок покладений на відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, враховуючи той факт, що у даній дорожній обстановці недотримання позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі» призвело до порушення п.10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП, колегія суддів доходить висновку про те, що у діях позивача був відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»