Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 805/1596/16-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року справа №805/1596/16-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Нікіпілова М.А., представника відповідача і третьої особи Сокольської О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. (у повному обсязі складена 24 травня 2021 у м. Слов`янськ) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 805/1596/16-а (головуючий І інстанції суддя Куденков К.О.) за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледарі до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", третя особа Державне підприємство "Шахта ім. М.С.Сургая" про стягнення пені, ВСТАНОВИВ: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року задоволено повністю адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая», про стягнення пені. Стягнуто з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі пеню в розмірі 21391581,81 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року повернута апеляційна скарга Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року повернуто. 23 листопада 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року замінено первинного стягувача у виконавчому провадженні № 53264080 на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5), у задоволенні іншої частини заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. Також іншою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року замінено боржника у виконавчому провадженні ВП 53264080 на Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая». Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року апеляційна скарга Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» залишена без задоволення, а ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 залишена без змін. Постановою Верховного Суду від 2 квітня 2020 року залишена без задоволення касаційна скарга Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая», а ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року залишені без змін. Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» 12 травня 2021 звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, якою просить відстрочити на один рік виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2016 у справі № 805/1596/16-а (т. 4 а.с. 2-8). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 заяву задоволено та відстрочено на 1 рік, починаючи з дня постановлення цієї ухвали, виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 у справі № 805/1596/16-а (т. 4 а.с. 87-90). Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, відмовити у задоволенні заяви позивача про відстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заявник зловживає своїм право на звернення до суду із заявою, оскільки раніше ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2020 Державному підприємству було відстрочено на 1 рік виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 у справі № 805/1596/16-а. Апелянт зазначає, що підприємство не вчиняє дій, спрямованих на зменшення розміру заборгованості перед управлінням Фонду, та не надає у своїй заяві гарантій сплати заборгованості з пені за закінченням строку відстрочки виконання рішення суду. Також звертає увагу суду на те, що підприємство на теперішній час здійснює господарську діяльність та отримує прибуток, з якого, відповідно до законодавства, сплачує податки, не знаходиться в стані реорганізації або ліквідації. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечував. Послався на додаткові документи, додані до відзиву на апеляційну скаргу на підтвердження своєї позиції. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення з наступних підстав. Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» зареєстроване як юридична особа, (ідентифікаційний код: 40695853) і знаходиться за адресою: 85670, Донецька область, місто Вугледар, основний вид діяльності добування кам`яного вугілля, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання судового рішення, Державне підприємство «Шахта ім. М.С.Сургая» посилається на те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 53264080 вчиняються дії з примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2016 у справі № 805/1596/16-а. У Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» наявні обставини, які є підставою для відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2016 у справі № 805/1596/16-а. Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» - містоутворююче вугільне підприємство міста Вугледара Донецької області. У цей час державне підприємство працює в умовах гострого дефіциту обігових коштів через несвоєчасну оплату за реалізоване вугілля. Неналежне функціонування ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» цілком реально може поставити під загрозу життєздатність Вугледарської міської об`єднаної територіальної громади, до якої входить сім населених пунктів Донецької області. Примусове виконання рішення в адміністративній справі № 805/1596/16-а погіршує вкрай важкий фінансовий стан вугільного підприємства міста Вугледара, а в подальшому може призвести до настання соціальних вибухів, обумовлених значною заборгованістю із виплати заробітної плати гірникам та виникнення техногенних катастроф: затоплень, витоку шкідливих речовин на поверхню ґрунту, загазованості тощо. Заявник вказує на те, що фінансовий стан Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» є незадовільним та важким, тому боржник у цей час не в змозі одразу сплатити заборгованість у розмірі 21 391 581,81 грн. Складний фінансово-економічний стан істотно ускладнює і фактично унеможливлює належне і своєчасне виконання судового рішення. За результатами фінансово-господарської діяльності за 2020 рік ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» мало збиток, який склав 219365 тис. грн. При цьому, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік склав 476 571 тис. грн., а собівартість реалізованої продукції склала 974 258 тис. грн. Дохід від реалізації продукції перевищив витрати по собівартості у зв`язку зі збільшенням видобутку вугілля та покращенням його якості за рахунок зменшення витрат на сировину, основні матеріали, амортизацію та інше, що також призвело до отримання прибутку. Збільшення основних засобів, інших необоротних активів та оборотних активів сталося у зв`язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей і обладнання, здійсненням капітальних ремонтів та модернізації вже існуючих основних засобів, для введення в дію нових очисних вибоїв. При цьому, ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» посилається на те, що дебіторська заборгованість за відвантажену вугільну продукцію (роботи, послуги) станом на 01.01.2020 складала 159 179 тис. грн., а станом на 31.12.2020 року склала 71 428 тис. грн., тобто збільшилась на 87 751 тис. грн. у порівнянні з початком року. Незважаючи на те, що підприємство має прибуток за наслідками господарської діяльності за 2020 рік, фінансова ситуація не є стабільною та обумовлена недостатністю обігових коштів, у зв`язку з несвоєчасними розрахунками з державним підприємством за відвантажену вугільну продукцію, що унеможливлює у повному обсязі здійснювати розрахунки по заробітній платі працівникам, у зв`язку з чим із державного бюджету систематично виділяються грошові кошти для запобігання росту заборгованості. Так, заборгованість по заробітній платі станом на 31.12.2020 складала 23 112 тис. грн. Також підприємство має велику кредиторську заборгованість та в порівнянні з початком року спостерігається збільшення заборгованості за товари, роботи, послуги, іншої заборгованості, особливо за електроенергію, що призводить до відключення підприємства від постачання електроенергії. Заборгованість за товари, роботи послуги та іншу заборгованість (ф. 1 рядок. 1615, 1690) станом на 31.12.2020 складає 523 164 тис. грн. Збільшення заборгованості перед бюджетом та розрахунки зі страхування відбуваються за рахунок підвищення податкових ставок, зарахування поточних податкових та страхових платежів на сплату раніше нарахованих штрафних санкцій та пені. Заборгованість перед бюджетом (ф.1 рядок. 1620) станом на 31.12.2020 року складає 418 988 тис. грн., що більше на 43 476 тис. грн. в порівнянні з початком року. Заборгованість зі страхування (ф. 1 рядок. 1625) станом на 31.12.2020 року склала 322 795 тис. грн., що більше на 22 259 тис. грн., у порівнянні з початком року. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 116 291 тис. грн., а собівартість реалізованої продукції склала 253 666 тис. грн. Дохід від реалізації продукції менший ніж витрати по собівартості у зв`язку зі зменшенням видобутку вугілля та збуту вугільної продукції, у той час як витрати державного підприємства на сировину, основні матеріали, амортизацію та інше збільшились, що призвело до збитку. Крім того заявник посилається на те, що дебіторська заборгованість за відвантажену вугільну продукцію (роботи, послуги) станом на 01.01.2021 року складала 71 428 тис. грн., станом на 31.03.2021 року склала 71 434 тис. грн. Фінансова ситуація ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» за результатами діяльності за 1 квартал 2021 року не є стабільною та обумовлена недостатністю обігових коштів через несвоєчасні розрахунки із державним підприємством за відвантажену вугільну продукцію, що унеможливлює в повному обсязі здійснювати розрахунки по заробітній платі працівникам, у зв`язку з чим із державного бюджету систематично виділяються грошові кошти для запобігання росту заборгованості. Заборгованість по заробітній платі станом на 31.03.2021 року складає 64 795 тис. грн. Державне підприємство має велику кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, іншої заборгованості, особливо за електроенергію, що призводить до відключення підприємства від постачання електроенергії. Заборгованість за товари, роботи послуги та іншу заборгованість (ф. 1 рядок. 1615, 1690) станом на 31.03.2021 року складає 505 166 тис. грн., що на 17 998 тис. грн. менше в порівнянні з початком року. Збільшення заборгованості перед бюджетом та розрахунки зі страхування відбувається за рахунок підвищення податкових ставок, зарахування поточних податкових та страхових платежів на сплату раніше нарахованих штрафних санкцій та пені. Заборгованість перед бюджетом (ф.1 рядок. 1620) станом на 31.03.2021 року складає 438 873 тис. грн., що більше на 19 885 тис. грн. в порівнянні з початком року. Заборгованість зі страхування (ф.1 рядок. 1625) станом на 31.03.2021 року склала 341 784 тис. грн., що більше на 18 989 тис. грн. в порівнянні з початком року. Крім того, Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» зазначає, що здійснює господарську діяльність та перебуває на податковому обліку на території м. Вугледар Донецької області, яке віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що також ускладнює ведення господарської діяльності і отримання прибутку. Згідно з планом гірничних робіт до кінця року планується введення в експлуатацію 18 східної лави пл.с-11 замість вибуваючої, що дозволить не зменшувати видобуток вугільної продукції і забезпечить подальшу стабільну роботу підприємства. З наданих до апеляційного суду пояснень боржника вбачається, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 1 квартал 2021 року підприємство має збиток, який склав 99 092,000 грн. Зазначене підтверджує копія звіту про фінансові результати ДП «Шахта ім. Сургая» за 1 квартал 2021 року (т. 4 а.с. 21 зв.бік - 22). Планом використання бюджетних коштів на 2021 рік, який погоджено заступником Міністра енергетики України 22 січня 2021 року, для Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» передбачано тільки поточні видатки на оплату праці і нарахування на заробітну плату (т. 4 а.с. 169). Статтею першою Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включене м. Вугледар Донецької області. Дію вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014. Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, також включене м. Вугледар Донецької області. Отже, Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції. Частиною першою ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Приписами ч.ч. 3-5 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. З наведеного вбачається, що надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 зазначив, що нормами КАС не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів. З огляду на вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України суд апеляційної інстанції вважає, що підставами для надання відстрочки виконання судового рішення також можуть бути: ненадання заявнику - отримувачу бюджетних коштів - бюджетних асигнувань для фінансування видатків в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань у тому числі в рахунок оплати поставленої заявником продукції (виконаних робіт). Із повідомлених заявником відомостей та на наданих до суду документів, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність обставин, з якими ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Суд вважає, що Державним підприємством «Шахта ім. М.С. Сургая» в повній мірі підтверджена наявність об`єктивних та непереборних обставин, що ускладнюють виконання ним судового рішення в цій справі. При цьому, суд також враховує, що спірна в цій справі заборгованість виникла зі сплати фінансових санкцій (пені), а не безпосередньо страхових внесків; заявник, який є містоутворюючим підприємством, здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції; примусове стягнення може суттєво ускладнити здатність заявника погасити заборгованість по заробітній платі працівникам підприємства і можливість проводити господарську діяльність з добування кам`яного вугілля в умовах значного погіршення стану розрахунків за відвантажену Державним підприємством «Шахта ім. М.С. Сургая» вугільну продукцію. Суд апеляційної інстанції враховує, що наразі підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі внаслідок фінансової ситуації, що пов`язана з негативною динамікою виробничих показників, недоодержанням бюджетного фінансування. Загальновідомим є факт бюджетної заборгованості держави щодо виплати заробітної плати працівникам вугільних підприємств (т.4 а.с. 43-44). Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Також причинами нестабільного фінансового становища підприємства є: дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв`язку із чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу; недолік бюджетного фінансування; постійне зростання цін та товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва; зобов`язання керівників вугледобувних підприємств здійснювати продаж вугілля безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій; відсутність альтернативних ринків збуту вугілля. Довід апеляційної скарги стосовно того, що заявник не надає у своїй заяві гарантій сплати заборгованості з пені за закінченням строку відстрочки виконання рішення суду, апеляційний суд вважає необґрунтованим з таких причин. Заявник за ситуацією, що склалася, звертався до міського голови м. Вугледар, який в свою чергу звернувся до Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. Остання звернулася до прем`єр-міністра України. Заявник також звертався до заступника Міністра енергетики України. Але до цього часу на державному рівні питання не вирішено (т.4 а.с. 34 - 42). За таких обставин заявник апріори не може давати ніяких гарантій. Щодо посилання апелянта на ухвалу суду від 22.05.2020, якою відстрочено виконання постанови суду від 01.09.2016 на один рік, суд зазначає, що ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України не обмежує заявника (боржника) на повторне звернення із заявою про розстрочення або відстрочення виконання судового рішення. Зі змісту ч. 5 ст. 378 КАС України випливає, що в такому разі відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня постановлення ухвали за наслідками розгляду нової заяви про відстрочення виконання судового рішення. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись статтями 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 805/1596/16-а залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 9 липня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв