Постанова Закарпатський апеляційний суд № 936/424/21

Справа № 936/424/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07.07.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/434/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Повідайчика О.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 26. 05. 2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1 ,визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №267889 від 22. 04. 2021 та постанови судді від 26. 05. 2021 вбачається, що ОСОБА_1 22. 04. 2021 о 17 год. 25 хв. в с. Н. Ворота по вул. Садовій, керував автомобілем марки «Skoda Octavia» д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мовлення, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 - адвокат Повідайчик О.І. просить постанову суду від 26. 05. 2021 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує про незаконність постанови суду першої інстанції та проведений розгляд без належного з`ясування фактичних обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_1 22. 04. 2021 не вживав алкогольні напої, поза межами відео зйомки працівники поліції переконали його в тому, що необхідності проходити огляд на стан сп`яніння немає, оскільки стягнення не потягне за собою несприятливих для нього наслідків, тому ОСОБА_1 , будучи введеним в оману, на відеозаписі підтвердив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, однак на відеозаписі працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Звертає увагу на невідповідність дій працівників поліції вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак -2- алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 щодо обов`язку працівника поліції проводити огляд спочатку на місці зупинки. Вважає, що судовий розгляд справи щодо ОСОБА_1 не відповідає положенням ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 255 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Повідайчик О.І. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Повідайчика О.І., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. -3- Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №267889 від 22. 04. 2021, зміст якого відповідає вимогам ст. .256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №267889 від 22. 04. 2021, ОСОБА_1 22. 04. 2021 о 17 год. 25 хв. в с. Н. Ворота по вул. Садовій, керував автомобілем марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мовлення, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується відеоозаписом з бодікамери №3875, з якого слідує, що ОСОБА_1 добровільно відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16. 02. 2021 № 1231-IX, який набрав чинності 17. 03. 2021), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Отже, згідно КУпАП, підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння є встановлення та підтвердження належними і допустимими доказами тих, зокрема, обставин, що у водія наявні ознаки відповідного сп`яніння; водій відмовився від проведення огляду у закладі охорони здоров`я і така відмова зафіксована відеозаписом, а за неможливості його здійснення - у присутності двох свідків. Недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч. 5 ст. 266 КУпАП. Як вбачається із наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 22. 04. 2021 поліцейськими взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Закарпатської області ДПП велася безперервна відеофіксація на технічному пристрої, а тому саме такі докази, згідно закону (ст. 266 КУпАП), є належними і допустимими для встановлення дійсності цієї процедури. У зв`язку з наведеним, доводи захисника про те, що працівниками поліції Савчину М.М. не було запропоновано на місці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння , а так само введення ОСОБА_1 в оману працівниками поліції, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. -4- Також із установлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан спяніння , а тому наведені в апеляційній скарзі посилання на відсутність в матеріалах справи даних про результати огляду на стан сп`яніння, є необґрунтованими. При цьому апеляційний суд враховує те, що згідно п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп`яніння, окрім інших, віднесено: порушення мовлення, запах алкоголю з ротової порожнини, тобто ті ознаки, що мали місце у водія ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого правопорушник відмовився, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Повідайчика О.І. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини справи суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Що стосується відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, то згідно оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції із оглянутого та дослідженого в судовому засіданні диску встановив що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від його проходження, при цьому вмотивовано спростував доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки йому такий огляд не пропонувався, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки, як вбачається з відеозапису нагрудних камер від 22. 04. 2021, поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі та роз`яснювали йому, що його поведінку вони розцінюють як відмову від його проходження. Посилання адвоката Повідайчика О.І. на те, що у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_1 перебував у пригніченому стані і він просто не зміг поїхати та пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, спростовується відеозаписом події. При цьому судом звертається увага на те, що такий депресивний, на думку захисника стан не заважав ОСОБА_1 керувати транспортним засобом. Адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, врахувавши при цьому характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - -5- дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. При цьому апеляційний суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, відповідно до змісту якого будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника Повідайчика О.І., подана в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу захисника адвоката Повідайчика О.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 26. 05. 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя