Постанова 4851 № 520/1777/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 р. Справа № 520/1777/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_1 , Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі № 520/1777/21 за позовом Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_1 , Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Булаха Дмитра Андрійовича, Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Радченка Максима Олександровича, Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_3 до Харківської міської ради треті особи: Секретар Харківської міської ради Харківського району Харківської області Терехов Ігор Олександрович, Голова Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області Мозгова Ольга Вікторівна, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Тимофєєва Надія Миколаївна, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Китайгородська Вікторія Володимирівна, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Тоболіна Олена Олексіївна, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Цибульник Тетяна Анатоліївна, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Хвіренко Дмитро Миколайович, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Абрамичев Олег Євгенійович, Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Тимчук Андрій Олександрович про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 05.02.2021 до Харківського окружного адміністративного суду звернулися позивачі - депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Черняк Ігор Юрійович, депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Булах Дмитро Андрійович, депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської міської ради Харківської області першої сесії 8 скликання № 1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" від 09 грудня 2020 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 520/1777/21. Також 05.02.2021 позивач депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Харківської міської ради Харківської області першої сесії 8 скликання № 1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" від 09 грудня 2020 року про призначення ОСОБА_5 на посаду секретаря Харківської міської ради, що було прийнято на пленарному засіданні 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання 09.12.2020. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі № 520/1779/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 . Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 року об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 520/1777/21 та № 520/1779/21 за позовом Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання Депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради Харківської області першої сесії 8 скликання №1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" від 09 грудня 2020 року, а саме: щодо призначення ОСОБА_5 на посаду секретаря Харківської міської ради, що було прийнято на пленарному засіданні 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання 09.12.2020 р. Подальший розгляд та вирішення вимог вирішено здійснювати у межах справи № 520/1777/21. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що не погоджуються з оскаржуваним рішенням відповідача про призначення ОСОБА_5 на посаду секретаря Харківської міської ради, вважають його таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а отже протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивачі вказують, що ОСОБА_6 , як новообраний міський голова, 09.12.2020 року повноважень Харківського міського голови не набув, адже не склав присягу у відповідності з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За таких обставин, відповідачі вважають, що ОСОБА_6 09.12.2020 року не мав права та законних підстав надавати Харківській міській раді пропозицію щодо обрання на посаду секретаря міської ради кандидатури ОСОБА_5 .. Також, позивачі вважають, що при обранні ОСОБА_5 на посаду секретаря Харківської міської ради був порушений принцип "правової процедури". Крім цього, позивач - Депутат Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_3 , зазначила, що у зв`язку з важким станом здоров`я, ОСОБА_6 не міг скласти подання кандидатури ОСОБА_5 на посаду секретаря Харківської міської ради та підписати його електронним цифровим підписом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є депутатами Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання, подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/1777/21 від 02.04.2021 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що складання присяги на сесії відповідної ради здійснюється особами, які вперше обрані на посаду міського голови, адже ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні, встановлює спеціальне правило щодо моменту набуття повноважень новообраного міського голови та пов`язує цей момент із моментом складання присяги, а ч. 1 ст. 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" окремо додатково вказує на необхідність складання присяги особою, яка обрана міським головою вперше. Крім того заявники апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивачів щодо того, що ОСОБА_6 був вперше обраний на посаду Голови Харківської міської ради Харківського району Харківської області. Вказані доводи ґрунтуються на тому, що Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ утворено нові райони із визначенням затверджених Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад, що увійшли до їх складу, в тому числі у Харківській області. З огляду на зазначену Постанову № 807-ІХ, Центральна виборча комісія постановою від 08.08.2020 № 160 призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, на яких, згідно з пунктом 47 додатку 19 до цієї постанови, вперше обирається особа на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області. Отже, оскільки такі вибори є першими, будь-яка особа, яка обрана на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області також буде обрана на цю посаду вперше, а тому, відповідно до ст. 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", має скласти присягу. Також скаржники стверджують, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведенні судового засідання із викликом сторін та розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, внаслідок чого позивачі були позбавлені можливості реалізувати свої права, гарантовані статтями 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України. Вказані порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на переконання позивачів, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду. Крім зазначеного позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що судом першої інстанції враховані незасвідчені належним чином документи, які не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 94 КАС України, а також не відповідають вимогам щодо допустимості та достовірності, що встановлені в ст.74 та ст.75 КАС України відповідно, а саме: копія Протоколу 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.11.2010, копія підписаного ОСОБА_6 тексту присяги Харківського міського голови та копія сторінок трудової книжки із записом про складання присяги, які були долучені відповідачем до матеріалів справи. Окрім того, в основу оскаржуваного рішення суд першої інстанції поклав науково-експертний висновок від 28.12.2020 р. № 126/247-е фахівців Інституту держави та права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (далі Висновок № 126/247-е), який складений не з підстав, зазначених у ч. 1 ст 112 КАС України, а тому не може вважатися висновком експерта у галузі права. Разом з цим, ч. 1 ст. 113 КАС України прямо передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом. Щодо наявності у позивачів порушеного права у спірних правовідносинах скаржники зазначають, що рішення міської ради безпосередньо впливає на право позивачів, як депутатів Харківської міської ради Харківського району Харківської області, виносити на голосування кандидатуру на посаду секретаря. А з огляду на той факт, що половина депутатів від загального складу відповідної ради могла винести у якості кандидатури на посаду секретаря, зокрема й будь-кого із самих позивачів, то рішення міської ради порушило й право кожного із позивачів бути обраним у якості секретаря. Також рішення міської ради опосередковано порушує права та інтереси сторони позивача, як представників територіальної громади, адже позивачі мали певні "легітимні очікування" стосовно застосування встановленої законодавством правової процедури обрання секретаря Харківської міської ради Харківського району Харківської області. А тому суд першої інстанції у своєму рішенні неправомірно визнав факт відсутності у сторони позивача порушеного права. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вказує, що ОСОБА_6 як новообраний міський голова не зобов`язаний був складати у 2020 році присягу при вступі на посаду міського голови, оскільки така присяга вже ним складалась, а відповідна посада неодноразово займалась. Також відповідач вважає безпідставними аргументи скаржників щодо наявності у них порушеного права, яке полягає у потенційній можливості останніх, у складі не менш як половини депутатів відповідача (38 депутатів), вносити пропозицію з кандидатурою секретаря, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу того, що половина складу депутатів відповідача та скаржники разом з ними вносили, чи хоча б мають намір вносити пропозицію з кандидатурою секретаря. Тобто, у скаржників ще навіть не виникло право, за захистом якого вони вже звернулись. Крім того відповідач вказує, що обов`язковою умовою для звернення до суду задля отримання надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При цьому, порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Водночас, оскаржуване рішення має персональний характер, тобто є актом індивідуальної дії, оскільки породжує права та обов`язки тільки для тієї особи, якій його адресовано, що узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 14.03.2018 у справі №401/4763/15-а. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на встановлені вищенаведеною нормою межі апеляційного перегляду справи, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачів - депутатів Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 р. №795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року. Після проведення чергових виборів на пост голови Харківського міського голови згідно з Постановою Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 04.11.2020 № 92 "Про визнання особи обраною міським головою" ОСОБА_6 визнано обраним Харківським міським головою, згідно з Постановою Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 07.11.2020 № 98 "Про реєстрацію міського голови" ОСОБА_6 зареєстровано Харківським міським головою. 09.12.2020 року відбулось пленарне засідання першої сесії 8 скликання Харківської міської ради, на якому було прийнято рішення від 09.12.2020 року №1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" та обрано секретарем Харківської міської ради 8 скликання ОСОБА_5 , депутата Харківської міської ради 8 скликання. Не погоджуючись з вказаним рішенням від 09.12.2020 року №1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" позивачі звернулись до суду за його оскарженням. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення Харківської міської ради Харківської області першої сесії 8 скликання №1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" від 09 грудня 2020 року та відсутність підстав для його скасування. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним». Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Як на підставу порушення своїх прав спірним рішенням Харківської міської ради позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що через порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення вони, як депутати Харківської міської ради Харківського району Харківської області, були позбавлені права виносити на голосування кандидатуру на посаду секретаря Харківської міської ради, а також бути обраним на посаду секретаря Харківської міської ради. Крім того вважають, що оскаржуване рішення міської ради опосередковано порушує їх права та інтереси, як представників територіальної громади, адже позивачі мали певні "легітимні очікування" стосовно застосування встановленої законодавством правової процедури обрання секретаря Харківської міської ради Харківського району Харківської області. Водночас, оскаржуване рішення Харківської міської ради №1/20 від 09.12.2020 року "Про обрання секретаря Харківської міської ради" визначає права та обов`язки конкретної особи - ОСОБА_5 , тобто є актом індивідуальної дії. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк; Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 року у справі № 300/44/16-а. Оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є учасниками (суб`єктами) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру (стосується обрання на посаду конкретної особи), то і відповідно не породжує для позивачів і права на захист. За такого правового регулювання спірних правовідносин та враховуючи обставини даної справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стосовно доводів апеляційної скарги щодо допущення відповідачем порушень положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та допущення порушень процедури обрання секретаря Харківської міської ради, під час прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Частиною 15 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, визначено, що порядок обрання секретаря міської ради визначається регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідно до Протоколу пленарного засідання першої сесії 8 скликання Харківської міської ради від 09.12.2020р., поданого до суду першої інстанції представником відповідача, обрання секретаря Харківської міської ради ОСОБА_5 здійснено Харківською міською радою з числа її депутатів за пропозицією Харківського міського голови - ОСОБА_6 . За вказану кандидатуру проголосувала більшість депутатів від загального складу міської ради шляхом таємного голосування, а саме: із 75 депутатів, котрі взяли участь у таємному голосуванні проголосувало 73 депутатів. Щодо посилання позивачів на не набуття ОСОБА_6 , як новообраним міським головою, 09.12.2020 року повноважень Харківського міського голови за відсутності складання ним присяги у відповідності з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону. Згідно до положень ст. 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( в редакція на час прийняття оскаржуваного рішення) громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки". Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює ІНФОРМАЦІЯ_1 своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги. Особа, яка відмовилася від складення Присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу. Особи, які вперше були обрані на посади сільських, селищних, міських голів, голів рад, складають Присягу на сесії відповідної ради, текст якої визначено в частині першій цієї статті. Із системного аналізу вказаних положень чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок складання Присяги на сесії відповідної ради визначений для осіб, які вперше обрані на посаду міського голови, тобто, вступають на цю посаду вперше. При цьому, Закон не зобов`язує особу повторно приймати присягу, якщо вона вже займала посаду міського голови, а також в разі зміни назви органу місцевого самоврядування чи зміни посади. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 24.11.2010 року ОСОБА_6 було обрано Харківським міським головою та цієї ж дати ОСОБА_6 склав присягу посадової особи місцевого самоврядування, про що зроблено відповідні записи у трудовій книжці ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 222-224), копію якої подано представником відповідача до суду першої інстанції 15.03.2021 року. Відповідно до Постанови № 98 від 07.11.2020 року Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, зареєстровано ОСОБА_6 Харківським міським головою Харківського району Харківської області. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що посилання позивачів на не набуття ОСОБА_6 , як новообраним міським головою, 09.12.2020 року повноважень Харківського міського голови за відсутності складання ним присяги згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є необґрунтованими та безпідставними. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність рішення Харківської міської ради Харківської області першої сесії 8 скликання №1/20 "Про обрання секретаря Харківської міської ради" від 09 грудня 2020 року та відсутність підстав для його скасування. З приводу посилання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що копія трудової книжки ОСОБА_6 не засвідчена у встановленому законом порядку, а тому не може вважатись доказом в розумінні ст. 94 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Частинами 2, 4, 5 ст.94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», який затверджений наказом Держспоживстандарту від 07 квітня 2003 року №55, відповідно до п.5.27 якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18 червня 2015 року №1000/5, відповідно до п. 8 розд. 10 яких копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія». Колегія суддів зазначає, що подана представником відповідача копія трудової книжки містить обов`язкові реквізити такого засвідчення, а саме: слова "Згідно з оригіналом", назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціал імені) та прізвище. Водночас копія документу не містить дати її засвідчення. Проте відсутність дати засвідчення копії документа, за наявності решти обов`язкових реквізитів необхідних для його засвідчення, не зумовлює правовий наслідок у вигляді втрати таким документом доказової сили. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що копія трудової книжки ОСОБА_6 , засвідчена уповноваженою посадовою особою відповідача, є належним і допустимим доказом по справі. Стосовно доводів позивачів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів вважає зазначити наступне. Ця справа, у розумінні частини шостої статті 12 КАС не належить до справ незначної складності. Водночас така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України). Наведений вище висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в схожих правовідносинах, яка була викладена в постанові від 03.03.2021 року по справі №340/1916/20. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.257 КАС України. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апеляційної скарги, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_1 та депутата Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі № 520/1777/21 - залишити без змін в частині відмови в задоволенні позовних вимог депутатів Харківської міської ради Харківського району Харківської області 8 скликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова