Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/747/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 р. Справа № 520/747/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків по справі № 520/747/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 20 січня 2021 року на електронну пошту Харківського окружного адміністративного суду надійшла скріплена електронним цифровим підписом позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Харківської обласної ради, в якій він просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 24.12.2020 року № 38-VIII «Про структуру виконавчого апарату обласної ради», що керівництво виконавчого апарату обласної ради складається з трьох заступників голови обласної ради, як таке, що прийнято з порушенням ст. 19 Конституції України, ст. ст. 16, 43, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 57, 58, 60 регламенту Харківської обласної ради (затвердженого рішенням обласної ради від 17 грудня 2015 року № 30-VII (II сесія VII скликання) зі змінами). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновки суду не відповідають ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 1 ст. 43, ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 3 ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ст. 60 регламенту Харківської обласної ради (затвердженого рішенням обласної ради від 17 грудня 2015 року No 30-VII (II сесія VII скикання) зі змінами), з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що зазначеними нормативно-правовими актами України як і регламентом Харківської обласної ради, які регулюють обрання, набуття повноважень та роботу першого заступника та заступника голови обласної ради, обрання більше ніж одного заступника обласної ради не передбачено. В свою чергу, відповідно до ст. 19 Конституції України при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування не діє принцип «дозволено все, що не заборонено», а діє принцип «дозволено тільки те, що прямо дозволено». Таким чином вважає, що оскаржуване ним рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Контитуцією та законами України у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Між тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи по суті порушив норми процесуального права, прийнявши вказаний позов до розгляду, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 1, п. 2, п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2021 року на електронну пошту Харківського окружного адміністративного суду надійшла скріплена електронним цифровим підписом позовна заява ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Колегія суддів звертає увагу на те, що, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції повинен ураховувати положення статті 171 КАС України. Так, відповідно до цієї норми, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). За правилами абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Водночас, відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII «Перехідні положення» КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року). При цьому, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Водночас, Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII). Тобто, на дату подання позову та на теперішній час порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII. Так, положеннями частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. У той же час, абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки. На підставі Наказу Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої всі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення). Суд наголошує, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16; далі - Положення № 30), передбачає можливість до початку функціонування ЄСІТС використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема "Електронний суд". Зокрема, у пункті 2.3 указаного рішення визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які, зокрема, стосуються використання підсистеми "Електронний суд", набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними, згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. Під час тестової експлуатації підсистеми "Електронний суд" судам та учасникам судового процесу необхідно керуватися вимогами Положення №

30. Згідно з вимогами Положення № 30 надсилання в електронній формі процесуальних документів до суду має здійснюватися із використанням сервісу підсистеми "Електронний суд", розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login. Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису. Отже, надсилання процесуальних документів в електронній формі передбачає використання сервісу підсистеми "Електронний суд", розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно до попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 826/11548/17, від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи через Електронний кабінет. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, позовна заява надіслана позивачем, ОСОБА_1 , на електронну адресу Харківського окружного адміністративного суду та підписана електронним цифровим підписом, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відомості про формування позивачем, ОСОБА_1 , позовної заяви у підсистемі "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із позовною заявою. Крім того, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву в паперовому вигляді ОСОБА_1 не подавав. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 липня 2019 року у справі № 160/3339/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/1156/19, в ухвалах від 16 січня 2020 року у справі № 200/10469/19-а, 05 лютого 2020 року у справі № 2340/4795/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У вказаних судових рішеннях наголошено на тому, що обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя. Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Отже, позовну заяву, яка не підписана у встановленому законом порядку, суд, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, залишає без розгляду. Враховуючи, що позовна заява не була підписана у встановленому законом порядку, станом на момент її подання, та не підлягала розгляду і вирішенню по суті заявлених позовних вимог, оскільки заявником використано непередбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до суду із позовною заявою, колегія суддів апеляційної інстанції, не надаючи правової оцінки доводам, викладеним в позовній заяві, апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, дійшла висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви. З огляду на викладене, судом першої інстанції невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту третього частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно із частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 по справі № 520/747/21 - скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко