Постанова 4851 № 520/15883/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 р.Справа № 520/15883/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/15883/2020 за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року кандидат на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивачка), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області (далі Харківська МТВК, відповідач), третя особа ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , третя особа), в якому просила суд: - визнати протиправною та скасувати постанову № 98 Харківської МТВК від 07.11.2020 "Про реєстрацію Харківського міського голови", якою було задоволено заяву "Про реєстрацію міського голови" від 07.11.2020 № 1015 від ОСОБА_3 , обраного Харківським міським головою Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 від МІСЦЕВОЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "БЛОК КЕРНЕСА - УСПІШНИЙ ХАРКІВ" та зареєстровано ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області; - скасувати реєстрацію ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області; - прийняти рішення про відмову у реєстрації ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області на підставі заяви "Про реєстрацію міського голови" від 07.11.2020 № 1015, яка надійшла на електронну пошту Харківської МТВК у вигляді файлу "Заява про реєстрацію міським головою.docx.p7s". 13.11.2020 рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/15883/2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 16.11.2020 постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/15883/2020 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 по справі № 520/15883/2020 залишено без змін. 14.11.2023 від представника заявника ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_1 ) в особі адвоката Барбашина Сергія Володимировича до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/15883/2020 за нововиявленими обставинами, в якій останній просив: - скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/15883/2020 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. 16.11.2023 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/15883/2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 за нововиявленими обставинами - залишено без руху та запропоновано усунути недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали. 29.11.2023 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, оскаржив її до Другого апеляційного адміністративного суду. 30.01.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/15883/2020 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 по справі № 520/15883/2020 скасовано. Адміністративну справу № 520/15883/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Після отримання справи, на адресу ОСОБА_1 повторно направлено копію ухвали від 16.11.2023 про залишення без руху його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що підтверджується супровідним листом Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024. 17.04.2024 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов конверт з відміткою АТ "Укрпошти" про невручення поштового відправлення отримувачу, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. 25.04.2024 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/15883/2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику. Представник ОСОБА_1 , не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/15883/2020 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 18.06.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/15883/2020 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/15883/2020 скасовано. Адміністративну справу № 520/15883/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. 23.07.2024 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано термін для усунення недоліків заяви - 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду оригіналу заяви про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року у справі № 520/15883/2020 за нововиявленими обставинами та копії всіх документів, що приєднуються до неї для суду та копії вказаної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості сторін по справі. Вказану ухвалу суду було отримано ОСОБА_1 через його електронний кабінет 24.07.2024 о 19:16, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 2, а.с 230). 07.08.2024 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що станом на 07.08.2024 заявник не усунув недоліки заяви, вказані в ухвалі про залишення заяви без руху. Представник ОСОБА_1, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 520/15883/2020 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 року по справі № 520/15883/2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року по справі № 520/15883/2020 - скасовано. Справу № 520/15883/2020 за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 р. у справі №520/15883/2020 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 р. за нововиявленими обставинами по справі за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 19-А,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ43755071), за участі третьої особи: ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись із вказаною ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її постановлення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що оскільки факт компрометації кваліфікованого електронного підпису існував на момент розгляду справи, однак не був відомим заявнику та мав істотне значення для її розгляду, ця обставина є нововиявленою, а не новою, як розтлумачив суд першої інстанції. Крім того, апелянт зазначає, що факт компрометації сертифікату ОСОБА_3 №58E2D9E7F900307B040000008F9D1E0002608800 знайшов своє самостійне підтвердження в досудовому розслідуванні слідчими органів поліції кримінального провадження №42020220000000602 від 29.12.2020. Також, вказане, як зазначає апелянт, підтверджується висновком науково-правової експертизи наданий Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» від 03.07.2023 року, яке було замовлено адвокатом Барбашиним С.В. з метою надання правового аналізу компрометації сертифікату. Враховуючи вказане, апелянт зазначає, що вищезазначені докази є достатніми для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про те, що кваліфікований цифровий підпис фізичної особи ОСОБА_3 , яким було підписано файл «Заява про реєстрацію міським головою. doc.p7s» (аркуш справи 11, 12), який в подальшому спрямовано на електронну адресу Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області було створено сторонньою особою та скомпрометовано, підписані ним документи не створюють жодних юридичних наслідків, окрім кваліфікації дій винних осіб за нормами Кримінального кодексу України. Зазначені обставини не були встановлені судом, а тому наявні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року у справі № 520/15883/2020 за нововиявленими обставинами. Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути правонаступником у вказаних правовідносинах, оскільки предметом спору є особисте право ОСОБА_3 бути обраним до органів місцевого самоврядування, а також те, що у заявника відсутнє право (в розрізі ст. 362 КАС України) щодо подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси (або) обов`язки ОСОБА_1 . Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що докази якими обґрунтована заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на момент розгляду справи жодним учасником справи подано не було і не могло бути подано, адже вони створені через понад два роки з дати розгляду цієї справи, а тому вказані в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 КАС України, а тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року у справі № 520/15883/2020 відсутні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частина перша статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Статтею 362 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Так, апелянт посилається на те, що він є правонаступником в даній справі, в обґрунтування вказаного ОСОБА_1 зазначає, що він є спадкоємцем ОСОБА_3 - третьої особи по справі, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полякова I.С. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за вих. №6/02-14/01-16 від 25.01.2023 року та має законне право на відстоювання інтересів свого померлого батька щодо встановлення об?єктивних фактичних даних. Разом з тим, дана справа належить до категорії справ щодо виборчого процесу та референдуму. Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені ст.273 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму. Відповідно до статті 6 Виборчого кодексу України, виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством. Приписами ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Частина 1 ст. 22 Виборчого кодексу України містить перелік суб`єктів виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом. Предметом в даній справі є особисте немайнове право ОСОБА_3 бути обраним до органів місцевого самоврядування. Водночас, положення статтей 1218, 1219 ЦК України визначають, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Статтею 269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно. Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (стаття 271 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 272 ЦК України фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. Враховуючи те, що право бути обраним входить до особистих немайнових прав та нерозривно пов`язані з особою спадкодавця - ОСОБА_3 , то в даному випадку правонаступництво не допускається у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути правонаступником в справі № 520/15883/2020. Крім того, судом не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а тому у розумінні статті 362 КАС України у апелянта право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не може бути правонаступником у даній справі. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень. Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28 липня 2022 року та від 26 травня 2022 року у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19. Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 14 грудня 2022 року у справі №620/5244/20. Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15. Так з матеріалів справи встановлено, що заявник як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилався на наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а саме: 1) скомпрометованість сертифіката ключа №58E2D9E7F900307B040000008F9D1E0002608800 з моменту його отримання 17.09.2020 невстановленою особою з ip-адреси в м. Харків коли сам заявник сертифіката фізично був у м. Берлін, Німеччина, що підтверджується досудовим розслідуванням кримінального провадження №42020220000000602 від 29.12.2020 та висновком науково-правової експертизи наданий Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» від 03.07.2023 року, яке було замовлено адвокатом Барбашиним С.В. з метою надання правового аналізу компрометації сертифікату; 2) неналежність електронної адреси «ІНФОРМАЦІЯ_1», з якої була відправлена заява про реєстрацію міського голови ОСОБА_1 Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі № 520/15883/2020, вже було надано оцінку належності кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_3 на підставі тих доказів, що були надані в суді на момент розгляду вказаної справи. З матеріалів справи вбачається, що вказаними доказами при розгляді справи були протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису із серійним номером 58Е2П9Е7Р9003070040000008Р9П1Е0002608800. При цьому, докази на які посилається позивач такі як: лист ГУ ДПС у Харківській області від 20.01.2023 №2900/6/20-40-22-14; лист ДПС України від 06.03.2023 №5501/6/99-00-22-04-02-06 з додатками; лист ДПС України від 03.04.2023 №8220/6/99-00-22-04-02-06 з додатками; адвокатські запити до НАЗК та лист НАЗК від 06.04.2023 №47-09/7199-23 з додатком; лист НАЗК від 26.05.2023 №281-08/11497-23; Висновок науково-правової експертизи наданий Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» від 07.07.2023 року- не існували на момент розгляду справи та були лише встановлені через два роки після прийняття судом рішення по справі. Крім того, колегія суддів також зауважує, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №42020220000000602 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 29 грудня 2020 року, тобто вже після прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом від 13.11.2020 року та постанови Другим апеляційним адміністративним судом від 16.11.2020 року. Отже, обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а по своїй суті є новими доказами у справі. Варто зазначити, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №620/5244/20. Враховуючи вказане, наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 361 КАС України, оскільки станом на момент прийняття постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року по даній справі докази на які посилається апелянт ще не існували, а тому вони є новими доказами і встановлені в них обставини не могли вплинути на результат вирішення справи № 520/15883/2020. Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерела права. У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43). Таким чином, заява ОСОБА_1 про перегляд рішень за нововиявленими обставинами не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 520/15883/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 16.04.2025 року