Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/7532/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 р. Справа № 440/7532/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 р. (ухвалене суддею Супрун Є.Б.) по справі № 440/7532/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області , Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Державної міграційної служби України, в якому просила: визнати протиправними дії УДМС (відповідь від 05.08.2020 р. №А-6/6/5332-20/5332/2640-20) щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифроване обличчя, відцифрований підпис), присвоєння унікального номера запису в реєстрі; визнати протиправною бездіяльність ДМС, як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру, щодо невжиття заходів зі знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (відповідь від 04.08.2020 р. № 5301.4/8312-20, що надана УДМС), яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвища, імені, по-батькові, дати народження, статі, ідентифікаційного номера, місця народження, місця проживання, відцифрованого обличчя, відцифрованого підпису, у тому числі знищення (видалення) унікального номера запису у реєстрі; зобов`язати ДМС, як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру, знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, що перелічена вище. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 р. та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про захист персональних даних, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідачі подали до суду апеляційної інстанції письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що 18.05.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до Миргородського РВ УДМС України у Полтавській області із заявою-анкетою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, за результатами розгляду якої позивачці оформлено біометричний паспорт та присвоєно унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (в подальшому УНРЗ). Позивачка звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Державної міграційної служби України, Миргородського міськрайонного відділу Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області з заявою від 02.07.2020 р. в якій просила відкликати згоду на збір та обробку персональних даних при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вилучення персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру, знищення УНЗР, повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. За результатами розгляду вищевказаної заяви (скарги), листом Миргородського міськрайонного відділу Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області № А/6/6/5392-20/2640-20 від 05.08.2020 р. позивачці повідомлено, що інформація щодо паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який виданий на ім`я позивачки, внесена до інформаційної підсистеми Недійсні документи Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, паспорт внесений до акту недійсних паспортів, та переданий для знищення. Крім того, за результатами розгляду звернення позивачки про відмову від оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм засобами Єдиного державного демографічного реєстру, а також відмови від присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі та/або видалення УНЗР з Реєстру, листом Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області № А-6122-20/5301.4/8462-20 від 07.08.2020 р. позивачку повідомлено про відсутність в Законі України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" підстав вимагати видалення даних з Реєстру, оскільки УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус із застосуванням засобів Реєстру, у зв`язку з чим відсутні підстави у особи, яка отримала паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для повернення дійсного та придатного до використання паспорта. Не погоджуючись з діями Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних ОСОБА_1 , присвоєння УНЗР, а також бездіяльність Державної міграційної служби щодо невжиття заходів зі знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що присвоєння номеру УНЗР, дії щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру зафіксовані та присвоєні позивачці під час оформлення паспорта для виїзду за кордон за її згодою на обробку персональних даних, а чинним законодавством не передбачено можливості та механізму знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних, у тому числі УНЗР за відсутності помилок чи неточностей у внесеній щодо особи інформації. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"). Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Зокрема, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон містять безконтактний електронний носій. Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія. Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"). Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 р. № 784 затверджено Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації (в подальшому - Порядок). Метою ведення Реєстру є ідентифікація особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, а також у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, ведення обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування особи (п. 3 Порядку). Внесення до Реєстру інформації про особу та видані їй документи здійснюється уповноваженими суб`єктами у разі: оформлення документів, якщо на цей час зазначена інформація не внесена до Реєстру або змінилася; реєстрації місця проживання чи місця перебування; реєстрації актів цивільного стану; за бажанням особи, якщо інформація про неї не внесена до Реєстру (п. 8 Порядку). Пунктами 9, 10, 11 Порядку встановлено, що у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Заявник для внесення інформації до Реєстру за власним бажанням звертається до територіального органу/територіального підрозділу розпорядника Реєстру за зареєстрованим місцем проживання. Інформація про особу, зміни і доповнення вносяться до Реєстру в хронологічному порядку окремими записами за унікальним номером запису в Реєстрі. У внесенні інформації до Реєстру може бути відмовлено у випадках, визначених Законом. Відмова у внесенні інформації до Реєстру, в тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних", згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем. Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних"). Згідно із ст. 15 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Суд апеляційної інстанції зазначає, що організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, види персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру і мета цієї обробки визначені на законодавчому рівні, оскільки сфера цих суспільних відносин, за статтею 92 Конституції України, є предметом винятково законодавчого регулювання. Судовим розглядом встановлено, що при зверненні до органів міграційної служби з заявою-анкетою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, згідно з положеннями Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", позивачка надала згоду на обробку персональних даних, шляхом підписання відповідної заяви. Також, судовим розглядом встановлено, що оскільки інформація про ОСОБА_1 вносилася до Реєстру вперше, то органами Державної митної служби здійснено ідентифікацію особи, після завершення якої в автоматичному режимі сформовано УНЗР та зафіксовано відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Доказів, того, що у внесеній відносно позивачки інформації наявні помилки чи неточності, матеріали справи не містять Таким чином, оскільки інформація про позивачку отримана з дозволу останньої та без порушень вимог Законів України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" і "Про захист персональних даних", та є достовірною, то відсутні підстави для видалення УНЗР, а також даних щодо особи позивачки. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні докази протиправності дій Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних позивачки, присвоєння унікального номера запису в реєстрі, суд відмовляє у задоволенні відповідних позовних вимог. Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" та Порядком ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 р. № 784, не передбачено можливості та механізму знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних в УНЗР за відсутності помилок чи неточностей у внесеній щодо особи інформації. Доводи апеляційної скарги позивачки зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції та апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, з урахуванням яких суд першої інстанцій вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 9, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі № 440/7532/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич