Постанова 4851 № 440/14762/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 р. Справа № 440/14762/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 р. (ухвалене суддею Бойко С.С.) по справі № 440/14762/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у якому просив: визнати протиправними дії відповідача при прийнятті Наказу № 1397 від 17.08.2021 р. та доручення № 632 від 25.08.2021 р. та визнати протиправними Наказ відповідача № 1397 від 17.08.2021 р. та доручення № 632 від 25.08.2021 р.; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розгляді його заяви від 03.08.2021 р. та про відмову у призначенні захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складанні апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2021 р. по справі № 761/13833/21 (провадження № 1-кс/761/8548/212021) про повернення скарги у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007 за його обвинуваченням, клопотання про поновлення строку на оскарження, клопотання про витребування доказів, клопотання про участь у розгляді скарги, інші заяви і клопотання, необхідних для подання даної апеляційної скарги та безпосереднього представництва його інтересів в суді під час розгляду справи № 761/13833/21 та зобов`язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги розглянути заяву від 03.08.2021 р. та призначити захисника для вчинення процесуальних дій зазначених в заяві; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розгляді його заяви від 03.08.2021 р. та про відмову у призначенні захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складанні апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2021 р. по справі № 761/14252/21 (провадження № 1-кс/761/8757/2021) у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 0480007 за його обвинуваченням, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, клопотання про витребування доказів, клопотання про участь у розгляді скарги, інші заяви і клопотання, необхідних для подання даної апеляційної скарги та безпосередньо представництва його інтересів в суді під час розгляду скарги № 761/14252/21 та зобов`язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги розглянути заяву від 03.08.2021 р. та призначити захисника для вчинення процесуальних дій зазначених в заяві; стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 р. відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з 24.05.2015 р. відбуває покарання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)». ОСОБА_1 звернувся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою від 03.08.2021 р. № П-1702 про призначення захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складенні документів процесуального характеру, зокрема до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2021 р. по справі № 761/13833/21 (Пр. №1-кс/761/8548/2021) про повернення скарги у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007 за його обвинуваченням, клопотання про поновлення строку на оскарження; клопотання про витребування доказів, клопотання про участь в розгляді скарги, інші заяви та клопотання, необхідних для подання даної апеляційної скарги; представництва його інтересів в суді під час розгляду справи № 761/13833/21. Вказана заява надійшла до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 09.08.2021 р. за вхідним № 1325/01-24, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції та вхідного штампу. Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » № 1399 від 17.08.2021 р., відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі заяви від 03.08.2021 р. (вх. № 1325/01-24 від 09.08.2021 р.) наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . На виконання цього наказу складено доручення від 25.08.2021 р. № 632, відповідно до якого Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката Фабра Є.А. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.10.2017 р. № 1930) для надання безоплатної вторинної правової допомоги: надання безоплатної правової вторинної: складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007, адвокату забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги Клієнту в межах повноважень, визначених довіреністю, а у разі здійснення захисту (представництва інтересів потерпілого або свідка у кримінальному провадженні) - в межах процесуальних прав і обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, протягом строку дії цього доручення. Крім того, позивачем до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги подана заява від 03.08.2021 р. № П-1703 про призначення захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складенні документів процесуального характеру, зокрема до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2021 р. по справі № 761/14252/21 (Пр. №1-кс/761/8757/2021) у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007 за його обвинуваченням, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; клопотання про участь в розгляді справи; клопотання про витребування доказів, інші заяви та клопотання, необхідних для подання даної апеляційної скарги; представництво його інтересів в суді під час розгляду справи № 761/14252/21. Вищевказана заява надійшла до відповідача 09.08.2021 р. за вхідним 1326/01-24, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції та вхідного штампу. Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » № 1400 від 17.08.2021 р., відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі заяви від 03.08.2021 р. (вх. № 1326/01-24 від 09.08.2021 р.) відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 за заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 03.08.2021 р., у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна правова допомога з одного і того ж питання. Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Право на безоплатну правову допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, згідно з якою кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Преамбулою Закону України № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (в подальшому - Закон № 3460-VI) встановлено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 3460-VI, безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Згідно із ст. 13 цього Закону № 3460-VI, безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (частина перша). Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру (частина друга). Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону № 3460-VI, право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають, зокрема, особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону. Статтею 15 Закону № 3460-VI встановлено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Повноваження Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги визначені статтею 17 Закону № 3460-VI, яка встановлює, що такі Центри, зокрема, приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; видають доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймають рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону № 3460-VI, у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі, у зв`язку з чим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону №3460-VI має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги на всі види правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 цього Закону, зокрема, на здійснення представництва його інтересів у суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру. За заявою позивача від 03.08.2021 р. № П-1702, видано наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги О.А. Пальку» та доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким призначено адвоката для складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с №04580007. Як зазначає позивач, відповідач при складанні вказаного доручення вийшов за межі своїх повноважень та призначив захисника для представництва інтересів у вказаному кримінальному провадженні без визначення у дорученні конкретних дій, які захисник повинен вчинити відповідно до його заяви від 03.08.2021 р. Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача, з огляду на наступне. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у подальшому Закон 5076-VI). Статтею 26 Закону 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути в тому числі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Професійні обов`язки адвоката визначені статтею 21 Закону 5076-VI, відповідно до яких під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що адвокат, під час здійснення своїх професійних обов`язків, в тому числі не має права використовувати свої права всупереч правам клієнта, займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що, у зв`язку із зазначенням відповідачем у дорученні від 25.08.2021 р. переліку дій, які захисник має право вчиняти, а саме: складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007, були порушенні права, свободи або законні інтереси позивача. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, наказ відповідача № 1400 від 17.08.2021 р. «Про відмову у наданні безоплатної вторинної допомоги О.А. Пальку», прийнятий на підставі того, що позивачу вже призначено захисника для надання безоплатної вторинної правової допомоги: складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с № 04580007, про що він просить у заяві від 03.08.2021 р. № П-1703. Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач під час розгляду заяв позивача від 03.08.2021 р. діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заяви позивача від 03.08.2021 р. були розглянуті відповідачем, позивачу забезпечено право на отримання правової допомоги щодо складення документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у всьому кримінальному провадженні № 62020000000000987 в рамках к/с 0458007, що жодним чином не звужує права позивача щодо надання йому правничої допомоги в оскарженні ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2021 р. та 20.04.2021 р. у кримінальному провадженні №62020000000000987. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 9, 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 р. по справі № 440/14762/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич