Постанова Київський апеляційний суд № 359/4206/21

Справа №359/4206/21 Головуючий в суді І інстанції - Кабанячий Ю.В. Провадження №33/824/3014/2021 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Білика Г.І. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКППФО НОМЕР_1 , - визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення: - за ч.2 ст.126 КУпАП штраф в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень; - за ч.2 ст.130 КУпАП штраф в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 гривні. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 11.05.2021 року о 01 год. 56 хв. на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 43 км., він керував транспортним засобом - мопед марки «FOXWELL SOKIL» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager», в присутності двох свідків. Результат тесту позитивний 0,75 ‰. Дане правопорушення вчинене ним повторно протягом року, в зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП. Крім того, 11.05.2021 о 01 год. 56 хв. на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 43 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом марки «FOXWELL SOKIL» д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права на керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником ОСОБА_1 - адвокатом Біликом Г.І. подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити у справі нову постанову у відповідності з вимогами законодавства. Мотивуючи свої вимоги вказує, що в оскаржуваній постанові зазначається, що порушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, в зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП. Проте в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №520685 від 11.05.2021 відсутні записи про повторне скоєння протягом року правопорушення. За даної обставини суд позбавлений можливості виходити за межі відомостей зазначених в протоколі. Крім того захисник вказує, що особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності виключно після винесення постанови про накладення стягнення. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження не є адміністративним стягненням, а тому до ОСОБА_1 не застосовувалось накладення адміністративного стягнення відповідно до ст.24 КУпАП. Таким чином, на думку захисника, у справах про адміністративні правопорушення, для визнання правопорушення «повторним» з метою застосування адміністративної відповідальності визначальним є факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі самі дії (за таке саме правопорушення), та відповідно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому перебіг календарного року розпочинається з моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення (притягнення особи до адміністративної відповідальності) за попереднє правопорушення за такі самі дії (за таке саме правопорушення). В порушення вимог закону, 25 травня 2021 року судом при розгляді справи прийнята до уваги постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП у виді попередження. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Білика Г.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 у частині доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП учасниками провадження не оскаржується, тому із врахуванням положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційним судом у цій частині не переглядається. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами. Так, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №332800 від 11.05.2021, 11.05.2021 року о 01 год. 56 хв. на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 43 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопед марки «FOXWELL SOKIL» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager», в присутності двох свідків. Результат тесту позитивний 0,75 ‰. Дане правопорушення вчинене ним повторно протягом року. Аналіз змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення дозволяє дійти висновку, що в ньому вказана така кваліфікуюча ознака, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже доводи апеляційної скарги в цій частині слід визнати необґрунтованими. Із роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу - алкотесту 7510 «Drager» (а.с.4) вбачається, що проба огляду позитивна та дорівнює 0,75 ‰. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5) вбачається, що огляд ОСОБА_1 було проведено в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вони підтвердили своїми підписами. В матеріалах справи міститься копія постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.13 КУпАП застосовано відносно нього захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП у виді попередження. Апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст.130 КУпАП є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом першої інстанції не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки при притягненні його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на нього не накладалось адміністративне стягнення, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Так, ч.2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Постановою місцевого суду від 13 листопада 2020 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто встановлено факт вчинення ним даного порушення. При цьому, той факт чи було накладено на неї адміністративного стягнення чи застосовано заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП під час притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не має значення для кваліфікації дій цієї ж особи за ч.2 ст.130 КУпАП. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону місцевим судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Доказів на спростування висновків районного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто. Із огляду на вищезазначене, постанова районного суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білика Григорія Івановича, залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль