Постанова Київський апеляційний суд № 357/17534/24

Справа № 357/17534/24 Головуючий в суді І інстанції - Дорошенко С.І. Провадження № 33/824/1663/2025 Головуючий - Олійник В.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2025 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бугаєнка Олександра Григоровича - захисника ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм «Єврофудсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП та із врахуванням ст.36 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою суду та протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що 04 листопада 2024 року о 15 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області в Білоцерківському районі на автодорозі С-100214, 3 км., керуючи транспортним засобом «Geely IL. 7162», (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив з?їзд в кювет, що призвело до пошкодження транспортного засобу та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 2.3 б, 1.5, 12.1, Правил дорожнього руху. 04 листопада 2024 року о 15 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, автодорога С-100214, 3 км., керуючи транспортним засобом «Geely JL 7162», (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) здійснив з`їзд в кювет, що призвело до подальшого перекидання транспортного засобу, після чого зник з місця вчинення ДТП, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху. 04 листопада 2024 року о 15 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, автодорога С-100214, 3 км., керуючи транспортним засобом «Geely JL 7162» (державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ) скоїв ДТП, після чого випив алкогольні напої, а саме горілку. У водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці вчинення правопорушення за допомогою приладу Алкотест 7510, ARLM - 0328, тест №1147, результат 2.80% проміле. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Бугаєнко О.Г. - захисник ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу обґрунтовує тим, що при розгляді справи, судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права та неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та ненадання належної оцінки доказам, що потягло за собою формальний підхід до вивчення обставин справи, у зв`язку з чим, на думку апелянта, було прийнято необґрунтоване та незаконне рішення. Так, під час розгляду справи судом було проігноровано пояснення ОСОБА_1 та заявленого його представником клопотання про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 Дослідження технічного стану транспортного засобу, з проханням проведення її доручити експертам Київського НДЕКЦ МВС України, оскільки ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що під час руху на транспортному засобі перед заокругленням дороги в нього відмовили гальма, що і стало причиною з`їзду в кювет, однак при розгляді справи суд проігнорував вказані твердження та залишив поза увагою доводи ОСОБА_1 та не прийняв рішення по вказаному клопотанню, однак відповідно до позиції, викладеної у рішенні Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 626/3280/21 від 23.02.2022 року, а саме, «в разі підтвердження показів ОСОБА_1 » якщо технічна несправність транспортного засобу виникла вже під час руху без вини водія, такий водій не несе адміністративну відповідальність, якщо не доведено, що водій знав про таку несправність до його зупинки поліцією. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бугаєнко О.Г. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За правилами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. При розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП. Відповідальність за статтею 122-4 КУпАП передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до ч.4 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.10 є Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Згідно пункту 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 не було дотримано. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 у порушенні вказаних пунктів ПДР, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: - схемою місця ДТП від 04.11.2024 року із зазначеними пошкодженнями транспортного засобу; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 04.11.2024 року; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - висновком газоаналізатора Алкотест 7510, ARLM - 0328, тест № 1147, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 2.80% проміле; - актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; - рапортом працівника поліції; - відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що працівники поліції приїхали за місцем проживання ОСОБА_1 , з подвір`я будинку вийшла дружина, яка повідомила, що їй не відомо, де її чоловік і він кудись поїхав. Працівники поліції спільно з його дружиною розшукали ОСОБА_1 , якому повідомили, що він скоїв ДТП та залишив місце події, що біля транспортного засобу знаходилась пляшка горілки та ще дві пляшки горілки в автомобілі, нащо останній повідомив, що натиснув на гальма, автомобіль понесло в кювет і перекинуло, пішов з місця ДТП, так як шукав трактора, щоб витягти автомобіль. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що в м. Біла Церква він ледве не збив велосипедиста, що автомобіль передали в орієнтування. Працівники поліції разом з ОСОБА_1 приїхали на місце ДТП, де останньому повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння, нащо останній повідомив, що не заперечує, що випив спиртне, що п`яний. Працівники поліції запитують у ОСОБА_1 коли він вживав алкогольні напої, нащо останній повідомив, що вживав спиртне після ДТП. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці події або у медичному закладі, нащо останній погодився пройти огляд на місці події та повідомив, що знає, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції надали ОСОБА_1 для перевірки мундштук, останній пройшов огляд, результат якого був 2.80% проміле. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомили, що відносно нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, з якими останнього в подальшому було ознайомлено. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст.256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обставини, зазначені в протоколах, узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 04 листопада 2024 року за участю ОСОБА_1 . Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Щодо посилання сторони захисту на рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 626/3280/21 від 23.02.2022 року, то суд першої інстанції вірно зазначив, що ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли, а ОСОБА_1 з`їхав в кювет, порушивши п.2.3 б, 1.5, 12.1, Правил дорожнього руху, а саме: не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого здійснив з`їзд в кювет. Суд дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку дорожньо-транспортна пригода настала не внаслідок несправності гальмівної системи транспортного засобу, а внаслідок порушення водієм правил дорожнього руху. Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Зазначені ним порушення спростовуються матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладів адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинених правопорушень і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Бугаєнка О.Г. - захисника ОСОБА_1 . Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Бугаєнка Олександра Григоровича - захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2025 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.І. Олійник