Постанова Донецький апеляційний суд № 225/5302/17

Єдиний унікальний номер 225/5302/17 Номер провадження 22-ц/804/1627/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Бахмут справа № 225/5302/17 провадження № 22-ц/804/1627/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., за участю секретаря Цимбал Д.А., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 13 квітня 2021 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя Мигалевич В.В.), ухваленого в приміщенні суду в місті Торецьк Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ ЗАЯВИ ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стрикаль О.В., звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 березня 2018 року по цивільній справі №225/5302/17. Просив переглянути та скасувати заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 березня 2018 року. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ У СПРАВІ Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12 березня 2018 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 111870,42 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 42475,83 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 13 квітня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення повернуто заявнику. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з`ясування обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. ЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Посилається на положення статтей 2, 17, 62, 185, 285, 352, 353, 374, 376, 379 ЦПК України, статтю 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та зазначає про порушення судом першої інстанції статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки заяву про перегляд заочного рішення повернуто з підстав відсутності повноважень представника заявника ОСОБА_2 , проте такі повноваження наявні в матеріалах справи. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» не подано. Представник ОСОБА_1 адвокат Стрикаль О.В. у засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник АТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач ОСОБА_1 та. в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в порушення вимог частин 1-4 статті 62 ЦПК України разом з заявою про перегляд заочного рішення не подано документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для повернення заяви. Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлено статтею 285 ЦПК України. Відповідно до частини 5 статті 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. Як правильно зазначив суд першої інстанції, до заяви про перегляд заочного рішення, підписаної адвокатом Стрикаль О.В. не додано документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 . Разом з тим, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що адвокат Стрикаль О.В. повідомив суду про те, що ордер наявний в матеріалах справи. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Стрикалем О.О. надавався ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дзержинському міському суді Донецької області. (а.с. 73) Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 26 ЦПК України адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, ордер. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «ТОВ «Фріда» проти України» від 8 грудня 2016 року). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості. Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та повернув заяву про перегляд заочного рішення. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про повернення заяви про перегляд заочного рішення з підстав того, що представником відповідача ОСОБА_2 не додано документів на підтвердження його повноважень не відповідають обставинам справи, оскільки в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Дзержинському міському суді Донецької області адвокатом Стрикалем О.В. (а.с. 73) ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 13 квітня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Я.В. Хейло Судді О.А. Мірута О.О. Тимченко