Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/11280/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/11280/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Івашко Володимира Володимировича звернулась до Чернігівського окружного адміністративного щсуду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просила: - визнати протиправними та скасувати висновки Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України, відображені в протоколі засідання штатної військово-лікарняної комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства № 7393 від 14 жовтня 2024 року, про те, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 є захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби. - зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно переглянути встановлений причинний зв`язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , відображений у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України № 7393 від 14 жовтня 2024 року, та прийняти відповідне рішення відповідно до підпункту «ґ» пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 , вказавши, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 є захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що подання адвокатом Івашком В.В., як представником позивача ОСОБА_1 , позовної заяви здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 року № 36, накладення представником позивача окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося. Таким чином, на думку позивача, подання адвокатом ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника позивача. Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в наданому ордері відсутній підпис адвоката, який видав ордер у графі «Адвокат», тому такий ордер не є документом, що посвідчує повноваження Івашка Володимира Володимировича на представництво ОСОБА_1 в Чернігівському окружному адміністративному суді та, відповідно, на підписання позову. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною сьомою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України. У відповідності до частини четвертої ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI). За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов ОСОБА_1 підписаний та поданий до суду адвокатом Івашко Володимиром Володимировичом, на підтвердження повноважень якого було надано ордеру серії СВ №1145207. Оглянувши вказаний документ, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що вказаний ордер не підтверджує повноважень у адвоката Івашко Володимира Володимировича представляти інтереси позивача. Втім, на думку колегії суддів обрані і застосовані судом першої інстанції заходи та спосіб з`ясування повноважень адвоката є хибними, невиправданими й такими, що не ґрунтуються на законі, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. За змістом пункту 5 Положення ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У відповідності до пункту 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Пунктами 12.10-12.12 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: - підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); - підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); - підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Отже, Положення №41 містять чітку імперативну вимогу щодо обов`язковості підпису ордеру адвокатом (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»). Разом з тим, колегія суддів враховує, позовна заява у даній справі була подана через систему «Електронний суд». За змістом частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Частина восьма статті 44 КАС України визначає, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У силу частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Оскільки позовна заява ОСОБА_1 через адвоката Івашко В.В. відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 та частин сьомої, десятої статті 44 КАС України, підписана шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надіслана і доставлена до суду в електронній формі з використанням ЄСІТС, тому ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону №5076-VI, був поданий до суду як додаток до позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд». При цьому, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер». Таким чином, зважаючи на підписання електронним підписом позовної заяви, додатком до якої є копія ордеру, є хибним висновок суду першої інстанції про те, що ордер вважається не підписаним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі №388/2203/24. При цьому, наданий ордер містить обов`язкові реквізити, передбачені Положенням, а саме, номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того ким та коли він виданий, що вказує на його законність та не виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) вказала, що положення Конвенції вимагають уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку апеляційної скарги позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності позовної заяви вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд. При цьому, питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - скасувати, а справу № 620/11280/25 направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді Ю.К. Черпак І.В. Штульман