Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/24093/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24093/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києва (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язати провести перерахунок його пенсії, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року; - грошові кошти після проведення перерахунку зарахувати на пенсійний картковий рахунок в Ощадбанку, куди щомісячно нараховується позивача пенсія; - надіслати на адресу позивача новий офіційний розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі №9890, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що станом на час розгляду справи позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, в зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання зарахувати грошові кошти після проведення перерахунку на пенсійний картковий рахунок в Ощадбанку, куди щомісячно нараховується позивача пенсія та щодо надіслання на адресу позивача нового офіційного Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №9890, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення як похідні позовні вимоги. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Крім того апелянт просить долучити копію довідки від 22.04.2021 № 461 «Про розмір грошового забезпечення» до матеріалів адміністративної справи в якості додаткового доказу і зміни підстав адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання провести перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки від 22.04.2020 № 461 «Про розмір грошового забезпечення». В прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить суд прийняти до відома наступні обставини, у зв`язку із поданням додаткового доказу і зміни підстав адміністративного позову: - наявність додаткового доказу у справі № 640/24093/20, а також об`єктивних причин, через які цей доказ не міг був поданий у встановлений законом строк; - уточнену редакцію назви адміністративного позову, а саме: «про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання провести перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки від 22.04.2020 № 461 «Про розмір грошового забезпечення»; - уточнену редакцію пункту 1 позовних вимог, а саме: «визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та зобов`язати його провести перерахунок моєї пенсії, на підставі оновленої довідки від 22.04.2020 № 461 «Про розмір грошового забезпечення», виходячи з основного розміру пенсії 73 % грошового забезпечення, починаючи із 01.01.2018. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з грудня 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Відповідно до розрахунку пенсії позивача, останній отримував пенсію у розмірі 73% грошового забезпечення. Після проведення з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії позивача, відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовувався відповідачем для її розрахунку, склав 68% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком пенсії ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі №755/17709/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, в іншій частині адміністративного позову відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення та попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійної справи позивача, відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі №755/17709/18 проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення. 31 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки від 17 серпня 2020 року №30. Листом від 21 вересня 2020 року №2600-0312-8/133385 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повернуло позивачу довідку Служби зовнішньої розвідки від 17 серпня 2020 року №30 без виконання. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. У подальшому, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Пунктом 1 Постанова № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України. Пунктом 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Отже, стаття 63 Закону №2262 визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року. Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. Так, станом на час розгляду справи установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Таким чином, внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668 та Закону №1166 не зазнала. При перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17, провадження №К/9901/849/17, та постанові Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18. Проте, як зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі №755/17709/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, в іншій частині адміністративного позову відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення та попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійної справи позивача, відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі №755/17709/18 проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року виходячи з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення. Отже, станом на час розгляду справи позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, в зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання зарахувати грошові кошти після проведення перерахунку на пенсійний картковий рахунок в Ощадбанку, куди щомісячно нараховується позивача пенсія та щодо надіслання на адресу позивача нового офіційного Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №9890, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення як похідні позовні вимоги. Щодо посилання позивача на відмову відповідача провести перерахунок його пенсії на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки від 17 серпня 2020 року №30, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що прохальна частина позову не містить вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки від 17 серпня 2020 року №30. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати предмет позову. Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а). До початку розгляду судом справи по суті позивач має право у спосіб подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18). Стосовно заявлених апелянтом вимог щодо зміни підстави адміністративного позову колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, у визначений процесуальним законом строк, позивач може подати заяву про зміну позовних вимог, шляхом збільшення або зменшення розміру позовних вимог та шляхом зміни підстави або предмету адміністративного позову. Тобто, позивач міг скористатися правом та змінити підстави адміністративного позову, проте лише до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, але не зробив цього. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №1 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко