Постанова 4855 № 640/19353/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19353/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів: Коротких А.Ю., Собківа Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, а саме: за 2016, 2017, 2018 роки з моменту звернення за переведенням, а саме: з 31.01.2019. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №640/19353/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2020 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення адміністративного позову. А саме: суд апеляційної інстанції визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2019 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та прийняти рішення відповідно до вимог пенсійного законодавства. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. А саме: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. 17.05.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов звіт відповідача про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. 15.06.2021 позивачем подано клопотання щодо накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києва штрафу за невиконання рішення суду апеляційної інстанції та щодо зобов`язання Головного управління повторно подати звіт про виконання такого рішення суду. За результатами розгляду поданих сторонами звіту та клопотання Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 30.06.2021 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання постанови суду апеляційної інстанції від 17.12.2020 у справі №640/19353/19 та встановив для цього відповідачу новий строк. До Окружного адміністративного суду міста Києва 03.08.2021 надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. Вказаний звіт надісланий відповідачем на поштову адресу суду 30.07.2021 (тобто, у встановлений судом строк). Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із клопотанням від 29.07.2021, у тексті якого посилаючись на формальність змісту звіту відповідача від 26.07.2021, просив суд накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку з не виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 у задоволенні клопотання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку з не виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19 відмовлено у повному обсязі. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що постанова апеляційного суду виконана в повному обсязі, заява позивача розглянута відповідачем та за наслідками розгляду заяви прийняте рішення від 07.07.2021 № 930020865045 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв`язку з тим, що розмір пенсії буде меншим ніж той, що отримує позивач. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку із невиконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що поданий відповідачем звіт підтверджує виконання постанови Шостого ААС від 17.12.2020. На переконання апелянта, відповідачем фактично не виконано постанову Шостого ААС від 17.12.2020 з урахуванням висновків, викладених у постанові, а повторно фомально розглянуто заяву відповідача. Разом з тим, як зазначає апелянт, Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято формальний звіт відповідача про виконання постанови суду у вигляді її повторного розгляду. З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинами справи, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого судового рішення. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому, зокрема, посилається на правомірність оскаржуваного судового рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС). Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статтей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Згідно частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист (п.6.3). У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Відповідно частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України). Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлення судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Таким чином, процесуальні дії, визначені статті 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а. Крім того, апеляційний вважає за необхідне зауважити, що в розумінні статті 382 КАС України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС України). Отже, вищезазначеними нормами права передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Колегія суддів звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, 07.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 31.01.2019 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. За результатом повторного розгляду Головним управлінням прийнято рішення від 07.07.2021 №930020865045, яким заявнику (позивачу) у переведенні на інший вид пенсії відмовлено. В тексті зазначеного рішення від 07.07.2021 відповідачем наведені нормативне обґрунтування та мотиви, якими він керувався при його прийнятті. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві звіт від 26.07.2021 є таким, що підтверджує виконання ним постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/19353/19. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 640/19353/10 виконане в повному обсязі, тому відсутні підстави для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку із невиконанням зазначеного рішення. Оскільки апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували факт протиправності ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у справі №640/19353/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді: А.Ю. Коротких Я.М. Собків