Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/5966/20
від 05.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/247/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2021 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2020 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26.09.2020 року о 02.43 год., в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував автомобілем «CHEVROLET Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Гоголя, 61 в м. Кропивницький у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП «КОНД КОР» №417 від 26.09.2020 р. Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10200 грн. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.09.2020 року, висновком КНП «КОНД КОР» №417 від 26.09.2020, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозаписом обставин пригоди. У апеляцій скарзі ОСОБА_4 просить поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження, скасувати вищевказану постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, про те, що він не приймав участь в судовому засіданні, оскільки не знав про час та місце розгляду справи, що призвело до порушення його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не грунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин цієї справи. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції не надали йому можливість скористатись правовою допомогою, чим порушили його права на захист. Будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, до канцелярії суду надав заяву в якій просить розглянути апеляційну скаргу без його участі, у зв`язку з сімейними обставинами. З`ясувавши обставини справи, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без нього, рішення суду ОСОБА_1 отримав лише 03.06.2021 року ( а.с.34) . Таким чином, для забезпечення права ОСОБА_1 на захист та доступ до справедливого правосуддя, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 слід поновити. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Фактичні обставини справи та їх об`єктивна оцінка свідчать про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 26.09.2020 року о 02.43 год. по вул.Гоголя, 61 в м. Кропивницький . Під час спілкування та перевірки документів, працівники поліції запідозрили ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , після відмови пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що він погодився. Після цього, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері, за результатами якого, лікарем наркологом даного медичного закладу ОСОБА_5 встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Результати проведених оглядів на стан алкогольного сп`яніння, під час оформлення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 не оспорював. При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах, у тому числі даних: протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.3,4), висновком медичного огляду №417 від 26.09.2020 (а.с.2), відеозаписом обставин подій (а.с.8). На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до протоколу, зафіксовано всі обставини цієї справи, які відображають повну картину приводів та підстав для огляду ОСОБА_4 на стан алкогольного сп`яніння, а тому у розумінні положень ст. 251 КУпАП такий відеозапис є належним та допустимим доказом (а.с. 8). На спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо порушення судом його права на захист та справедливий суд, апеляційний суд відмічає. Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, з огляду на положення ст.268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_6 знав про те., що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП знаходиться на розгляді у судді Кіровського районного суду м. Кіровограда. Однак ОСОБА_6 в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив. На спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у справі належних та допустимих доказів, а також недоведеність винуватості у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд відмічає наступне. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Як правильно зазначив суддя місцевого суду у своєму рішенні, факт керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 26.09.2020 року, висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» № 417 від 26.09.2020 року, висновком медичного огляду, згідно з яким лікарем у ОСОБА_4 виявлені специфічні ознаки алкогольного сп`яніння. Апеляційний погоджується з такими висновками місцевого суду, вважає їх правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказів, які взаємоузгоджуються та доповнюють один одного, сумнівів у їх достовірності немає. Більш того, апеляційний суд вважає, що у сукупності з відеозаписом, вищевказані письмові докази чітко відображають повну картину фактичних обставин цієї справи, які свідчать про те, що ОСОБА_6 26.09.2020 року о 02.43 год., в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував автомобілем «CHEVROLET Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Гоголя, 61 в м. Кропивницький у стані алкогольного сп`яніння. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2020 року стосовно ОСОБА_1 відсутні. Керуючись ст. 245, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д. Л. Іванов