Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11595/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11595/20 пров. № А/857/7709/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (головуючий суддя Кравців О.Р., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просила визнати рішення дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 04.12.2017 протиправними та дискримінаційними та зобов`язати відповідача вчинити пені дії - виплатити недоотриману пенсію позивачем за період з 07.10.2009 по 04.12.2017, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті раніше призначеної пенсії за період з 07.10.2009 по 04.12.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 07.10.2009 по 04.12.2017. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80 грн. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що таке є незаконним та необгрунтованим, прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що статтею 51 Закону № 1058 передбачені умови виплати пенсії у разі виїзду за кордон для осіб, які мали вже статус «пенсіонера» до виїзду за кордон. Так, відповідно до вказаної статті, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Конституційний Суд України в рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір. Зазначені положення Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. В пункті 3.3 цього рішення зазначено, що оспорюваними нормами Закону конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами. Відтак, з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 25- рп/2009, тобто з 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, з 07.10.2009 року орган Пенсійного фонду мав би відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у разі його належного звернення до органу Пенсійного фонду з відповідною заявою. Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 1058 (надалі-Порядок). Згідно п. 1.5 Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що законні представники це батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов`язки опікунів і піклувальників. Окрім цього ч. 1 ст. 56 КАС України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягай віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на поновлення виплати пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку особисто або через законного представника. Згідно матеріалів справи, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від імені ОСОБА_1 надійшло звернення ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від 11.05.2017 року. До звернення додано нотаріально засвідчену та апостильовану заяву ОСОБА_1 від 11.05.2017 року про поновлення виплати пенсії, яка припинена у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, довіреність та копії посвідчення особи, картки платника податків, посвідчення ветерана праці ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з тексту вказаної довіреності, ОСОБА_2 була уповноважена від імені ОСОБА_1 бути її представником, зокрема в органах Пенсійного фонду України та звертатися від її імені щодо захисту її прав на соціальне і пенсійне забезпечення, тобто представником за довіреністю. Оскільки, ОСОБА_2 не є законним представником позивача, тому права звернення до Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 у неї не має. У даному випадку має місце відсутність особистого звернення позивача або його законного представника з заявою та відсутність документів, які б засвідчили місце проживання особи, що є порушенням позивачем п. 1.5 та п. 2.9 вищевказаного Порядку. У зв`язку з неналежним зверненням, заяву ОСОБА_2 , що діяла на підставі довіреності від 11.05.2017 від імені ОСОБА_1 було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а тому жодного рішення щодо поновлення чи щодо відмови у поновленні виплати пенсії позивачу управління не приймалося. Попри наявність у позивача конституційного права на поновлення виплати пенсії як особі, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон, це не позбавляє її обов`язку подачі документів для поновлення виплати пенсії відповідно до вимог Порядку та Закону № 1058. Також, апелянт зазначає, що позивач в червні 2018 року через представника ОСОБА_3 вже зверталась до Львівського окружного адміністративного суду із аналогічним адміністративним позовом, в якому просила поновити їй виплату пенсії з 07.10.2009. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі № 813/2324/18 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання до вчинити дії відмовлено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 857/2891/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі № 813/2324/18 скасовано та прийняте нове рішення, яким позов задоволено частково. Судовим рішенням, яке набрало законної (юридичної) сили 21.12.2018 та підлягає виконанню, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 05.12.2017, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. Для вирішення питання щодо виконання судового рішення управлінням вживаються усі заходи згідно з чинним законодавством України. З метою виконання зазначеного рішення суду, 22.02.2019 за вих. № 725/03.03-10 управління звернулось до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради із запитом про надання архівної пенсійної справи ОСОБА_1 , яка в 1997 році виїхала на постійне місце проживання в державу Ізраїль. Листом від 01.03.2019 № 627 Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради повідомило, що архівні пенсійні справи осіб, що отримували державні пенсії, станом на 01.01.1999 було знищено у зв`язку із закінченням їх терміну зберігання. Одночасно зазначає, що управлінням неодноразово доводилося до відома (у письмовій формі) представнику позивача ОСОБА_3 про необхідність подання особисто ОСОБА_1 заяви про поновлення виплати та документів для розрахунку розміру пенсії. На сьогоднішній день до управління від представника ОСОБА_3 надійшли лише довідки про заробітну плату позивача за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1996, видані КНП «Дрогобицька районна лікарня» 21.11.2019 за № 934 та № 935, яких недостатньо для поновлення виплати пенсії. З огляду на вищевикладені обставини, Головне управління наголошує, що інших документів органам Пенсійного фонду України не надано. Окрім цього, Міністерство закордонних справ України листом від 03.04.2019 № 71/ПР/16-523/2-573 повідомило, що за інформацією Посольства України в Державі Ізраїль відомості щодо перебування на постійному консульському обліку або щодо зняття з консульського обліку громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Враховуючи викладене та той факт, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день не надала управлінню особисто, або через свого представника документів необхідних для призначення пенсії, а поновлення виплати пенсії на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі є неможливим, оскільки дана справа Управлінням праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради знищена у зв`язку із закінченням їх терміну зберігання відтак, існують об`єктивні причини неможливості виконання рішення суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити судове рішення без змін. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Дрогобицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію за віком. 27.02.1997 виїхала на постійне місце проживання у державу Ізраїль. 06.09.2017 представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком, яка не виплачувалася з 1997 року. Дрогобицьке об`єднане управлінням Пенсійного фонду України Львівської області листом від 29.09.2017 №10603/05-22 повідомило, що у зв`язку з тим, що позивач не надала особисто необхідних документів до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, підстав для поновлення виплати пенсії немає. Позивач з цим погодилася та звернулася до суду за захистом її прав. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 (справа №380/2324/18, апеляційне провадження №857/2891/18) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі №813/2324/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 05.12.2017, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів; позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів з 07.10.2009 по 04.12.2017 залишено без розгляду. Зазначена постанова апеляційного суду набрала законної сили. Підставою для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 07.10.2009 по 04.12.2017 було те, що такі знаходились поза межами шестимісячного строку звернення до суду. Проте, вважаючи, що підстави за яких вказана вище частина позовних вимог була залишена без розгляду відпали із прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим адміністративним позовом. Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що згідно імперативної вимоги п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Згідно вимог ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та закрити провадження у справі. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 3 ч. 1 ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року по справі № 380/11595/20 скасувати та закрити провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді В. В. Ніколін О. М. Гінда