Постанова 4817 № 601/1101/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/1101/20Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/817/564/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 308010000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Боднар Р.В. та сторін: позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Остапчука П.І., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Марковича Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №601/1101/20 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Марковича Юрія Володимировича на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року, ухваленого суддею Білосевич Г.С., повний текст якого складений 12 березня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завдатку у подвійному розмірі та стягнення коштів за проведення ремонту житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом виселення, - В С Т А Н О В И В: у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь завдатку у подвійному розмірі в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США, що по офіційному курсу гривні до долара США станом на 17 червня 2020 року становить 53 484 (п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири) гривні 80 копійок; стягнення шкоди за невиконання зобов`язання в сумі 47 155 (сорок сім тисяч сто п`ятдесят п`ять) гривень 03 копійки; стягнення судових витрат по справі. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що наприкінці 2018 року ОСОБА_2 через інтернет сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що має намір продати житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за 144 000 грн., які розташовані в АДРЕСА_1 . Позивач, маючи намір укласти в майбутньому договір купівлі-продажу домоволодіння, у вересні 2019 року уклала із ОСОБА_2 попередній договір, під час якого було обумовлено всі потрібні для договору купівлі-продажу умови, зокрема щодо ціни, яка становила 5 000 доларів США, передачу домоволодіння у власність ОСОБА_1 , укладення договору в нотаріальній конторі після одержання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та інше. Під час вказаної домовленості позивач у присутності свого брата ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 кошти в сумі 1 000 доларів США. Оскільки на час вказаної домовленості у ОСОБА_2 було відсутнє свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що підтверджує її право на будинок, тому договір купівлі-продажу укладений не був. Після передачі грошей відповідач дозволила ОСОБА_1 проводити ремонтні роботи у вказаному житловому будинку. При цьому, ОСОБА_2 зняла свої навісні замки із вхідних дверей, а ОСОБА_1 на них поставила свої навісні замки. Для ремонту і облаштування житлового будинку ОСОБА_1 придбала матеріал на суму 9 890 грн. 03 коп., за проведення ремонтних робіт нею сплачено 32 375 грн. Крім того, ОСОБА_1 здійснено підключення до мережі інтернет за що сплачено 2 450 грн. і оброблено город, за що понесено витрати в сумі 2 440 грн. Після проведення ремонтних робіт позивач із своєю сім`єю переїхали проживати у вищевказаний житловий будинок. ОСОБА_2 було відомо про проведення вищевказаних ремонтних робіт, та вона не заперечувала та не чинила ніяких перешкод в їх здійсненні, а натомість приходила до них у гості та була на перехіщині. На початку січня 2020 року відповідач збільшила суму вартості продажу житлового будинку із 5 000 доларів США до 10 000 доларів США. ОСОБА_2 не вчинено всіх необхідних та передбачених попереднім договором дій, які свідчили про її намір та готовність укласти основний договір у встановлений попереднім договором строк. Таким чином, основний договір не було укладено з вини відповідача, яка навмисно ухиляється від укладення цього договору купівлі-продажу житлового будинку. 31 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні нею права власності шляхом виселення відповідачів з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить їй на праві власності, а також стягнення солідарно на її користь сплачений судовий збір в сумі 840,60 гривень (а.с. 60-62). В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 зазначила, що у 2018 року вона мала намір продати будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до неї із пропозицією купити даний будинок. Проте, на той час ОСОБА_1 не мала достатньої суми коштів для повної оплати вартості будинку, а ОСОБА_2 ще не отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок, тому остання дозволила ОСОБА_1 разом із сім`єю проживати у даному будинку до укладення договору купівлі-продажу. 11.11.2019 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на будинок. В подальшому, у зв`язку із недосягненням згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 відмовилась купувати будинок, про що повідомила її у листі-претензії. Одержавши даний лист ОСОБА_2 повідомила сім`ю ОСОБА_1 , щоб вони виселились із вказаного будинку, оскільки підстави, на яких їм було надано право там проживати, відпали. На даний час ОСОБА_2 не може користуватись та розпоряджатись належним їй будинком, так як у ньому проживає сім`я ОСОБА_1 . Тому, ОСОБА_2 просить суд усунути перешкоди в здійсненні нею права власності шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 із житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США та 26 570 (двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 13 (тринадцять) копійок. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 17 840 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок. Скасовано заходи забезпечення позову, що накладені ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2020 року. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Маркович Юрій Володимирович просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року у справі №601/1101/20 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26 570,13 гривень скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00 гривень скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; змінити розподіл судових витрат в частині сплати судового збору; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені нею за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що воно в оскаржуваній частині є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 адвокат Маркович Ю.В. зазначив, що в позовній заяві не було визначено норми права, якою позивач обґрунтовує вимоги щодо стягнення витрат за проведення ремонту, тож правова підстава позову була визначена судом. Оскільки сторони домовилися про проживання позивача в будинку, то позивач є добросовісним володільцем. Визначаючи суму відшкодування, яка підлягає стягненню з добросовісного володільця на користь власника майна, суд має виходити з суми, на яку збільшилась вартість будинку. Отже, ОСОБА_1 не довела обґрунтованості своїх вимог в цій частині, а тому, в задоволенні позову про відшкодування на її користь вартості ремонтних робіт в житловому будинку слід відмовити. На підтвердження своїх витрат позивач надала копії товарних чеків та копію Акту комісії від 26 травня 2020 року, проте, ці докази можуть підтверджувати лише реальні витрати останньої. Доказів того, чи забезпечили проведені в будинку ремонтні роботи приріст ринкової вартості будинку позивач не надала. ОСОБА_1 не заявляла клопотання про призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості будинку до та після проведених ремонтних робіт. При стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд грубо порушив норми процесуального права: 1) в матеріалах справи відсутній Договір про надання правничої допомоги та інші документи, що підтверджують розмір понесених витрат та обсяг надання послуг; 2) з позовною заявою не було надано орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу. Такий розрахунок взагалі не було надано відповідачу; 3) в підготовчому засіданні позивачем не було заявлено про розмір судових витрат, які вона очікує понести; 4) відсутні докази, що підтверджують фактичне надання правничої допомоги (всі заяви по суті справи, клопотання про виклик свідків підписані позивачем); 5) відсутній детальний опис робіт (більше 20-ти годин) виконаних адвокатом; 6) не здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що представник ОСОБА_2 - адвокат Маркович Ю.В. голослівно, безпідставно і незаконно без належних і допустимих доказів коментує лише зміст ст.390 ЦК України та висновок висловлений ВСУ 07 вересня 2016 року у справі №6-389цс16 і на свій розсуд вказує на те, що вона не довела обґрунтованості своїх позовних вимог в частині задоволення позову про відшкодування на її користь вартості ремонту в житловому будинку. Висновок представника на те, що вона повинна була заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи є надуманими, оскільки ОСОБА_2 була не згідна з висновком комісії в частині розцінок, то саме вона повинна була заявляти дане клопотання. Також те, що судом при стягненні коштів, витрачених нею на проведення ремонту в житловому будинку порушено норми процесуального закону не відповідають дійсності. Вважає, що судом цілком вірно і на законних підставах відповідно до вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України стягнуто з ОСОБА_2 на її користь понесені нею судові витрати в розмірі 17 840,80 гривень і вказана сума відповідає об`єму виконаної роботи адвокатом по підготовці позову до суду та ведення справи в суді. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 своїм правом на відзив не скористалися. У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Маркович Ю.В. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній. ОСОБА_1 та її представник адвокат Остапчук П.І. апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду обґрунтованим та законним. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року переглядатиметься лише в оскаржуваній частині, тобто в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26570,13 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17840,80 гривень. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11 листопада 2019 року (а.с. 36-37). За період часу з 11 вересня 2019 року по 02 січня 2020 року ОСОБА_1 придбано будівельні матеріали та речі для проведення ремонту житлового будинку на загальну суму 9 738 грн. 06 коп., що доводиться фіскальними чеками: №182789 від 11.09.2019 року; №182788 від 11.09.2019 року; №190131 від 12.11.2019 року; №190132 від 12.11.2019 року; №190133 від 12.11.2019 року; №190134 від 12.11.2019 року; №190136 від 12.11.2019 року; №190135 від 12.11.2019 року; №190177 від 12.11.2019 року; №190178 від 12.11.2019 року; №190180 від 12.11.2019 року; №190485 від 15.11.2019 року; №190782 від 18.11.2019 року; №190781 від 18.11.2019 року; №190780 від 18.11.2019 року; №54 від 19.11.2019 року; №55 від 19.11.2019 року; №56 від 19.11.2019 року; №57 від 19.11.2019 року; №1081 від 29.11.2019 року; №1082 від 29.11.2019 року; №1083 від 29.11.2019 року; №1084 від 29.11.2019 року та товарним чеком від 02.01.2020 року (а.с. 6-30). Згідно листа - претензії від 08 травня 2020 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надіслано на адресу ОСОБА_2 вимогу про повернення суми завдатку в подвійному розмірі, тобто 2 000 доларів США та більше 10 000 грн. за ремонт та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (а.с. 31-32). Із довідки від 24 січня 2020 року; заяви ОСОБА_1 від 31.08.2020 року та повідомлення т.в.о. начальника Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, слідує, що ДОП Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області Поповим В.В. проведено перевірку по зверненню ОСОБА_1 , про те, що ОСОБА_2 , жителька с. Гаї Кременецького району Тернопільської області, не виконує умови усної домовленості щодо продажу належного їй житлового будинку, а саме повідомила про збільшення вартості господарства. Проведеною перевіркою встановлено, що в діях вищевказаних громадян вбачаються цивільно-правові відносини (а.с. 33). Згідно акту обстеження на предмет фактичного проживання №76 від 11.03.2020 року виданого Гаївською сільською радою Кременецького району, в житловому будинку АДРЕСА_1 фактично проживають: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 34). Комісія в складі депутата сільської ради Казмірук О.М. та землевпорядника сільської ради Бобрика А.В., спеціаліста по ремонту ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 26 травня 2020 року провели обстеження житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на предмет проведення ремонту. В ході обстеження встановлене слідуюче: поклеєні обої в трьох кімнатах загальною площею 93,5 кв х 65 грн. = 6 075 грн.; покраска стін та потолків 169,03 м. кв. х 40 грн. = 6 761 грн.; поклейка багетів 52,2 м.п. х 30 грн. = 1566 грн.; покраска вікон та дверей 20 х 150 грн. = 3 000 грн.; проведення електропроводки 5 х 80 = 400 грн.; заміна розеток 6 х 40 = 240 грн.; заміна автоматів 200 грн.; покраска опалювальної системи 800 грн.; заміна витяжки на кухні 700 грн.; підготовка стін до ремонту (грунтовака, шпакльована) 93.5 м.кв +169,03 м.кв х 40 = 10501 грн. Загальна вартість виконаних робіт, враховуючи оцінку майстра, становить 32 375 грн.. Зауваження від ОСОБА_2 - з розмірами та площею вона згідна, а з розцінками не згідна, що доводиться актом (а.с. 35). Згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_9 , 02.12.2019 року за кошти ОСОБА_1 в сумі 2 450 грн. здійснено підключення до мережі інтернет за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 38). Із довідки №386 від 17.06.2020 року слідує, що офіційний курс гривні станом на 17.06.2020 року становить 1 долар США - 26,7424 грн. (а.с. 39). Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі-продажу будинку, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, а сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому отримана ОСОБА_2 грошова сума у розмірі 1 000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню. Також, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що 2019 року ОСОБА_1 разом із своєю сім`єю переїхала проживати у житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зі згоди власника будинку ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 визнала, що ОСОБА_1 займалася проведенням ремонту в належному їй будинку. Вказаний факт також доведено показами свідків. Заперечення і твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 здійснювала ремонт і придбавала матеріали без її згоди, суд вважає безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами. Тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів витрачених на проведення ремонту підлягають до часткового задоволення, а саме в сумі 26 570 грн. 13 коп., що складається із: 4 696 грн. 13 коп. - витрат на купівлю будівельних матеріалів; 21 874 грн. - витрат на проведення ремонтних робіт, що не можуть бути відокремлені від майна (будинку) без завдання йому шкоди. Також, суд вважав, що із ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 грн. Колегія суддів з даним висновком суду повністю погодитись не може, оскільки невірно застосовані норми матеріального права, виходячи з такого. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність їх обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Як вбачається з позовної заяви, що ОСОБА_1 , посилаючись на ст.1166 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_2 шкоду в сумі 47155,03 грн. за невиконання зобов`язання, яка виникла внаслідок того, що позивачем з дозволу відповідача проведено ремонтні роботи у спірному будинку, проте договір купівлі-продажу не відбувся, тому просить стягнути з відповідача понесені нею витрати. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищення або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Шкода, в розумінні статті 1166 ЦК України, виникає у деліктних правовідносинах. Відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами не підпадають під вимоги статей 22, 1166 ЦК України, на які посилається позивач, а регулюються частиною 4 статті 390 ЦК України, оскільки з обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить стягнути в її користь кошти витрачені на будівельні матеріали та проведення ремонтних робіт, які нею здійснені як добросовісним володільцем спірного будинку, які відокремити від майна без завдання йому шкоди не можна. Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі №6-389цс16 зазначено, що положення частини четвертої статті 390 ЦК України застосовуються до правовідносин, при яких добросовісному набувачу (володільцю) належить право на поліпшення набутого ним майна та залишення за собою результатів такого поліпшення за умови можливості їх відокремлення або право на відшкодування сум, на які збільшилась вартість поліпшеного майна, за неможливості їх відокремлення. Отже, за положеннями частини четвертої цієї статті добросовісному набувачу або володільцю належить право отримати відокремлювані поліпшення майна або право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень. Судом встановлено, що позивач та відповідач дійшли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу майна на певних умовах, у тому числі домовилися про проживання позивача в будинку, тому суд дійшов вірного висновку, що позивач є добросовісним володільцем. Однак, визначаючи суму відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції на підставі частини четвертої статті 390 ЦК України виходив з вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт, які здійснено позивачкою на поліпшення отриманого нею майна без установлення можливості відокремлення поліпшень, або суми, на яку збільшилась вартість будинку. На підтвердження своїх витрат позивач надала копії товарних чеків та копію акту комісії від 26.05.2020. Однак, ці докази можуть підтвердити лише реальні витрати позивача. Суд не дослідив питання, чи забезпечили проведені в будинку ремонтні роботи приріст ринкової вартості будинку і доказів цьому суду не було надано. Тому, колегія суддів вважає, що рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року в частині стягнення коштів витрачених на проведення ремонту в сумі 26 570,13 гривень слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в стягненні коштів витрачених на проведення ремонту відмовити. Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59). Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. У статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України). Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Як вбачається з матеріалів справи, повноваження адвоката ОСОБА_10 про надання правової допомоги ОСОБА_1 підтверджені ордером серія ТР №058035 на надання правової допомоги від 29 вересня 2020 року (а.с. 136). В орієнтованому (попередньому) розрахунку судових витрат по цивільній справі становить 24 081 гривень 20 копійок (15 134,40 гривень + 1 446,80 гривень + 7 500 гривень). За усні консультації, ознайомлення з матеріалами в Кременецькому ВП, збір доказів та підготовку позову до суду позивачкою ОСОБА_1 уже внесено йому в касу 10 000 гривень (а.с. 152-153). Адвокат Остапчук П.І. прийняв від ОСОБА_1 гонорар в сумі 7 000 гривень, про що свідчить квитанція від 03 березня 2021 року (а.с. 197). Отже, загальна сума гонорару адвокату згідно попереднього розрахунку становить 17 000 гривень. Проте, як вбачається із матеріалів справи, що адвокат Остапчук П.І. вступив у справу лише 29 вересня 2020 року, про що свідчить Ордер Серія ТР №058035 на надання правової допомоги, і від того часу, останнім було проведено 6,5 годин в судових засіданнях і подано одне клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 189), а всі процесуальні документи були підписані ОСОБА_1 до вступу у справу її представника. Отже, враховуючи співмірність, складність справи, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) в користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Маркович Юрій Володимирович просить стягнути 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В п.4 Додаткової угоди до Договору №17/08/2020 про надання правничої допомоги адвокатом від 17 серпня 2020 року вказано, що гонорар адвоката за надану професійну правничу допомогу за цією Додатковою угодою становить 5000,00 гривень та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №03 від 07 квітня 2021 року адвокатом Марковичем Юрієм Володимировичем було прийнято від ОСОБА_2 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Отже, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Марковича Юрія Володимировича слід задовольнити частково, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року в частині стягнення коштів витрачених на проведення ремонту в сумі 26 570,13 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 840,80 гривень скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в стягненні коштів витрачених на проведення ремонту відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) в користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Згідно з ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1 006 (одну тисячу шість) гривень 40 копійок, а апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу, що у відсоткову співвідношенні становить 26,57%, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) в користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 40 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції. Враховуючи те, що ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 658 (шістсот п`ятдесят вісім) гривень 17 копійок, а апеляційний суд частково задоволив апеляційну скаргу, що у відсоткову співвідношенні становить 88,53%, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) сплачений нею судовий збір у розмірі 582 (п`ятсот вісімдесят дві) гривні 02 копійки за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Марковича Юрія Володимировича задовольнити частково. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року в частині стягнення коштів витрачених на проведення ремонту в сумі 26 570,13 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 840,80 гривень скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в стягненні коштів витрачених на проведення ремонту відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) в користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) в користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 40 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути із ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18 березня 2019 року, орган, що видав 6119) сплачений нею судовий збір у розмірі 582 (п`ятсот вісімдесят дві) гривні 02 копійки за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 05 липня 2021 року. Головуючий Судді