Постанова 4873 № 911/698/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" червня 2021 р. Справа№ 911/698/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Грека Б.М. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Гудько А.В. За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 23.06.2021. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 (суддя Наріжний С.Ю., м. Київ, повний текст ухвали складено 01.04.2021) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління -6» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» про відкриття провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ: 09.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-6» (надалі - ТОВ «БМУ-6») звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (надалі - ТОВ «Династія В.В.»). Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21, зокрема, відкрито провадження у даній справі за заявою ТОВ «БМУ-6» про банкрутство ТОВ «Династія В.В.» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40269538); визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ «БМУ-6» до боржника - ТОВ «Династія В.В.» у сумі 201 480,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим, органам державної виконавчої служби зупинити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення з боржника ТОВ «Династія В.В.», відповідно до законодавства; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Династія В.В.» та призначено розпорядником майна ТОВ «Династія В.В.» арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну; оприлюднено у встановленому ч. 9 ст. 39 КУПБ порядку оголошення про відкриття Господарським судом Київської області провадження у справі № 911/698/21 про банкрутство ТОВ «Династія В.В.», текст якого додається; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов`язано розпорядника майна боржника подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів в строк до 14.05.2021; зобов`язано розпорядника майна боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища боржника і його становища на ринках та надати суду вказану інформацію в строк до 14.05.2021; зобов`язано розпорядника майна боржника провести інвентаризацію майна боржника в строк до 14.05.2021; зазначено, що дата набрання чинності ухвалою - 30.03.2021, а термін пред`явлення виконавчого документу до виконання - до 30.03.2024. Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство у справі № 911/698/21. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №911/698/21 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/698/21 за заявою ТОВ «БМУ-6» до боржника ТОВ «Династія В.В.» про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/698/21. На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 911/698/21 від Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/698/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 911/698/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у справі № 911/698/21 залишено без руху. 31.05.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з додатками. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 911/698/21 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 призначено на 23.06.2021. 18.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від розпорядника майна ТОВ «Династія В.В.» арбітражного керуючого Бєлової Олени Анатоліївни надійшов відзив, згідно з яким, Бєлова О.А. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. 22.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від представника ТОВ «БМУ-6» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 - без змін. 22.06.2021 на офіційну електронну пошту Північного апеляційного господарського суду, а в подальшому, 23.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що скаржник перебуває на лікарняному, а представник скаржника - зайнятий у інших судових процесах у місті Вінниця. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не прийнято до розгляду вищевказані клопотання скаржника, оскільки представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 23.06.2021 відмовився від клопотань про відкладення розгляду справи. Так, 23.06.2021 у судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 - скасувати. Представник ТОВ «БМУ-6» у судовому засіданні 23.06.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. У судовому засіданні 23.06.2021 розпорядник майна ТОВ «Династія В.В.» арбітражний керуючий Бєлова О.А. заперечувала проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просили відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 залишити без змін. Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Щодо права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, судова колегія зазначає, таке. Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Зазначене право на участь в управлінні товариством передбачено також п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 29 та ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Загальні збори учасників є найвищим органом управління і приймає рішення з різних питань діяльності товариства, у тому числі віднесені до виняткової компетенції зборів. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Частиною 5 статті 41 ГПК України передбачено, що справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство. Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедури банкротства , сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). Учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав і обов`язків яких існує спір. Тобто, перелік учасників у справі про банкрутство не є вичерпним. Так, в обґрунтування такого права, скаржник посилається на ст. 1 КУзПБ і стверджує, що він є іншим учасником, щодо прав і обов`язків яких існує спір. Зокрема, з позиції ОСОБА_1 , ТОВ «Династія В.В.» є господарським товариством, учасниками якого згідно відомостей з реєстру на даний час є: ТОВ «Агропродінвест-2006», ТОВ «Супрунівське», ПП «Корпорація Максимум»; директором є ОСОБА_3 . В той же час ОСОБА_1 був учасником ТОВ «Династія В.В.» з часткою в статутному капіталі 20%, проте на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі № 902/66/20 було скасовано записи в реєстрі щодо корпоративних прав ОСОБА_1 . Зазначене рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі № 902/66/20 скасоване постановою Верховного Суду від 12.11.2020; на даний час відповідний корпоративний спір щодо права ОСОБА_1 на частку в статутному капіталі ТОВ «Династія В.В.» перебуває на новому розгляді Господарського суду Вінницької області. Крім цього ОСОБА_1 зазначає про наявність низки інших спорів за участю ОСОБА_1 та ТОВ «Династія В.В.». Тобто, прийняття господарським судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство може призвести до порушення корпоративних прав апелянта, на відновлення його прав як учасника товариства, на управління Товариством, зокрема, в частині прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчуження основних засобів. За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 вважає себе учасником ТОВ «Династія В.В.» та враховуючи наявність корпоративного спору щодо права ОСОБА_1 на частку в статутному капіталі ТОВ «Династія В.В.», скаржник, на переконання судової колегії, є особою, щодо прав та обов`язків якого існує спір, оскільки прийняте судом рішення в рамках справи про банкрутство мають безпосередній вплив на права ОСОБА_1 та його інтереси, а відтак має права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 30.03.2021 року. Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ). Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (ст.1 цього Кодексу). Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу. В силу ч. 2 наведеної норми підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів. Згідно ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 39 Кодексу). Частиною 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі. Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника. З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника. Тобто, правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені. Отже, у разі встановлення на підставі поданих доказів будь-якої з наведених підстав, господарський суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження у справі з банкрутства. Водночас, ч. 6 ст. 39 наведеного Кодексу передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Отже, встановлення судом у підготовчому засіданні наявності спору про право, характерного для справ позовного провадження, є однією із перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим слід зазначити, що відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу заявленої вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність між сторонами спору про право. Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати наступне. Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Отже, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство. При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з приводу заявленої вимоги кредитора. Правова позиція аналогічного змісту викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постановах від 13.08.2020 року у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 року у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 року справі № 911/593/20 від 25.11.2020 року у справі №910/5799/20. Про існування спору про право може свідчити, наприклад, заперечення боржника щодо дійсності правочину (договору), який є підставою виникнення грошового зобов`язання, або обґрунтоване ствердження про його нікчемність в силу закону, у тому числі заперечення боржника проти правочину, за умовами якого до заявника - кредитора перейшло право вимоги (зокрема, договору про відступлення права вимоги) тощо. Проте, якщо нікчемний правочин є недійсним у силу закону і визнання його таким судом не вимагається, то спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину є предметом дослідження виключно у справі позовного провадження. Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (частина третя статті 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо. Встановлення наявності або відсутності наведених обставин переходить в площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Крім того, якщо в суді вже існує спір про право щодо розміру заборгованості за правочином, на якому ґрунтуються вимоги заявника - кредитора, то це є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо. Більш того, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство той факт, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тобто, вказана норма жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у такому спорі не є обов`язковою. В даному випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені кредиторами вимоги. У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті. А строк розгляду вимог кредиторів обмежується 14 днями. У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог. Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні. Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ «БМУ - 6» просило місцевий суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «Династія В.В.» саме на підставі безспірних вимог, як ініціюючий кредитор до боржника, тобто його вимоги ґрунтуються на первинних документах, які беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості, правомірність підстав її виникнення та доводять прострочення виконання грошового зобов`язання боржника. Зазначена заява обґрунтована наявністю боргу у ТОВ «Династія В.В.» перед ТОВ «Будівельно-Монтажним Управлінням-6», який виник на підставі договору підряду № 01 від 01.02.2021 До зазначеної заяви ТОВ «Будівельно-Монтажне Управління - б» додані у т.ч.: договір підряду №01 від 01.02.2021 року, локальний кошторис, що визначає договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних робіт за лютий 2017 року, Акт № 1 приймання виконаних робіт за лютий 2017 рік, довідка про вартість виконаних робіт за березень 2017 року, Акт № 2 за березень 2017 року. Відповідно до п.п. 1 договору підряду № 1 від 01.02.2021 року Виконавець - ТОВ «БМУ - 6» зобов`язується якісно та в строк відповідно до Технічного завдання (Додаток 1 до Договору) Замовника виконати комплекс робіт із демонтажу конструкцій та будівель, що належать на праві власності Замовнику та знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 , а Замовник - передати наявну у нього технічну документацію стосовно об`єкту демонтажу, прийняти завершені роботи та оплатити їх в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.20216 року між ТОВ «Автобус-сервіс» та ТОВ «Династія В.В.» укладено договір купівлі - продажу 71/500 частки комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 . До складу 71/500 частки комплексу за вказаним правочином увійшли: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789,7 кв.м., шино монтажний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м., будівля мийки літ. «Е», «Г(1)» площею 272,2 кв.м, будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м, будівля ГТР з воротами літ. «Ж(1)», «Ж(2)», «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж» площею 323,4 кв.м, відстійник 4 секц.літ №

1. Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Хоменко Л.В., зареєстровано в реєстрі №

68. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 53358137 від 16.02.2016 року вказане вище нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Династія В.В.» 16.02.20216 року. 19 лютого 2016 року між ТОВ «Автолінії Поділля» та ТОВ «Династія В.В.» укладено договір купівлі-продажу 7/1000 часток комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 До складу 7/1000 часток комплексу входять: частина адміністративно-виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», приміщення на 1-му поверсі № 2-1, № 2-2, № 2-3 загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А(4)» (чает літ «А(1)»). Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Хоменко Л.В., зареєстровано в реєстрі №

74. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 53646443 від 19.02.2016 року вказане вище нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Династія В.В.» 19.02.20216 року. 16 травня 2016 року між ПАТ «Автобусний парк» та ТОВ «Династія В.В.» було укладено договір купівлі-продажу 411/500 часток комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 . До складу 411/500 часток комплексу будівель входять: частина адміністративно- виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В», «В(2)», «В(3)», «В(4)», «В(5)», загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В(1)», загальною площею 5558,4 кв.м. Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Хоменко Л.В., зареєстровано в реєстрі №

176. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 59349831від 18.05.2016 року вказане вище нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Династія В.В.» 16.05.20216 року. Як зазначає апелянт, іншого нерухомого майна (будівель, споруд, конструкцій), яке знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 та на той час належало ТОВ «Династія В.В.» не було, предмет договору підряду № 1 від 01.02.2017 року (п. 1.1), в частині комплексу робіт із демонтажу конструкцій та будівель стосується виключно нерухомого майна, яке знаходилося за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 . За твердженням скаржника, договір підряду № 01 від 01.02.2021 року, укладений між ТОВ «Династія В.В.» перед ТОВ «Будівельно-Монтажним Управлінням-6», на підставі якого у боржника виникла заборгованість перед ТОВ «Будівельно-Монтажним Управлінням-6», є недійсним з наступних підстав. Вказаний договір не укладався та не підписувався 01.02.2017 року. Належних доказів щодо укладення оскаржуваного договору саме 01.02.2017 року у т.ч. протоколів попередніх переговорів, інвентаризації наявності нерухомості та її стану тощо до матеріалів справи про банкрутство не надано. Тобто його укладення пов`язано виключно із створенням штучного боргу і не пов`язано із настанням юридичних наслідків. Крім того, як встановлено судом, ТОВ «БМУ-6» на підтвердження виконаних робіт щодо демонтажу нерухомого майна надало Довідку про вартість будівельних робіт та витрати за березень 2017 року на суму 2 014 807 грн. (зазначено види робіт: розбирання виробничої будівлі, будівельні роботи «не зазначено які саме і щодо яких об`єктів»), Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2017 року на суму 2 918 648,00 грн.(розбирання наземної частини одно- і двоповерхових цегляних будівель без збереження придатних матеріалів, розбирання покриття покрівель з рулонних матеріалів, розбирання цегляних стін, розбирання покриття підлоги асфальтової та асфальтобетонної, вибивання збірних залізобетонних колон, промислових будівель, розбирання асфальтобетонних покриттів, розбирання щебеневих покриттів механізованим способом тощо), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (розбирання виробничої будівлі АТП), підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис (договірна ціна), Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2017 року. В обґрунтування своїх вимог апеляційної скарги апелянт посилається на наступні обставини. Зазначені вище роботи ТОВ «БМУ - 6» не могли виконуватись, а тим більше виконуватись у лютому - березні 2017 році, як і не проводилось жодних робіт щодо демонтажу нерухомого майна, належного ТОВ «Династія В.В.» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 як станом на 01.02.2017 року так і станом на 24.03.2020 року, 06.05.2020 року. Зазначені обставини підтверджуються тим, що належне ТОВ «Династія В.В.» нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 в повному обсязі відчужено ТОВ «Сі ДЖИ Девелопмент». Так, 24.03.2020 року між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» укладено договір купівлі - продажу, предметом якого є купівля-продажу 71/500 частки комплексу за вказаним правочином увійшли: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789,7 кв.м., шино монтажний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м., будівля мийки літ. «Г», «Г(1)» площею 272,2 кв.м, будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м, будівля ГТР з воротами літ. «Ж(1)», «Ж(2)», «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж» площею 323,4 кв.м, відстійник 4 секц.літ №

1. Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстровано в реєстрі №

847. Також, 06.05.2020 року між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» укладено договір купівлі - продажу, предметом якого є купівля-продажу 411/500 частки комплексу у т.ч.: частина адміністративно-виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В», «В(2)», «В(3)», «В(4)», «В(5)», загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В(1)», загальною площею 5558,4 кв.м. Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстровано в реєстрі № 1031. 06.05.2020 між TOB «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» укладено договір купівлі - продажу, предметом якого є купівля-продажу 7/1000 часток комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 , до складу якого входять: частина адміністративно-виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», приміщення на 1-му поверсі № 2-1, № 2-2, № 2-3 загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А(4)» (част літ «А(1)»). Отже, це підтверджує, що станом на 24.03.2020 та 06.05.2020 нерухоме майно за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 не було демонтовано та реалізовувалось в повному обсязі. Більше того, 09.03.2021 року між ТОВ «Сі Джи Девелопмент» та ТОВ «Вінбудстрой» укладено договори купівлі - продажу: - 71/500 частки комплексу за вказаним правочином увійшли: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789,7 кв.м., шино монтажний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м., будівля мийки літ. «Е», «Г(1)» площею 272,2 кв.м, будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м, будівля ЕТР з воротами літ. «Ж(1)», «Ж(2)», «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж» площею 323,4 кв.м, відстійник 4 секц.літ № 1; - 411/500 частки комплексу у т.ч.: частина адміністративно-виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В», «В(2)», «В(3)», «В(4)», «В(5)», загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ «В(1)», загальною площею 5558,4 кв.м. - 7/1000 часток комплексу входять: частина адміністративно-виробничого корпусу літ. «А», «А (1)», «А(2)», приміщення на 1-му поверсі № 2-1, № 2-2, № 2-3 загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А(4)» (част літ «А(1)»). Будь-яких заперечень щодо зазначених доводів арбітражним керуючим ненадано. Наведене свідчить про те, що станом на 01.02.2017 року договір між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «БМУ-6» не міг бути укладений, що доведено відсутністю претензій з боку ТОВ «БМУ - 6» щодо оплати за виконані роботи у період 2017-2020 років, відсутністю реальних платежів, фінансової звітності, яка підтверджує наявність боргу, демонтаж основних засобів тощо. Наведене свідчить про наявність сумнівів у дійсності даного правочину. Крім того, як встановлено Верховним судом (ухвала ВС від 12.11.2020 року у справі №902/66/20) станом на 20.02.2020 року: «... керівником ТОВ «Династія В.В.» значився ОСОБА_1 , а станом на 12.11.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, містяться відомості про керівника ТОВ «Династія В.В.»: ОСОБА_3 - керівник. З огляду на викладене, оскільки спір у даній справі стосується корпоративних прав на частку 70% у ТОВ «Династія В.В.», та враховуючи, що оскаржуваними судовими рішеннями задоволено позов і, зокрема, скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 13.11.2019 року № 11741050006013921 (зміна керівника ТОВ «Династія В.В.»), та враховуючи, що Верховним судом ухвалою від 07.10.2020 року зупинена дія вказаних судових рішень, Верховний суд вважає, що до моменту підтвердження чи спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування відповілних змін. Суд не має підстав прийняти відмову від касаційної скарги ТОВ «Династія В.В.», підписану ОСОБА_3» Тобто, Верховний суд звернув увагу, що ОСОБА_3 не може представляти інтереси ТОВ «Династія В.В.». Відтак ОСОБА_3 не може уповноважувати інших осіб представляти інтереси ТОВ «Династія В.В.» (Ухвала ВС від 12.11.2021 року перебуває в матеріалах справи). Враховуючи те, що Верховний суд 12.11.2020 року спростував висновки попередніх інстанцій, буд-який правочин укладений ТОВ «Династія В.В.» в особі ОСОБА_3 , будь-який процесуальний документ, підписаний ОСОБА_3 від імені ТОВ «Династія В.В,», у т.ч. щодо визнання боргу зазначеного в позові, претензії, заяві, вимозі тощо на користь третіх осіб є нікчемним в силу закону та не може слугувати визнанням та підтвердженням такого боргу від імені ТОВ «Династія В.В.». Відповідно до ч. 5 ст. 39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Згідно з ч. 6 ст. 39 КУзПБ суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Тобто, ОСОБА_1 надано суду докази наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Династія В.В.» у відповідності до ч. 6 ст. 39 КУзПБ з огляду на відсутність судового рішення про стягнення з боржника відповідної заборгованості, наявність спору про право, а також заперечення ОСОБА_1 проти заявленого розміру боргу, а отже грошові вимоги ініціюючого кредитора носять спірний характер. Таким чином, такі вимоги не підлягають розгляду на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, незалежно від того, якими документами вони підтверджуються, оскільки надані кредитором докази підлягають оцінці у позовному провадженні або в попередньому засіданні суду, коли формується пасив боржника. Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ «БМУ - 6» про визнання боржника банкрутом, місцевий суд дійшов помилкового та необґрунтованого висновку щодо необхідності її задоволення шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Династія В.В.». Разом з тим, заперечення, наведені у відзивах на апеляційну скаргу не спростовують доводів апеляційної скарги та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства. Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. В силу п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасуванням ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство судовий збір у розмірі 34 050,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у даній справі покладається на ініціюючого кредитора - ТОВ «БМУ-6» шляхом їх стягнення на користь боржника. Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2021 у справі № 911/698/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» відмовити.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

5. Справу повернути до господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови підписано 01.07.2020 року. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді Б.М. Грек О.М. Остапенко