Постанова 4818 № 643/16953/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Харків справа № 643/16953/20 провадження № 22-ц/818/3753/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова, ухвалене 18 січня 2021 року в складі судді Сугачової О.О., у с т а н о в и в: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 2500 грн. щомісяця і до закінчення навчання, тобто до 27.06.2021. Позовна заява мотивована тим, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 2001 року. Від спільного подружнього життя мають повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час звернення до суду у шлюбі не перебувають. ІНФОРМАЦІЯ_2 син досяг повноліття, а тому сплата аліментів за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.03.2010, згідно якого відповідач сплачував аліменти в розмірі ј частина з усіх видів заробітку, до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, припинена. Син з 03.09.2018 навчається в ДПТНЗ « Харківське вище професійне училище будівництва» на денному відділенні за державним замовленням у групі КК-33 за фахом кухар, кондитер, строк закінчення навчання 27.06.2021. ОСОБА_5 , на теперішній час, знаходиться на повному утриманні позивача. ОСОБА_2 добровільно не надає матеріальної допомоги на навчання сина, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем змушена звернутися до суду. Рішенням Московського районного суду м. Харкова, ухвалене 18 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з продовженням ним навчання, аліменти в розмірі 2 500 грн. щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 30.10.2020 року і до закінчення навчання, тобто 27.06.2021, але не пізніше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн 80 коп. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (надалі СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів не можливості надавати допомогу повнолітньому сину, а саме, не подано відзив на позовну заяву, з чого суд зробив висновок, що відповідач не має інших аліментних зобов`язань, не надано інших доказів, передбачених законодавством, які б могли звільнити його від сплати аліментів. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду від 18.01.2021, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуальних права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не повідомив його про час, місце та дату розгляду справи, позову ОСОБА_1 він теж не отримував, у зв`язку з чим, був позбавлений можливості надати відзив по справі. Також судом не встановлені наступні обставини: 01.10.2011 він уклав шлюб з ОСОБА_6 , від якого вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого він також витрачає кошти. Крім того утримує всю сім`ю та допомагає батькам-пенсіонерам, матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та батькові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС. В період з 06.11.2020 по15.12.2020 знаходився на лікуванні в Інституті медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор`єва Національної академії наук України з приводи базаліоми. Пройшов курс БФРТ опромінювання). Також його становище ускладнюється сплатою комунальних послуг за адресою реєстрації АДРЕСА_1 , та фактичного проживання - АДРЕСА_2 . Крім того він в добровільному порядку сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 під час його навчання у в ДПТНЗ « Харківське вище професійне училище будівництва». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, судом повно встановлені обставини у справі та правильно застосований закон, що їх регулює. Посилання відповідача на те, що на його утриманні є неповнолітня дитина не звільняє його від обов`язку надавати допомогу повнолітнього сина, який продовжує навчання. Крім того вважає, що він приховує свої статки, оскільки в довідці про доходи зазначено суми щомісячної заробітної плати в розмірі від 2500 грн. до 5 000 грн., однак мінімальна заробітна плата в Україні складає від з 01.01.2020 - 4723грн., з 01.09.2020 5000 грн., з 01.01.21 6000 грн. Також батько відповідача, який є пенсіонером, інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації наслідків на ЧАЄС в середньому отримує 9 287 грн. 20 коп. пенсії, згідно даних Міністерства соціальної політики України, та в такому випадку не потребує матеріальної допомоги від сина. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Як установлено судом та вбачається із матеріалів справи, сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з копії заочного рішення суду від 23.03.2010 (а.с. 4). 25.05.2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний ( а.с. 5). Згідно довідки про реєстрацію у житловому приміщенні осіб від 15.10.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 8). ОСОБА_5 , навчається в навчається в ДПТНЗ « Харківське вище професійне училище будівництва» на денному відділенні за державним замовленням у групі КК-33, на третьому курсі, за фахом- кухар, кондитер, із строком навчання з 03.09.2018 по 27.06.2021, що підтверджується довідкою ДПТНЗ « Харківське вище професійне училище будівництва» № 264 від 08.10.2020 ( а.с. 6). Відповідно до довідки КПХОР « Обласного будинку дитини № 3» від 19.10.2020, ОСОБА_1 займає посаду медсестри та отримала в період з квітня 2020 року по вересень 2020 року сукупний дохід в розмірі 36 284 грн. 54 коп. ( а.с. 7). Оскільки в матеріалах справи знаходиться лише супровідний лист про направлення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження від 18.11.2020, проте не міститься доказів стосовно отримання відповідачем вищезазначеної ухвали, судова колегія погоджується з доводами ОСОБА_2 про порушення його процесуальних прав на подачу заперечень проти позову та доказів у справі. Тому надані відповідачем докази стану свого здоров`я, майнового та сімейного стану були прийняті та оцінені судом апеляційної інстанції. А саме, згідно довідки про реєстрацію у житловому приміщенні осіб від 29.03.2021, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51). Відповідно до довідки ТОВ « Корунд-2» від 22.03.2021, ОСОБА_2 отримав дохід за період з березня 2020 року по лютий 2020 року в розмірі 39 630 грн. 38 коп. ( а.с.52). Довідкою ДУ « Інститут медичних медичної радіології та онкології ім..ю С.П. Григор`єва Національної академії медичних наук України, зазначено, що в період з 06.11.2020 по 15.12.2020 ОСОБА_2 знаходився на лікуванні з діагнозом базаліома, проведений курс лікування БФРТ (а.с. 53). ОСОБА_2 також має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та знаходиться у шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.06.2012 та свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 01.10.2011 (а.с.49-50). Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України). Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Судова колегія вважає, що суд правильно керувався вимогами вищезазначених правових норм та обґрунтовано виходив з того, що відповідач може надавати допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Доводи апелянта та додані до апеляційної скарги документи, що підтверджують стан здоров`я відповідача та його обов`язок утримувати дружину та неповнолітнього сина, вищезазначеного висновку суду не спростовують. Відповідач є працездатною особою, що підтверджується наданою ним довідкою від 22.03.2021, що свідчить про його платоспроможність. Наявність у відповідача неповнолітньої дитини не виключає його обов`язку надавати допомогу його повнолітній дитині, яка цього потребує. Доводи апелянта, про добровільне виконання зобов`язань по утриманню ОСОБА_3 спростовуються судом, оскільки виплати за копіями квитанцій, наданих ОСОБА_2 здійснювалися з 08.11.2020 р. по 13.02.2021 в розмірі 500 грн., тобто після подачі позивачем позовної заяви до суду першої інстанції, ці виплати підтверджені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с.57-59). Посилання позивачки те, що батько та мати відповідача, які є пенсіонерами, а батько інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації наслідків на ЧАЄС в середньому отримує 9 287 грн. 20 коп. пенсії та в такому випадку не потребує матеріальної допомоги від сина, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини належним чином не доведені. Висловлені ОСОБА_1 сумніви у достовірності довідки про доходи ОСОБА_2 також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому, суд погоджується з доводами апелянта стосовно його обов`язку утримувати неповнолітню дитину та дружину, надавати допомогу батькам-пенсіонерам, які згідно довідки від 29.03.2021, зареєстровані разом з ним за однією адресою ( а.с. 51), що впливає на його матеріальний стан. Враховуючи викладене, судова колегія вважає не обґрунтованим висновок суду щодо наявної у відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 2500 грн. При визначенні аліментів в такому розмірі суд не надав належної оцінки майновому стану та стану здоров`ю відповідача. Згідно з матеріалами справи має постійне місце роботи, однак розмір доходу є досить не значним, крім того він переніс травму, має на утриманні неповнолітнього сина та батьків-пенсіонерів, яким зобов`язаний надавати матеріальну допомогу за законом. Відповідно копій квитанцій за період з 2020 по 2021 рік апелянт сплачував добровільно ОСОБА_1 500 грн. на утримання ОСОБА_3 , що свідчить про можливість сплати ОСОБА_2 аліментів в розмірі 500 грн. щомісяця. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судова колегія вважає, що рішення суду повністю зазначеним вимогам закону не відповідає, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в частині суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. А саме, визначений судом розмір аліментів належить зменшити до 500 грн щомісячно. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381- 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова, ухвалене 18 січня 2021 року змінити в частині визначення розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням ним навчання, у розмірі 500 ( п`ятсот) грн. щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 30.10.2020 та до закінчення навчання, тобто до 27.06.2021, але не пізніше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 червня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина