Постанова 4814 № 535/2001/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 535/2001/22 Номер провадження 22-ц/814/3741/23Головуючий у 1-й інстанції Гулява Г.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І. розглянула в порядку письмового провадження за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року, ухвалене суддею Гуляєвою Г.М., повний текст рішення складено 05.04.2023 р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - в с т а н о в и л а: 07.11.2022 року позивачка ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Бабій Л.В. звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона разом з ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому у шлюбі до 05.07.2011 року. Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з позивачкою та з 2021 року навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Харківського фахового коледжу інформаційних технологій Національної аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківського авіаційного інституту» на другому курсі денної форми навчання. У зв`язку з навчанням син не має можливості влаштуватися на роботу та фінансово забезпечувати себе самостійно, у тому числі нести витрати, пов`язані з навчанням. Тому постійно потребує матеріальної допомоги. Позивачці фінансово важко самостійно утримувати сина. Батько у вихованні та утриманні сина участі не приймає. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина, так як він продовжує навчатися, у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчатися, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2022 року і до закінчення навчання сином, тобто до 30.06.2024, але не більш ніж до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення відмовлено та його заяву про перегляд заочного рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року залишено без задоволення. Після чого відповідач подав на вищевказане заочне рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що навчання за рахунок державного бюджету не забезпечує сина життєво необхідними мінімальними потребами. Позивач не надала доказів необхідності надання матеріальної допомоги повнолітній дитині. Відповідач вказує, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, оскільки сам перебуває у тяжкому матеріальному стані, потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з військовим станом залишився без роботи, має третю групу інвалідності за загальним захворюванням, має непрацездатну матір, яка також потребує матеріальної допомоги та утримання. Відзив на апеляційну скаргу від позивачки не надходив. 22.08.2023 до апеляційного суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла письмова заява разом з копією довідки до акту огляду МСЕК сер. 12 ААВ №694261, відповідно до якої ОСОБА_1 повторно оглянутий комісією 27.07.2023 та йому встановлена третя група інвалідності з 27.07.2023 на строк до 01 серпня 2025 року. Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд цієї справи проводиться апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Суд першої інстанції встановив, що сторони з 29.09.2001 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження сер. НОМЕР_3 (а.с. 4 на звороті). Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 05.07.2011 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 4). ОСОБА_3 є студентом 2-го курсу денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» і навчається на бюджетній основі. Наказ про зарахування №56у від 06 серпня 2021. Термін вступу до коледжу 01.09.2021. Термін закінчення коледжу 30.06.2024. Зазначене підтверджується довідкою №60 від 02.11.2022 року (а.с.3 на звороті). При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній син сторін є студентом другого курсу коледжу, навчається на денній формі, не працює та потребує утримання з боку батьків. Відповідач у вихованні та утриманні сина участі не приймає. З матеріалів справи не вбачається даних про наявність істотних обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків щодо повнолітньої дитини. Встановивши вказані обставини, місцевий суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчатися, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2022 року і до закінчення навчання сином, тобто до 30.06.2024, але не більш ніж до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання. Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно роз`яснень, наданих у п. п. 17, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК (2947-14) аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (2947-14). При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV (606-14) "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК (2947-14) право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач не був присутній при розгляді судом першої інстанції цієї справи та при проголошенні заочного рішення. До заяви про його перегляд відповідач надав копію свідоцтва про народження, довідки МСЕК про встановлення йому третьої групи інвалідності, пенсійного посвідчення матері ОСОБА_4 (а.с. 67-69). Крім цього до суду апеляційної інстанції 22.08.2023 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла письмова заява разом з копією довідки до акту огляду МСЕК сер. 12 ААВ №694261, відповідно до якої ОСОБА_1 повторно оглянутий комісією 27.07.2023 та йому встановлена третя група інвалідності з 27.07.2023 на строк до 01 серпня 2025 року. Відповідач просить приєднати вказану довідку до справи, оскільки не мав можливості надати її раніше у зв`язку з воєнним станом. При розгляді справи просить врахувати, що йому встановлена третя група інвалідності, він не має можливості надавати матеріальну допомогу синові, так як сам перебуває у тяжкому матеріальному стані, має непрацездатну матір, яка також потребує утримання та матеріальної допомоги. Дослідивши матеріали справи, надані позивачкою докази на підтвердження позовних вимог, проаналізувавши подані відповідачем документи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір аліментів 1/4 частина від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, яка стягнута судом першої інстанції з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина на період навчання, є завищеним та його можливо зменшити до 1/6 частини. При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що повнолітній ОСОБА_3 навчається за рахунок коштів державного бюджету. Доказів того, що він витрачає кошти на придбання підручників, канцелярського приладдя, сплачує за проїзд до місця навчання, проживає у гуртожитку навчального закладу тощо позивачкою не надано ні місцевому, ні апеляційному судам. Доказів на підтвердження того, що позивачка має будь-які вади здоров`я, непрацездатних осіб на утриманні тощо нею не надано. Натомість суд апеляційної інстанції враховує, що відповідачу встановлена інвалідність третьої групи з 27.07.2023 у зв`язку з загальним захворюванням, що підтверджено наданою до апеляційного суду довідкою МСЕК. Посилання відповідача на те, що він перебуває у тяжкому матеріальному стані та має непрацездатну матір, яка також потребує утримання та матеріальної допомоги, у зв`язку з чим не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається, - не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки ним не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин (інформації про розмір отримуваних доходів; документів про те, що його непрацездатна матір ОСОБА_4 перебуває на його утриманні тощо). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміну рішення місцевого суду в частині розміру аліментів, що стягнуті з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання, з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому вказаний розмір аліментів буде достатнім для забезпечення навчання повнолітнього сина сторін. Відповідно до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Отже слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. Підстав для зміни рішення суду в частині стягнення з відповідача суми судового збору не вбачається. Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 1- 4, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року змінити в частині розміру аліментів, що стягнуті з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчатися, з 1/4 частини до 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2022 року і до закінчення навчання сином, тобто до 30.06.2024, але не більш ніж до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання. Рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання. Заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року в частині стягнення судового збору залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 23.10.2023. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді: О.І.Обідіна Л.І.Пилипчук