Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 722/383/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 722/383/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Унгурян С.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 01 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Адвокат Радамовський М.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 17.03.2021 року звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищезазначеним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправною та скасування постанови №2 від 11.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Радамовського Миколи Миколайовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Позовну заяву, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, та направити справу до Сокирянського районного суду Чернівецької області для продовження розгляду справи по суті. На думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв`язку із неналежним обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду, мотивуючи свою позицію наступним. Частиною 1 ст.118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.286 ч.2 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Частиною 1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та складено відповідну постанову №2 від 11.02.2021 року. Судом також встановлено, що оскаржувану постанову позивач отримав 15.02.2021 року. Не погоджуючись із прийнятим рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду. Вперше позов представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Радамовський М.М. направив поштою до Сокирянського районного суду Чернівецької області 22.02.2021 року. Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.03.2021 року позовна заява була залишена без руху. Ухвалу про залишення позовної заяви без руху представником позивачки ОСОБА_2 отримано 05.03.2021 року. 09.03.2021 року з метою виправлення недоліків, позивачка ОСОБА_1 надала квитанцію №7 від 09.03.2021 року про сплату судового збору, проте, як вказував представник позивача в заявах на усунення недоліків та в апеляційній скарзі, в силу своєї юридичної необізнаності не виправила в повному об`ємі недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді від 04.03.2021 року. Також судом першої інстанції вказано, що представник позивачки ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням на амбулаторному лікуванні з 08 по 15.03.2021 року також не мав можливості у визначений ухвалою строк виправити недоліки, а тому ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.03.2021 року позовну заяву повернуто позивачці, матеріали якої 15.03.2021 року отримані її представником. 16.03.2021 року повторно подано до суду адміністративний позов в новій редакції . Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29.03.2021 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачкою не було зазначено обставин щодо конкретного часу отримання нею копії оскаржуваної постанови або конкретного часу коли їй стало відомо про її наявність, що унеможливлювало вирішення порушеного позивачкою питання про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду. 12.04.2021 року представником позивача Радамовським М.М. на виконання ухвали судді від 29.03.2021 року подано заяву про усунення недоліків. У подальшому, ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Радамовського Миколи Миколайовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Позовну заяву, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів в підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Звертаючись до суду вдруге, позивачем було пропущено десятиденний строк звернення до суду, встановлений статтею 286 КАС України. Крім того, у вказаному судовому рішенні було вказано, що позивачем не зазначено поважні причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом, тому адміністративний позов слід залишити без руху та надати строк на усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи апелянта на підтвердження підстав для поновлення строку звернення до суду стосовно наявності ухвали суду від 11.03.2021 року про повернення позову, яка отримана позивачем 15.03.2021 року, не слід приймати до уваги, оскільки звернення до суду з позовом, який не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не перериває, не зупиняє та не поновлює процесуальний строк звернення до суду та не є поважною причиною пропущення строку. В свою чергу, позивач не скористався своїм правом щодо оскарження ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.03.2021 року щодо повернення позову. Також посилання апелянта на те, що 09.03.2021 року з метою виправлення недоліків, позивачка ОСОБА_1 надала квитанцію №7 від 09.03.2021 року про сплату судового збору, проте, в силу своєї юридичної необізнаності не виправила в повному об`ємі недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді від 04.03.2021 року, а також те, що представник позивачки ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні з 08 по 15.03.2021 року через що не мав можливості у визначений ухвалою строк виправити недоліки, колегія суддів не приймає до уваги. ОСОБА_2 отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без руху 05.03.2021 року до 08.03.2021 року (початок перебування на амбулаторному лікуванні) мав достатньо часу для того, щоб самостійно виправити в повному об`ємі недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді від 04.03.2021 року, як представник позивачки, який здійснює її представництво в суді та має фахові, спеціальні знання в галузі права. Також суд першої інстанції вірно визнав необгрунтованими посилання представника позивачки ОСОБА_2 на його перебування на амбулаторному лікуванні з 08 по 15.03.2021 року, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки період такого лікування представника позивачки мав місце поза межами строку оскарження постанови. Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Сторона, яка зацікавлена в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»). Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного позивачем строку суд не вбачає. Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви . Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року . Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.