Постанова 4852 № 160/1559/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1559/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг рад Каретіної Оксани Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни (далі Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити ді. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) ухвали шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. та зазначення змісту позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг рад Каретіної Оксани Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Ухвала суду обґрунтована тим, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позову, Позивач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом безпідставно вимагаються дані про інші доходи. Судом не зазначено мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного Позивачем і не забезпечено гарантії безстроковості втручання у права людини. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що копія довідки, наданої Позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища Позивача. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) ухвали шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. та зазначення змісту позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача. Позивачем було надано суду довідки №1873 від 22 лютого 2021 року, №6637 від 02 листопада 2020 року, у яких зазначено розмір компенсаційних виплат працездатній особі, що не працює /не вчиться/ і здійснює догляд за інвалідом І групи, отриманих Позивачем. Надаючи оцінку зазначеним довідкам, суд першої інстанції, враховуючи практику Верховного Суду, обґрунтовано зазначив, що надані Позивачем довідки не можуть бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища Позивача, оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів Позивача до суду надано не було. У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 наведеної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно глави 5 КАС України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності. Крім того, згідно частини 1 статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. При цьому вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року Позивачем не виконано, доказів сплати судового збору у зазначеному судом розмірі не надано. Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності порушень норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду, якою повернуто позовну заяву. Враховуючи наведене, апеляційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №160/1559/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов