Постанова 4852 № 160/12658/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12658/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (суддя Букіна Л.Є.) у справі №160/12658/20 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіни Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Підставами для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви, а надані ним докази не є достатніми для звільнення позивача від такої сплати. 11.03.2021 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 09.03.2021 про поновлення провадження у справі після усунення недоліків. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані, у зв`язку з чим наявні правові підстави для її повернення позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції згідно статті 315 КАС України. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві. Позивач наполягає на тому, що заявою від 09.03.2021 ним недоліки позовної заяви усунуто, у зв`язку з чим у суду були наявні підстави для відкриття провадження у справі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити судове рішення без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам вищенаведеної норми, позивачем не долучено до позовної заяви документу про сплату судового збору. При цьому, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із тяжким матеріальним станом. За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Як слідує з наведених положень процесуального закону, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує майновий стан сторони. Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. На підтвердження своїх аргументів щодо тяжкого матеріального стану позивачем надано довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради № 5484 від 21.09.2020 про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, що за період вересень 2018 року серпень 2020 року становить 797,22 грн. Разом з тим, вказана довідка не дає можливості оцінити повно та всебічно майновий стан позивача, оскільки встновлює лише факт отримання ним щомісячної компенсаційної виплати. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надана позивачем довідка УПСЗН сама по собі не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального стану позивача, оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду не надано, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем, окрім довідки УПСЗН, жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища не надано, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що при подачі позовної заяви ОСОБА_1 не дотримано вимог ст.161 КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, у зв`язку з чим у суду першої інстанції були наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху. Як свідчать матеріали справи, 11.03.2021 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 09.03.2021 про поновлення провадження у справі після усунення недоліків, в якій позивач знов просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір належного до сплати судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу. До заяви позивач додав довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради №2237 від 04.03.2021 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з січня 2019 року по грудень 2019 року, вказуючи, що дана довідка відображає його доходи за попередній рік. Разом з тим, доказів на підтверження того, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану позивачем не надано. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"). З наданої позивачем довідки УПСЗН не вбачається сума отриманого ним сукупного доходу за попередній календарний рік. Така довідка не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт отримання ним щомісячної компенсаційної виплати. Суд зазначає, що обов`язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Лише у разі неможливості самостійно подати такі докази з об`єктивних причин, особа повинна про це повідомити суд, заявивши відповідне клопотання про їх витребування. У поданій позовній заяві позивачем не наведено причин, які унеможливлюють самостійного подання до суду доказів його матеріального стану. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що надання таких доказів не може бути підставою лише для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки положення статті 133 КАС України передбачають і інший порядок вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме: зменшення розміру належного до оплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Таких клопотань позивачем заявлено не було. З огляду на викладене, встановивши, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, а також актуальних відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Отже, з огляду на приписи наведених норм права та не виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції, що позовна заява має бути повернута позивачеві. З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє ОСОБА_1 процесуальної можливості повторно звернутися до суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року по справі №160/12658/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки. які визначено ст..329 КАС України. Повний текст судового рішення складено 17.06.2021р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк