Постанова 4852 № 215/402/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 липня 2023 року м. Дніпросправа № 215/402/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі №215/402/23 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме: - надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. або обґрунтованого клопотання з належними та допустимими доказами; - надання письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Копію вказаної ухвали суду позивачем отримано 26.04.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 05.05.2023 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 27.04.2023 про поновлення провадження у справі після усунення недоліків. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позовну заяву, у зв`язку з не усуненням недоліків, повернуто позивачу. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно статті 315 КАС України. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві. Позивач наполягає на тому, що усунув недоліки позовної заяви заявою від 27.04.2023, у зв`язку з чим у суду були наявні підстави для відкриття провадження у справі. Вважає, що судом зроблено безпідставний висновок про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову, оскільки останнім надано до суду достатні докази для такого звільнення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити судове рішення без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Так, як вбачається з ухвали від 10.03.2023 підставами для залишення позовної заяви без руху стало те, що: по-перше, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви, а надані ним докази не є достатніми для звільнення позивача від такої сплати; по-друге, позовна заява не містить власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Так, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам вищенаведеної норми, позивачем не долучено до позовної заяви документу про сплату судового збору. При цьому, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі складним майновим станом. За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Як слідує з наведених положень процесуального закону, та правильно зазначив суд першої інстанції, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує майновий стан сторони. Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. На підтвердження своїх аргументів щодо тяжкого матеріального стану позивач надав довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг №321 від 11.01.2023 про отримання ним щомісячних компенсаційних виплат за період 2022 рік. Разом з тим, вказана довідка не дає можливості оцінити повно та всебічно майновий стан позивача, оскільки встановлює лише факт отримання ним щомісячних компенсаційних виплат. Доказів, що вказані виплати є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано З цих підстав, суд першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху дійшов правильного висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, з огляду на надані ним докази, та обґрунтовано вказав на необхідність надання позивачем документу про сплату судового збору або ж обгрунтованого клопотання з належними та допустимимим доказами. 05.05.2023 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 27.04.2023 про поновлення провадження у справі після усунення недоліків, в якій останній ставив питання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви, посилаючись на те, що дохід позивача за попередній рік менше рівня прожиткового рівня та надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників-податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14.03.2023 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року на загальну суму доходу 28716,00 грн. Також, на виконання інших вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, у поданій заяві позивач зазначав, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. З огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може звільнити позивача - фізичну особу від сплати судового збору у разі, якщо його розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Вивчивши зміст наданого позивачем письмового доказу (відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків), враховуючи розмір визначеного в ухвалі про залишення позову без руху судового збору (1073,60 грн.), суд першої інстанції правильно вказав на те, що розмір належного до сплати судового збору за подання позову не перевищує 5 відсотків отриманого позивачем доходу за попередній рік, що відображений у відомостях контролюючого органу. Суд зазначає, що обов`язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що надання таких доказів може бути підставою не лише для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки положення статті 133 КАС України передбачають і інший порядок вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме: зменшення розміру належного до оплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Таких клопотань позивачем заявлено не було. З огляду на наведене, та зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на наведені позивачем в заяві аргументи та надані на їх підтвердження докази. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Отже, з огляду на приписи наведених норм права та не виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк в частині надання документу про сплату судового збору або ж інших належним чином завірених документів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції, що позовна заява має бути повернута позивачеві. З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє ОСОБА_1 процесуальної можливості повторно звернутися до суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року по справі №215/402/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки. які визначено ст..329 КАС України. Повний текст судового рішення складено 13.07.2023. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк