Постанова 4851 № 610/345/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 р.Справа № 610/345/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Стригуненко В.М., вул. Леніна, 87, м. Балаклія, Балакліївський, Харківська, 64200, повний текст складено 18.03.21 року по справі № 610/345/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 ( далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі відповідач, ДЕІ у Харківський обл.) в якому просив: -скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенської Н.В. (далі інспектор Лубенська Н.В.) № 253/06-14 від 21.08.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 грн за ст. 67 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.03.2021 вказаний адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову інспектора Лубенської Н.В. № 253/06-14 від 21 серпня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 119 грн за ст. 67 КУпАП. Закрито справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 67 КУпАП. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ДЕІ у Харківській обл. на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просив суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДЕІ у Харківський обл., посилалась на те, що акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 556/11-02/06-06 від 12.08.2019 (далі акт № 556/11-02/06-06) не визнано судом не дійсним, тому він є чинним на момент розгляду справу, а отже може слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як лісничого відповідального за здійснення лісогосподарських заходів на території Балаклійського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» . 09 серпня 2019 року інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенською Н.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001268 стосовно лісничого Балаклійського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_1 за порушення п. 26, 40-43 Санітарних правил в лісах України. Протокол було підписано та отримано ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 21 серпня 2019 року в приміщенні інспекції. 21.08.2019 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 253/06-14, якою визнано лісничого Балаклійського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 67 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 119,00 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Балаклійського районного суду від 18.03.2021 залишити без змін. Зазначив, що в постанові від 21.08.2019 не наведені докази на підтвердження відповідачем встановлених обставин про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , не зазначені як додаток до постанови, не оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. В протоколі від 09.08.2019 стосовно ОСОБА_1 держінспектором взагалі зазначено у відповідному рядку про відсутність додатків. Вважає, що складені відповідачем документи під час та за наслідками перевірки не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. 90 КАС України, в зв`язку з тим, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/11060/19, встановлено порушення, які вчинені контролюючим органом під час перевірки ДП «Балаклійське лісове господарство», які зазначені в позовні заяві від 11.02.2021. На думку представника позивача, відповідач вводить суд в оману, посилаючись на те, що підставою для відкриття касаційного провадження, за касаційною скаргою відповідача, Верховним Судом по справі №520/11060/19, є порушення норм матеріального та процесуального права під час винесення Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.07.2020, так як касаційна інстанція у своїй ухвалі від 21.01.2021 зазначила, що провадження відкрито на підставі відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 27.05.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДЕІ у Харківський обл. залишено без руху. 22.06.2021 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні справу №610/345/21 за апеляційною скаргою ДЕІ у Харківський обл. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів , на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорено сторонами. 25.07.2019 на адресу ДЕІ у Харківський обл. надійшов лист директора ДП «Балаклійське лісове господарство» про здійснення позапланової перевірки підприємства на предмет дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, та за додержанням законодавства про природно-заповідний фонд ( а.с 88). 29.07.2019 ДЕІ у Харківській обл. видано наказ про здійснення позапланового заходу (перевірки) ДП «Балаклійське лісове господарство» та направлення № 556/11-02/06-06 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Фахівцями ДЕІ у Харківський обл. в період з 30.07.2019 по 12.08.2019 проведено позапланову перевірку додержання ДП «Балаклійське лісове господарства» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони, захисту, використання та відтворення лісів та за додержанням законодавства про природно-заповідний фонд, при здійсненні господарської діяльності. За результатами перевірки складено акт № 556/11-02/06-06 від 12.08.2019 про проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким зафіксовано порушення, а саме в розділі «Опис виявлених порушень» в п. 1 зазначено порушення: у Балаклійському лісництві в кварталі 73 виділ 9 площа ВСР-2019 в межах зазначеної рубки було проведено контрольний перелік пнів зрізаних дерев, за результатами якого встановлено, що згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева в загальній кількості 280 шт., з них ділових 18, дров`яних

262. Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено 376 пні. За результатами проведеного контрольного переліку пнів, встановлено факт незаконної порубки дерев породи сосна у кількості 96 шт. (перелікова відомість додається). Зафіксовано також, що у Балаклійському лісництві в кварталі 145 виділ 1 ВСР-2019 при обстеженні зазначеної рубки було проведено контрольний перелік пнів зрізаних дерев, за результатами якого встановлено, що згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева в загальній кількості 813 шт., з них ділових 59, дров`яних

754. Згідно контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено 570 пні. Відповідно до акту огляду рубка завершена за фактом недорубу 243 дерева. Водночас встановлено невідповідність діаметрів пнів зрубаних дерев до матеріалів відводу, що свідчить про незаконну рубку дерев на лісосіці (перелікова відомість додається). Детальний опис у Довідці від 07.08.2019. 07.08.2019 за результатами прийняття участі у проведенні позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства ДП «Балаклійське лісове господарство» в межах Харківської області було складено довідку, в якій зазначено, що у Балаклійському лісництві в кварталі 145 виділ 1 площа 14,0 га, санітарне рубання вибіркове 2019 року на підставі лісорубного квитка № 000210 від 07.03.2019. При обстеженні зазначеної рубки було виявлено незаконну рубку дерев у кількості 53 шт. різних порід і діаметрів (пні дерев за відсутності клейм на лапі кореня). Під час натурного огляду ділянки відведених дерев, які призначені в рубку не виявлено, що свідчить про відсутність відводу. Розмір шкоди становить 505 727,10 грн. Також у Балаклійському лісництві в кварталі 73 виділ 9 площа 8,0 га, санітарне рубання вибіркове 2019 року на підставі лісорубного квитка № 000204 від 28.02.2019. Ділянка знаходиться в стадії розробки. За результатами контрольного переліку пнів, встановлено факт незаконної порубки дерев породи сосна у кількості 96 шт. Розмір шкоди становить 939442,38 грн. 09.08.2019 інспектором Лубенською Н.В. складено протокол № 001268 про адміністративне правопорушення стосовно лісничого Балаклійського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_1 . З даного протоколу слідує, що 08.08.2019 о 15.10 год. встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, допустив здійснення лісових користувань не у відповідності з вимогами, передбаченими у лісорубному квитку, а саме: у Балаклійському лісництві в кв. АДРЕСА_1 (ВСР-2019) виявлено рубку дерев, які не були передбачені спеціальними дозволами, що є порушенням п. 26, 40-43 Санітарних правил в лісах України, п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів України, ст. 19, 64 Лісового кодексу України (а.с. 8, 9). 19.08.2019 інспекцією на адресу ДП «Балаклійське лісове господарство» винесено припис № 46/06-06, який було скасовано судом. 21.08.2019 інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенською Н.В. винесено постанову № 253/06-14 по справі про адміністративне правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності лісничого Балаклійського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» ОСОБА_1 за ст. 67 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 253/06-14 від 21.08.2019 винесена інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенською Н.В. без додержання норм чинного законодавства та не має належного обґрунтування. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів,, здійснюється на основі додержання принципу законності. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. У свою чергу склад адміністративного правопорушення складається з об`єкту; об`єктивної сторони; суб`єкту; та суб`єктивної сторони. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових. Об`єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми. Об`єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами. В об`єктивну сторону входять наступні ознаки: протиправне діяння, час і місце його здійснення, спосіб здійснення правопорушення, результат правопорушення, причинний зв`язок між діянням і результатом, суспільна небезпека (шкідливість), що визначається виходячи з всіх ознак об`єктивної сторони шляхом їхнього синтезу. Відповідно до ст. 67 КУпАП здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, допустив здійснення лісових користувань не у відповідності з вимогами, передбаченими у лісорубному квитку, а саме: у Балаклійському лісництві в кв. АДРЕСА_1 (ВСР-2019) виявлено рубку дерев, які не були передбачені спеціальними дозволами. За наслідком системного аналізу змісту вказаної постанови колегія суддів зазначає, що посадовою особою відповідача не зазначено ознаки об`єктивної сторони вчиненого позивачем правопорушення ( дата та час його вчинення), не вказано порушені правові норми, а також не наведено лісорубні квитки, не у відповідність з якими проведено рубку дерев. Ураховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог, статей 245, 247, 251, 252 КУпАП розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, неперевіривши наявності складу правопорушення, у зв`язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи, прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству. Посилання апелянта на неможливість встановлення точної дати вчинення правопорушення колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність однієї з ознак складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 251 КпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів. Згідно із ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватися відповідними доказами. Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. З урахуванням зазначених правових норм, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на те, що оскаржувана постанова винесена з урахуванням Акту перевірки так як інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Лубенською Н.В. була присутньою під час проведення перевірки ДП «Балаклійське лісове господарство», оскільки будь-яких даних про дослідження додаткових доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови відповідачем не надано та під час судового розгляду не встановлено. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що незначні недоліки постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не є підставою для скасування даної постанови, оскільки з урахуванням інших обставин по справі, можливо встановити факт правопорушення, так як не зазначення конкретного пункту статті, порушення якої інкримінується позивачу порушує право особи на захист від обвинувачення, яке оголошується та роз`яснюється під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 березня 2021 року по справі № 610/345/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 01.07.2021.