Постанова Донецький апеляційний суд № 2-3390/2010

Єдиний унікальний номер 2-3390/2010 Номер провадження 22-ц/804/1339/21 Номер провадження 22-ц/804/1339/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Азевича В.Б., Мірути О.А. за участю секретаря Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Климова Костянтина Валерійовича на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2021 року (ухвалену під головуванням судді Хаустової Т.А., повий текст складено 05 березня 2021 року) у цивільній справі №2-3390/2010 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» звернулось до суду з вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 21 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області прийняв рішення у справі № 22ц-75/2011, відповідно до якого рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2010 року по справі №2-3390-2010 в частині задоволення позовних вимог змінено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АКІБ «УкрСиббанк» прострочену заборгованість та пеню за кредитним договором від 04 липня 2008 року №11367996000 на загальну суму 22 476,65 дол. США. 08 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого АКІБ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги за кредитами, у тому числі і за кредитним договором від 04 липня 2008 року №11367996000, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .. За результатами відкритих електронних торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 30 липня 2020 року №UА-ЕА-2020-07-13-000006 b, між ПАТ «Дельта Банк» (Банк) та ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» (Новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року №2305/К/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за №475, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. В свою чергу, на підставі договору від 16 вересня 2020 року №2305/К/1, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», до останнього перейшли права вимоги у тому числі за кредитним договором від 04 липня 2008 року №11367996000, укладеним з ОСОБА_2 та договорами поруки від 04 липня 2008 року №215466, №215465 укладеним з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно. Просили замінити стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» у справі № 2-3390-2010. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року з урахуванням ухвали Слов`янського міськрайонного суду від 23 березня 2021 року про виправлення описки заяву ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» задоволено: замінено стягувача - АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» з примусового виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 2-3390-2010 від 30 вересня 2010 року за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Климов К.В. просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про повернення без розгляду заяви ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ч.2 ст. 183 ЦПК України про те, що до заяви, яка подається на стадії виконання судового рішення додаються докази їх надсилання іншим учасникам справи. ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» при зверненні до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не додало докази надіслання копії такої заяви з додатками іншим учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 , що є підставою для повернення такої заяви без розгляду. Вважає, що дане процесуальне порушення позбавило останню можливості своєчасного ознайомлення з відповідними матеріалами заяви та надання з приводу них заперечень, а отже процесуальної рівності сторін . Також звертає увагу, що відповідно до положень ст.442 ЦПК України необхідною умовою для заміни сторони виконавчого провадження є перебування виконавчого документу на виконанні, а для заміни стягувача у виконавчому листі виконавчого документу заява може бути подана до відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа. Однак матеріали справи не містять виконавчого листа чи інформації про відкриття виконавчого провадження та його стан на момент звернення до суду. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Вважає, що доводи апеляційної скарги про неповідомлення фінансовою компанією боржників щодо заміни сторони виконавчого провадження спростовується матеріалами справи, зокрема доданими до заяви про заміну сторони виконавчого провадження описами до цінних листів та списком згуртованих відправлень. З наданих документів вбачається, що направлені ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» рекомендовані листи із зазначеними заявами для боржників не врученні адресатам під час доставки, що у свою чергу свідчить про відсутність їх за вказаною адресою або свідоме не звернення до відділення поштового зв`язку для отримання таких листів Прикласти до заяви про заміну сторони виконавчого провадження виконавчий лист у них не було можливості, оскільки вони не є стороною виконавчого провадження до моменту набрання ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 05.03.2021 року законної сили, а отже не можуть отримати дублікат такого виконавчого листа З посиланням на практику Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до положень ЦПК України та закону України «Про виконавче провадження» заміна сторони правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу не залежно від факту наявності відкритого виконавчого провадження. А вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, яке можливо у даному випадку після заміни у судовому порядку сторони стягувача. На його думку доводи апеляційної скарги не підтвердженні жодними доказами, а також не надано доказів щодо належного виконання боржниками своїх зобов`язань за договором. Інші сторони не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання, проведене в режимі відеоконференції з господарським судом Сумської області та через Easycon з`явилися представник ОСОБА_1 -адвокат Климов К. В. та представник ТОВ «ФК «Юніко Фінанс»-адвокат Філатова О.С.. Представник АКІБ «УкрСиббанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить прекомендоване повідомлення про вручення повістки (а.с.143). Конверти із судовими повістками для ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 30.06.2021 року повернулись до суду апеляційної інстанції із відміткою АТ «Укрпошта» про причини повернення «адреса відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням сторони (а.с.137,138). Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив із того, що заявником надано суду достатньо доказів на підтвердження того, що ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», а фактор прийняв право вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які відповідно до кредитного договору мають заборгованість перед ПАТ «УкрСиббанк», що підтверджується рішенням суду від 30 вересня 2010 року. Такі висновки відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права. Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 30 вересня 2010 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11367996000 від 04 липня 2008 року у розмірі 22 476,65 дол. США. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2011 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2011 року залишено без змін. 08 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого АКІБ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги за кредитами. 16 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2305/К/1, згідно якого до останнього перейшли права вимоги у тому числі за кредитним договором від 04 липня 2008 року №11367996000, укладеним з ОСОБА_2 та договорами поруки від 04 липня 2008 року №215466 та №215465, укладеними відповідно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Згідно Додатку №1 до договору №2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року та акту приймання передачі прав вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є боржниками за кредитним договором № 11367996000 від 04 липня 2008 року. Право вимоги отримано на підставі протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2020-07-13-000006 b від 30 липня 2020 року, переможцем якого став покупець - ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», сума, яка підлягає сплаті переможцем банку, складає 5110000,00 грн. ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» на користь ПАТ «Дельта Банк» сплачено грошові кошти в сумі 5110000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №104 від 26 серпня 2020 року. За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Юніко Фінанс». Висновок суд узгоджується з положеннями статті 512 ЦК України , якою передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При ухваленні судового рішення суд першої інстанції правильно виходив із того,що за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником і така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Судом першої інстанції встановлено факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони на підставі договорів про відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 та висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18). Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто,процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18), від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10. Як зазначалось вище Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 висловила позицію щодо відсутності підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням. Посилання на те, що матеріали справи не містять виконавчого листа чи інформації про відкриття виконавчого провадження та його стан на момент звернення до суду,що було перешкодою для заміни сторони виконавчого провадження є безпідставним. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, а тому заява ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягала задоволенню. Доводи про те, що ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» при зверненні до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не додало докази надіслання копії такої заяви з додатками іншим учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 , що є підставою для повернення такої заяви без розгляду, не можуть бути прийнятими до уваги. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. З аналізу вказаних норм вбачається, що чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов`язанні, однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб. Зокрема, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516 ЦК). Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі №910/6553/17. ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» до заяви про заміну сторони виконавчого провадження додав список згрупованих відправлень Укрпошти від 17.02.2021 року про надсилання копії заяви боржникам. ОСОБА_2 копія заяви направлена в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 направлено в АДРЕСА_2 .(а.с.45). Представник ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» пояснив, що копія заяви направлялася на адреси, зазначені в договорі кредиту та поруки, про зміну адреси сторони банк не повідомляли. Місце проживання батька ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ніким не оспорюється. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявник навів обґрунтовані доводи та надав належні докази щодо направлення копії заяви боржникам відповідно до положень частини четвертої статті 183 ЦПК України , тому підстави для повернення заяви без розгляду відсутні. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»). Питання щодо спадкоємців ОСОБА_3 судом не вирішувалося,оскільки не було предметом даної справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Підстави для скасування судового рішення відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, а також те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не підлягають відшкодуванню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Климова К. В. залишити без задоволення. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 червня 2021 року. Судді: