Ухвала КЦС ВС № 363/3244/17

Ухвала 29 червня 2021року м. Київ справа № 363/3244/17 провадження № 61-14817св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В., провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Вишгородська міська рада, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Соломіна Валерія Олександровича на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, ВСТАНОВИВ: У серпні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (далі - ДП «Вищедубечанське лісове господарство») звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати в постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1042 га, кадастровий номер 3221810100:38:095:0172, що розташована на території Садового товариства «Дніпро-8» Садівницького масиву «Дніпро» в місті Вишгороді Київської області, вартістю 90 770 грн. Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 28 січня 2019 року відмовив у задоволенні позову. Справа в апеляційному суді розглядалася неодноразово. Київський апеляційний суд останньою постановою від 08 вересня 2020 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Витребував в постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1042 га, кадастровий номер 3221810100:38:095:0172, яка розташована на території Садового товариства «Дніпро-8» Садівницького масиву «Дніпро» в місті Вишгороді Київської області. Вирішив питання про розподіл судових витрат. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Соломін В. О. посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2019 року про відмову в задоволенні позову залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 10 листопада 2020 року справа № 363/3244/17 надійшла до Верховного Суду. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Вишгородська міська рада, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Соломіна Валерія Олександровича на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев В. С. Жданова Є. В. Коротенко