Постанова 4810 № 430/991/21

Справа № 430/991/21 Провадження № 33/810/127/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 25 червня 2021 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Станічно-Луганського районного суду Луганської області від 02 червня 2021 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 гривень, з конфіскацією переміщуваного товару готівкових коштів у загальній сумі 2300 доларів США ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 17 травня 2021 року о 10.22 годині, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська», прямуючи з м. Луганська до м. Лисичанська у пішому порядку, у особистих речах здійснювала переміщення грошових коштів у розмірі 2 300 доларів США, в еквіваленті сума становить 63512 грн. 66 коп., чим порушила вимоги п. 2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14 липня 2020 року за №52 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2020 року за №666/34949, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вищевказану постанову, провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на приписи ч. 1 ст. 29 КУАП України щодо можливості конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Разом з тим вона не надавала суду докази, що власником вилучених в коштів є лише вона. В своїх поясненнях зазначила, що ці кошти були зароблені нею. Утім в силу своєї правової необізнаності не вказала, що то були як її гроші так і 1000 доларів США її знайомого ОСОБА_3 , якого суд відмовився допитувати у якості свідка. Була переконана, в тому що має законне право переміщувати гроші з одного міста України до іншого. Справу слухали в коридорі, до залу судового засідання її не запрошували. На розгляд справи було відведено 10 хвилин, подробиць по справі не з`ясовували. Вважає, що в її діях не має складу правопорушення, передбачуваного ч. 1ст. 204-3 КУпАП, гроші в неї вилучили безпідставно. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону, суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення виконані в повному обсязі. Частина 1 статті 204-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Отже ця норма є бланкетною та відсилає до спеціальних норм, що регулюють порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Згідно пункту 2 Наказу № 52 фізична особа може переміщувати готівкові кошти з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) на контрольовані Україною території у сумі, що перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за умови погодження переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства. Обґрунтовуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, суддя в оскаржуваній постанові послався на такі докази. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 148 від 17 травня 2021 року ОСОБА_2 в цей день о о 10.22 годині, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська», прямуючи з м. Луганська до м. Лисичанська у пішому порядку, у особистих речах здійснювала переміщення грошових коштів у розмірі 2 300 доларів США, в еквіваленті іноземної валюти 63512 грн. 66 коп., чим порушила вимоги п. 2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14 липня 2020 року за №52 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами. Протоколом вилучення, який є додатком до згаданого протоколу про адміністративне правопорушення, та фототаблицею до нього, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги про незаконну конфіскацію грошових коштів, що стали предметом адміністративного правопорушення, - 2300 доларів США є необґрунтованими. Відповідно до ч.1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують. Оскільки вилучені у ОСОБА_2 гроші є безпосереднім об`єктом правопорушення, суддя першої інстанції прийняв правильне рішення про конфіскацію зазначених грошей, що є обов`язковим за як адміністративне стягнення, що передбачене ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. Посилання апелянта на її переконання, що вона має законне право переміщувати гроші з одного міста України до іншого, не впливає на наявність в її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. При цьому незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ч. 2 ст. 68 Конституції України). Апеляційним судом не встановлено неповноти судового розгляду, тому відхилення клопотання про допит свідка ОСОБА_3 не вплинуло на висновки суду. Разом з тим під час судового розгляду в суді першої інстанції не залишилось недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. У матеріалах справи відсутні об`єктивні дані про порушення порядку розгляду справи в суді першої інстанції, тому відповідні доводи апелянта про розгляд справи не у спеціальному обладнаному приміщенні залі судового засідання є безґрунтовними. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову судді Станично-Луганського районного суду Луганської області від 02 червня 2021 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП - без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук