Постанова 4810 № 430/545/21

Справа № 430/545/21 Провадження № 33/810/90/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 07 травня 2021 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 гривень, з конфіскацією переміщуваного товару - готівкових коштів у розмірі 80900 гривень, 12 іменних платіжних карток «Ощадбанку№ повернуто їхнім власникам. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 20 березня 2021 року о 09.05 годині, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська», прямуючи з смт. Марківка Луганської області до тимчасово окупованої території, а саме м. Луганська у пішому порядку, в особистих речах здійснювала переміщення іменних платіжних карток в кількості 12 штук, що перевищує три одиниці, які не є іменними картами ОСОБА_1 , тобто особи яка перетинає лінію розмежування, а також переміщення з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території без підтверджувальних документів про їх походження, грошові кошти в загальній сумі 80 900 грн., чим порушила вимоги п. 2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14 липня 2020 року за №52 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2020 року за №666/34949 (далі - Наказ № 52), тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, та повернути вилучений товар (грошові кошти та банківські картки) , провадження у справі закрити. Стверджує, що суд першої інстанції в порушення вимог закону взяв до уваги докази, які є неналежними та недопустимими: протокол про адміністративне правопорушення та показання свідків. Вказує, що зміст висловлювань головуючої судді під час судового розгляду свідчать про її упередженість, тобто суддя вважала особу винною ще до видалення до нарадчої кімнати для проголошення рішення у справі, відкрито про це висловлювалась. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не уповноваженою особою, оскільки ст.ст. 255, 264 КУпАП не містять повноважень для органів ДФС чи податкової міліції складати протоколи за ст. 204-3 цього Кодексу та проводити огляд речей на лінії розмежування. Зазначає, що свідки до суду не викликались, що унеможливлює та перешкоджає повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи. Також у відповідності до п.1 ст.8 Закону України «Про особливості Державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» Генеральним штабом Збройних Сил України з погодженням з відповідними керівниками залучаються та використовуються сили і засоби, серед них не зазначено органи ДФС. Вказує про порушення її права на захист, через те що на початку судового засідання не було роз`яснено її права та обов`язки, чим, на її погляд, позбавив її можливості на справедливий розгляд справи, бо вона не розуміла порядок розгляду справи, та була позбавлена можливості реалізувати в суді свої права, передбачені ст.268 КУпАП. Крім цього ОСОБА_1 надала суду свої пояснення про наявність у неї документів, які підтверджують законність походження вилучених в неї грошових коштів, але суд першої інстанції не взяв це до уваги та не надав їй можливість долучити їх до матеріалів справи в судовому засіданні. Також апелянт вказує, що судом першої інстанції при розгляді справи було порушено норми матеріального права - п. 2 Наказу №

52. Зазначеною вище нормою права передбачено, що фізична особа може переміщувати готівкові кошти з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень без підтверджуючих документів про їх походження. Отже, пунктом 2 цього Наказу № 52 громадянам надано дозвіл па переміщення готівкових коштів до м. Луганську у розмірі 50 000 гривень без стверджуючих документів. Звертає увагу, що ОСОБА_1 , перетинаючи КПВВ Станиця Луганська», прямуючи з смт. Марківка Луганської області до м. Луганська у пішому порядку мала с собою грошові кошти в загальній сумі 80 900 грн., отже підтверджуючі документи повинні бути надані лише на суму, яка перевищує 50 000 грн., в даному випадку - 30 900 грн. Переконана, що сума, яка могла бути конфіскована (при не наданні підтверджуючих документів громадянином) складає 30900 грн. Приводить доводи щодо безпідставності конфіскації іменних платіжних карток "Ощадбанку". Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та її захисника Гайдай О.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону, суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення виконані в повному обсязі. Частина 1 статті 204-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Отже ця норма є бланкетною та відсилає до спеціальних норм, що регулюють порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Згідно пункту 2 Наказу № 52 фізична особа може переміщувати готівкові кошти з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті без підтверджувальних документів про їх походження. Обґрунтовуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП, суддя в оскаржуваній постанові послався на такі докази. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 82 від 20 березня 2021 року, ОСОБА_1 в цей день о 09.05 годині, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська», прямуючи з смт. Марківка Луганської області до тимчасово окупованої території, а саме м. Луганська у пішому порядку, в особистих речах здійснювала переміщення іменних платіжних карток в кількості 12 штук, що перевищує три одиниці, які не є іменними картами ОСОБА_1 , тобто особи яка перетинає лінію розмежування, а також переміщення з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території без підтверджувальних документів про їх походження, грошові кошти в загальній сумі 80 900 грн., чим порушила вимоги п. 2 Наказу за №52. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами. Протоколом вилучення, який є додатком до згаданого протоколу про адміністративне правопорушення, та фотобалицею до нього, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист ОСОБА_1 є надуманими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про роз`яснення їй прав, передбачених ст.63Конституції України та ст. 268 КУпАП. Окрім того, з технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, вбачається, що суддею були роз`ясненні ОСОБА_1 її права, їй була вручена пам`ятка про права та обов`язки, передбачені КУпАП. Також ОСОБА_1 до винесення постанови суддею був укладений договір про надання юридичних послуг з адвокатом Гайдай О.М. Так само технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, не містить даних про висловлювання суддею під час судового розгляду, які б могли свідчити про її упередженість. При цьому розгляд справи декілька відкладався за клопотанням ОСОБА_1 , що свідчить про наявність у неї достатнього часу для подання нею доказів. З огляду на зазначене доводи апелянта про не надання судом можливість долучити докази до матеріалів справи в судовому засіданні є голослівними. Також слід визнати безпідставними доводи апеляційної скарги щодо складання протоколу про адміністративного правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП та проведення особистого огляду особами, які не уповноважені на те відповідно до статей 255, 264 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.264 КУпАП перелік уповноважених на те посадових осіб, які мають право проводити особистий огляд не є вичерпний, та у випадках, прямо передбачених законами України, такий огляд також можуть проводити інші органи. В протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на огляд речей ОСОБА_1 , котрий проведений на підставі ст. 264 КУпАП працівниками ДФС України у Луганській області, ДПС України. Відповідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені, зокрема статтею 204-3, мають право складати органи державної податкової служби. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 82 від 20 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП вбачається, що цей протокол було складено співробітником УОЗ на окремих територіях зон АТО ГУ Державної Фіскальної Служби у Луганській області Сірозайцевим О.О . Законом України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України (далі - ДПС) та Державну митну службу України (далі - Держмитслужба), реорганізувавши Державну фіскальну службу України (далі - ДФС) шляхом поділу. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» ДПС розпочала здійснення функцій і повноважень ДФС з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1217-р «Питання Державної митної служби» Держмитслужба з 08 грудня 2019 року розпочала здійснення функцій і повноважень ДФС з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 846) були внесені відповідні зміни, зокрема, й у постанови КМУ № 236 від 21.05.2014, № 1200 від 18.12.2018, № 227 від 06.03.2019, та розподілено сервісну і правоохоронну функції ДПС та передбачено позбавлення ДПС функцій з реалізації державної політики щодо боротьби з правопорушеннями, вчиненими під час застосування податкового законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску. Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Постанови № 846 підрозділи податкової міліції у складі ДФС продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У зв`язку з чим були внесені відповідні зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби». Таким чином апеляційний суд констатує, що на теперішній час співробітники податкової міліції продовжують виконання своїх службових обов`язків щодо забезпечення виконання основних завдань Державної фіскальної служби України, зокрема, реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства. Окрім того, з метою стабілізації економічного сектору держави Указом Президента України від 15 березня 2017 року №6272017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України». Цим Указом тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування, згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного та автомобільного сполучення. Забезпечення виконання цього рішення покладено на ряд правоохоронних органів, в тому числі - і на підрозділи податкової міліції ДФС. Статтею 348 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що податкова міліції складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (підпункт 348.1 Кодексу). Згідно з статтею 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» до суб`єктів боротьби з тероризмом належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи; відповідно до статті 5 цього Закону «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, здійснює контрольно-дозвільні процедури з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції, вживає заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з фінансуванням тероризму, здійснює інші заходи із запобігання та припинення злочинів у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, злочинів, пов`язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями». Окрім того, ст. 15 цього Закону передбачає, що у районі проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають право здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий д огляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться. Забезпечення реалізації вказаної функції належить до компетенції та фактично здійснюється підрозділами податкової міліції у складі ДФС, які виконують службові (бойові) завдання в районах здійснення АТО/ООС відповідно до Указу Президента України від 15 березня 2017 року №62/2017 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», Указу Президента України від 20 квітня 2018 року №116/2018 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганських областях», Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року №2268-VIII (із змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2017 року № 815 «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» (із змінами). Статтею 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що у разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідними актами Кабінету Міністрів України та Президента України. Відповідно до підпункту 601 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (із змінами), ДФС відповідно до покладених завдань здійснює контрольно-дозвільні процедури з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції. На сьогоднішній день відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - постанова №1200) ДФС реалізує державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Відповідно до частин 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - КМУ) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, а також з урахуванням внесених до цієї постанови змін згідно постанови КМУ № 846 від 25 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», зокрема її підпункту 4 пункту 4, у подальшому підрозділи податкової міліції свої повноваження здійснюють у складі Державної фіскальної служби щодо виконання ними функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями та інше. Таким чином, підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 постанови №1200). Окрім того, наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 29Л 1.2018 №102дск (зі змінами) затверджено Положення про управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Положення), відповідно до частини 1.1 вищевказаного Положення управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області є самостійним структурним підрозділом у складі Головного управління ДФС у Луганській області і функціонально підпорядковується Головному оперативному управлінню Державної фіскальної служби України. Отже слід визнати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-3 КУпАП було складено уповноваженою особою. Так само проведення огляду її речей було проведено законно, що прямо передбачено ст. 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Таким чином суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог статей 255, 256, 264, 265 КУпАП щодо порядку складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, а також порядку проведення її особистого огляду та вилучення грошових коштів, які є об`єктом правопорушення. Водночас апеляційний суд не визнає належними та допустимими доказами надані при апеляційному перегляд копії розписок осіб, що надали іменні платіжні картки "Ощадбанку" ОСОБА_1 , копії банківських чеків про зняття готівки з банкомату у період з 16.03.2021 по 19.03.2021 на загальну суму 28400 грн., оскільки підтверджувальні документи про походження грошових коштів, особа повинна надати при перетинання лінії розмежування. Утім, як свідчать матеріали справи, на момент перетинання лінії розмежування, переміщення з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території, а також під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 таких документів не мала. За відсутності клопотання про безпосередній допит судом свідків, не прийняття відповідних заходів про їх виклик, не свідчить про неповноту судового розгляду. Доводи апелянта про можливість винесення постанови суддею про конфіскацію лише 30 900 грн., з загальної суми 80 900 грн., котрі переміщувались ОСОБА_1 , оскільки Наказ № 52 передбачає можливість переміщення з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території 50 000 грн. без підтверджувальних документів про походження грошових коштів є хибними. Санкція ч. 1 ст. 204-3 КУпАП визначає обов`язкове застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації товарів (у даному випадку грошових коштів), котрі переміщуються з порушенням порядку до району проведення антитерористичної операції. З правового аналізу наведених норм слідує, що особа повинна надати підтверджувальні документи про походження грошових коштів на всю суму, що перевищує 50000 грн. (у цій справі 80 900 грн.), а у разі відсутності таких документів, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, підлягає конфіскації всі грошові кошти, що були предметом незаконного їх переміщення до району проведення антитерористичної операції. Заразом апеляційний суд не переглядає доводи апеляційної скарги про незаконне вилучення у ОСОБА_1 іменних платіжних карток "Ощадбанку", оскільки за постановою судді, вони підлягають поверненню їх власникам. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Станично-Луганського районного суду Луганської області від 05 квітня 2021 року, якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП - без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук